24 червня 2017, субота

Путін йде на дно

коментувати
Захід запропонував Росії наступні умови: йдіть геть з Донбасу, Крим поки що ваш, зберігаються персональні кримські санкції

Божевільна стаття Наришкіна, мат Лаврова на прес-конференції з саудівським міністром, ритуальне спалювання їжі «сином блокадниці», весільний бенкет під час чуми «багатої американки» Навки зі своїм російським альфонсом – все це симптоми наростаючої паніки, істерії, деменції у вищих ешелонах російської влади.

Адже ще зовсім нещодавно здавалося, що, як і 2 серпня 1914 року, вся країна з прапорами, знаменами, іконами, портретами царя, георгіївськими стрічками стала на коліна перед резиденцією в Ново-Огарьово.

Суворі пролетарські вожді Лівого Фронту, засуджені за організацію бунту в день інавгурації государя-імператора, вірнопідданськи волали зі своїх похмурих катівень «Хай живе Володимир Володимирович Путін, збирач земель руських!»

Буржуазні опозиційні дамочки кокетливо кидали до ніг брутального Переможця букети вишуканих компліментів.

Бракувало тільки класичних слів "істинний арієць, нещадний до націонал-зрадників та ворогів "русского мира"". Їх виголосив через кілька днів чудовий російський патріот, гідний онук Молотова-Ріббентропа, оголосивши Путіна, себе і всіх нас разом з ними нащадками арійського племені, що спустилося з Карпатських гір і вкрило, як бог черепаху, весь євразійський простір аж до форту Росс на Тихому Океані. (Не забув пан арійський патріот, як інше відоме плем'я абажури робило з бабусь подібних істориків?)

Ще нещодавно здавалося, що вся країна з прапорами, знаменами царя та георгіївськими стрічками стала на коліна перед Путіним

Недовговічне обожнювання великосвітської черні. За якийсь рік з невеликим виявилось, що самодержавна влада пройшла більшу частину її класичного шляху від Зимового палацу 2 серпня 1914-го до станції Дно 2 березня 1917-го.

Як завжди, безцінну інформацію про звичаї, які панують у сьогоднішньому «Зимовому», доносить нам успішно впроваджений туди без мила Кріт, за сумісництвом Капо нашої ліберальної журналістики» Венедиктов-старший.

Як у багатьох талановитих людей, у Олексія Олексійовича є свої маленькі, по-своєму навіть зворушливі слабкості. Так, він обожнює регулярно демонструвати завороженим слухачам, які прислухаються до нього, свою інтимну посвяченісь у справи і помисли людей, які приймають у нашій державі найважливіші рішення, тих самих, хто в довірливій бесіді за пляшкою зубрівки може по-дружньому кинути йому: "Розумієш, Альоша, ти сідаєш у крісло, і на третій хвилині у тебе зносить дах".

Ось і в останньому своєму донесенні кріт Альоша авторитетно підтверджує те, про що ми, прості смертні, вже потроху здогадувалися - різні башти і башточки змагаються сьогодні. Вже не за вплив на вождя "русского мира" ( до речі, а куди поділися всі ці чудові духопідйомні слова – "русский мир", Новоросія, Роз'єднаний народ, Сакральний Херсонес, Збирання земель руських?) , а за привілей першими зіскочити із судна диктатора, яке потопає, і не нарватися на звинувачення у зраді і на заслужену кулю в потилицю.

Так, провінційний рудуватий франт з вусиками, колись державно загрожував розмазати печінку опозиціонерів по асфальту, стурбований сьогодні вже безпекою своїх власних дорогоцінних органів і, виявляється, свідомо за допомогою приятелів розмазує в ЗМІ свою багатосерійну споживчу оргію, буквально благаючи про звільнення його за нескромність у побуті, статеву розбещеність, господарське обростання і професійну непридатність.

У своєму останньому сеансі зв'язку ім. Франца Кафки та Джорджа Оруелла наш Кріт-Капо свідомо відходить від зручно обраної ним для себе відстороненої рольової моделі степового акина: що бачу на вершинах російської влади, те й співаю. І це дуже знаменно.

У ці фатальні хвилини він вперше дозволяє собі досить довгий аналітичний монолог, з натиском підкреслює персональну, якщо не одноосібну відповідальність пана Путіна за Українську катастрофу Росії. Дуже докладно зі смаком він нагадує російській і світовій громадськості, що у процесі обговорення планів анексії Криму практично всі учасники - і дипломати, і розвідники, і економісти, і військові - висловлювали в тій чи іншій формі свої побоювання і заперечення. І тим не менш Путін не прислухався і нав'язав свою точку зору.

Вельми корисні тези для завтрашніх Всеблагих, сьогоднішніх членів Політбюро. Короткий конспект для  переговорів із Заходом про параметри «нового мирного співіснування» що вже  йдуть з їх ініціативи з 18 квітня. Осмілілий Кріт, повернувшись з Вашингтона, ненав'язливо дав зрозуміти, що він є одним з ключових учасників цих переговорів – листоношею, як він сам себе скромно відрекомендував. Власне, його вустами Захід 16 серпня публічно оголосив потенційним Всеблагим свої умови мирного співіснування: вимітайтеся  з Донбасу, Крим поки що ваш, зберігаються персональні кримські санкції.

Ясно, що ці умови, які прийнятні для 99% кремлівської еліти, несумісні з подальшим перебуванням Путіна на посаді Пахана російської клептократії:

Товариш Путін занадто грубий, і цей недолік, цілком терпимий у середовищі і в спілкуванні між пацанами, стає абсолютно неможливим в умовах чисто конкретної загрози нашим нажитим важкою працею протягом чверті століття активам з боку поважних західних партнерів.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.