5 грудня 2016, понеділок

Війна та молоді українці

коментувати
Проводити політичні реформи і воювати одночасно – все одно що будувати корабель, перебуваючи в морі

Першу частину колонки Нолана Петерсона читайте тут

Незважаючи на певні досягнення Майдану, більшість українців сьогодні зайняті тим, як вижити на зарплати, які становлять лише четверту частину того, що у них було два роки тому – і це в країні, яку повсюдно переслідує примара війни та цивільних заворушень.

Але якщо судити за київськими вулицями, створюється враження, ніби життя тут налагоджується. На кожному кроці відкриваються нові кав'ярні та ресторани. З'являються нові художні центри, розвивається хіпстерський рух, багато молодих людей кажуть, що хочуть бачити своє місто «новим Берліном».

Тим не менш, велика частина цього прогресу лише удавана. На іншому березі Дніпра, далеко від центру Києва з його колоритними сталінками (неокласичні будівлі, побудовані в сталінську епоху) і православними храмами, знаходяться так звані «спальні райони». Ця частина Києва являє собою бетонно-сталеві джунглі нескінченних рядів хрущовок - монолітних, одноманітних житлових будинків, які уособлюють радянську урбанізацію і примус до рівності.

В робочі дні центр Києва стоїть у пробках приблизно до 10 годин ранку, поки мешканці спальних районів добираються на роботу. Для більшості українців жити в центрі занадто дорого. Тим не менш, тут завжди видно Ferrari, Land Rover, Mercedes, BMW, Bugatti і Bentley - суворе нагадування про екстравагантний образ місцевих олігархів, корумпованих державних службовців та членів їх сімей («золота молодь»), поки інша частина країни існує на $175 в місяць (середній дохід).

Війна на сході висмоктала всі соки з антикорупційних реформ України

У сільській місцевості України життя на крок позаду часу. Туалети часто, як і раніше знаходяться у дворі, вулицями бродить худоба, а дороги пориті ямами настільки сильно, що вісь можна зірвати навіть за швидкості 30 км/год.

Українці описують економічну демографію своєї країни у формі огризка яблука – широка у верхній і нижній частині економічного спектру за майже повної відсутності середнього класу.

В часи Радянського Союзу громадянське суспільство було придушене. Ставити під сумнів дії влади або організовувати низові акції для впливу на політичне життя було неможливо. Багато хто відзначає, що спадщина радянського громадянського суспільства і так звана «страусова ментальність» (тримати голову зігнутою і не створювати проблем) – ключова перешкода на шляху українського постреволюційного прогресу.

«Це сумно, - резюмує 23-річна студентка медичного факультету Олена. – У мене є друзі, які кажуть, що люблять своїх батьків, бабусь і дідусів, проте визнають, що чекають, поки ці покоління відійдуть і ми, нарешті, залишимо радянське минуле позаду».

І війна

Війна проти підтримуваних Росією сепаратистів на сході України висмоктала всі соки з антикорупційних реформ, що почалися після революції 2014 року.

«Українці тепер розуміють, що робити політичні реформи і воювати одночасно – все одно, що будувати корабель, перебуваючи в морі», - каже директор центру з вивчення міжнародної політики американського дослідницького інституту Heritage Foundation Люк Коффі.

Замість того, щоб очищувати країну за допомогою боротьби з корупцією, київські політики вирішили сконцентруватися на надзвичайних економічних заходах для запобігання економічному колапсу.

За даними української влади, 10% дореволюційного ВВП і близько 15% промислового виробництва країни припадало на утримувану проросійськими терористами територію. Економіка країни впала на 10% в 2015 році і на 6,8% роком раніше. Національна валюта, гривня знецінилася відносно долара в чотири рази, порівняно з дореволюційним курсом.

Незважаючи на економічні труднощі, деякі кажуть, що найбільш руйнівним наслідком війни стало перенаправлення енергії та патріотизму тих, хто протестував на Майдані. Замість того щоб стежити за діями політичних лідерів і контролювати реалізацію даних під час революції обіцянок, молоде покоління України, яке було рушійною силою в 2014 році, спрямувало свої зусилля на підтримку військових. Вони зіграли свою роль у формуванні добровольчих батальйонів, які підтримали слабку армію на початку бойових дій. Цивільний волонтерський рух, який підтримує військових безліччю способів - від будівництва безпілотних літальних апаратів до консультування з посттравматичного стресу - майже повністю залежить від зусиль українців у віці від 18 до 35 років.

«Останні два роки стали випробуванням для молодого покоління українців, - говорить науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ірина Федець. - Спад 2008 року для них так ніколи і не закінчився. Він перетворився на економічний застій за Януковича, а пізніше, після російської окупації Криму і війни на сході, обвалив економіку по всій країні».

Переклад НВ

Текст публікується з дозволу автора

Повну версію колонки Нолана Петерсона читайте на The Daily Signal

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.