9 грудня 2016, п'ятниця

Як Греції досягти процвітання

коментувати
Як Греції досягти процвітання
Це не заходи «економії» – це кінець тривалого періоду фінансового марнотратства

Деякі економісти спускають з ока популярну теорію про те, що процвітання держави залежить від інновацій та підприємництва. Вони підтримують механічний підхід, згідно з яким процвітання є питанням рівня зайнятості, який, у свою чергу, визначається «попитом» – державними видатками, рівнем споживання домогосподарств та інвестиційним попитом.

Коли йдеться про Грецію, такі економісти стверджують, що зсув фіскальної політики в бік «економії» призвів до гострого дефіциту попиту й у результаті до поглиблення кризи. Однак подібні твердження неправильно трактують історію і перебільшують силу державних видатків.

Значне падіння рівня зайнятості в Греції відбулося ще до активного скорочення витрат між 2012 і 2014 роком – завдяки, без сумніву, стрімкому зниженню впевненості в уряді. Протягом 2014-2015 років рівень видатків грецького уряду за квартал впав до €9,6 млрд. Однак до цього – протягом 2009-2012 років – їхні квартальні витрати дотяглися до показників у €13,5 млрд. Проте кількість зайнятих людей досягла свого піку в 4,5 млн. у 2006-2009 роках, до 2012 року цей показник знизився до 3,6 млн. До того часу як Греція почала скорочувати бюджет, рівень безробіття – 9,6% робочої сили станом на 2009 рік – практично досяг недавнього рівня 25,5%.

Ці дані є вагомим аргументом проти гіпотези про те, що заходи «жорсткої економії» привели Грецію до нинішнього скрутного становища. Вони показують, що вихід Греції від надвисокого рівня витрат у 2008-2013 роках не є причиною нинішньої масового безробіття.

Кульмінація марнотратства відбулася 2013 року, коли дефіцит бюджету досяг 12,3% ВВП, а державний борг дійшов до рівня 175% ВВП

Ще один висновок, до якого підштовхують ці дані, ставить під сумнів, що в Греції дійсно були реалізовані заходи «економії». Державні видатки, безумовно, впали – однак тільки до того рівня, на якому вони були раніше. €9,6 млрд у першому кварталі цього року – це, по суті, більше, ніж було ще 2003 року. Тому вирази про «жорстку економію», очевидно, тут незастосовні. Греція не відійшла від старих податкових норм; вона до них повернулася. Замість того щоб описувати нинішній рівень державних видатків Греції як заходи «економії», значно коректніше говорити про завершення тривалого періоду фінансового марнотратства. Кульмінація цього марнотратства відбулася 2013 року, коли дефіцит державного бюджету досяг 12,3% ВВП, а державний борг дійшов до рівня 175% ВВП.

«Школа попиту» може парирувати тим, що, незалежно від того як реалізуються заходи економії сьогодні, зрослі державні видатки (фінансовані, звісно ж, за рахунок боргу) стимулюватимуть перманентне зростання зайнятості. Проте недавній досвід Греції свідчить про зворотне. Величезне зростання державних видатків протягом 2009-2013 років дійсно призвело до зростання зайнятості, однак воно не було стабільним.

Отже, збільшення державних видатків не стане ліками від тяжкого стану Греції – так само, як і їх скорочення не було причиною кризи. Що ж тоді допоможе Греції привести свою економіку до процвітання? Жодна реструктуризація боргу, ба навіть звільнення від нього не зможе привести країну до процвітання (у вигляді низького безробіття та високої задоволеності роботою). Подібні заходи лише допоможуть Греції повернути колишній рівень держвидатків. Потім корпоративізм в економіці – клієнтизм і кумівство в державному секторі та майнові інтереси, а також вкорінені еліти в приватному секторі – отримали б нове життя. Європейські ліві можуть підтримувати таку політику, але навряд чи це відповідає інтересам Європи.

Механізм порятунку Греції лежить у площині провадження правильних структурних реформ. Ці реформи підвищують шанси членів єврозони отримати погашення за виданими Греції кредитами. Вони зацікавлені в тому, щоб монетарний союз вижив і розвивався. Вони також мають бути готові розділити з Грецією ціну, яку доведеться заплатити за реалізацію необхідних змін.

Але саме Греція повинна взяти на себе відповідальність за проведення реформ. Сьогодні є обнадійливі ознаки того, що прем'єр-міністр Алексіс Ціпрас готовий взяти на себе цей процес. У нього має бути розуміння необхідних реформ. Греція має демонтувати механізми і практики корпоративізму, що перешкоджають інноваціям та підприємництву. Вирощування великої кількості творчих новаторів і яскравих підприємців вимагає комплексного бачення азартного світу творчості та відкриттів.

Переклад НВ

Copyright: Project Syndicate, 2015.

www.project-syndicate.org

Новий час має ексклюзивне право на переклад і публікацію матеріалів, наданих Project Syndicate. Републікація повної версії тексту заборонена.

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Едмунд Фелпс   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.