5 грудня 2016, понеділок

Що відбувається на Донбасі

коментувати
Українські війська як і раніше зберігають вірність своїй справі. Для них ця війна – боротьба за незалежність

Майже три роки минуло відтоді, як в Україні почалася війна. Українська армія тримає позиції вздовж завмерлої лінії фронту в Східній Україні, щодня обмінюючись обстрілами з комбінованими російсько-сепаратистськими силами.

Перемир'я, підписане 21 місяць тому, все так само сміховинне. Інтенсивність бойових дій дійсно знизилася, але на Донбасі досі йде війна. Щодня гинуть мирні жителі або військові.

Для багатьох українських солдатів війна стала способом життя. «Я вдома, це моя сім'я», – говорить 30-річний Андрій, військовослужбовець 92-ї механізованої бригади, розгорнутої під Мар'їнкою. Андрій воює на Донбасі з початку війни, тобто з весни 2014 року. Він просить не вказувати його прізвище з міркувань безпеки.

Українські солдати вірять у справедливість своєї справи. Однак серед військових, які стоять на передовій, домінує почуття розчарованості щодо центральної влади, що межує зі зрадою.

«Ми воюємо за нашу землю, за кожен сантиметр нашої країни, – говорить 30-річний Дмитро Карамушка, ще один військовослужбовець 92-ї бригади. – Ми воюємо не за владу».

Інтенсивність бойових дій знизилася, але на Донбасі досі йде війна

92-а бригада зайняла позиції під Мар'їнкою недавно. До цього вони стояли біля Луганська, який утримують сепаратисти. Бригада складається як з призовників, так і з добровольців. Деякі солдати воюють ще з весни 2014 року і лише час від часу йдуть у відпустку на тиждень або два.

Українські сили краще обкопані, більше загартовані в боях, краще екіпіровані й озброєні, ніж рік тому. Умови в бойових підрозділах покращилися, але вони явно не ідеальні. Зокрема, українські солдати можуть покластися тільки на себе в задоволенні багатьох базових потреб, таких як електрика.

«Більше, ніж у забезпеченні, ми потребуємо відчуття, що не самотні, – каже Андрій. – Ми воюємо у двох війнах. Одна проти Росії, інша – проти влади в Києві».

Казус Беллі

Розгорнуті на Донбасі українські війська як і раніше зберігають вірність своїй справі. Для них ця війна – боротьба за незалежність країни проти того, що вони називають російським вторгненням на їхню батьківщину.

«Ми не можемо кинути війну і відправитися в Київ, – каже Карамушка. – Це буде означати, що ми здалися Росії. І що це означатиме для тих, хто загинув?». «Ми відстоюємо свою територію, – каже Олександр Чернов, капелан 92-ї бригади. – Усі хочуть миру. Але мир настане тільки після перемоги». Він зупиняється, посміхається і додає: «І після того, як зникне Путін».

Українська армія втягнулася в лобову війну проти комбінованих сил проросійських сепаратистів і російських військових. Подібна ситуація зберігається з лютого 2015 року, з моменту підписання других Мінських угод.

На деяких ділянках Мар'їнки і навколо неї протиборчі сили розділяє не більше 300 метрів нічийної території. «Ситуація стабілізувалася, – говорить майже ідеальною англійською 22-річний Всеволод Чернецький, солдат і оператор безпілотника. – Ми на тих самих позиціях, що й рік тому, росіяни і ми. Зараз в основному працює артилерія».

За даними різних гуманітарних організацій, у ході цієї війни загинуло близько 10 тисяч українців, біля 1,7 мільйона чоловік втратили свій дім.

Незважаючи на заперечення Москви, у ЗМІ було безліч повідомлень про те, що на боці сепаратистів воюють російські війська, що російські воєначальники керують і контролюють сепаратистські сили, що російська зброя й амуніція, як і раніше, переправляються через кордон.

Перебуваючи під Мар'їнкою, я своїми очима спостерігав через бінокль, як на одному з будинків з боку комбінованих російсько-сепаратистських сил розвивається прапор Росії. За даними української розвідки, наразі на Донбасі знаходиться від 5 до 7,5 тисяч російських солдатів, близько 55 тисяч розгорнуті на території Росії, поблизу кордону з Україною.

На сьогодні в комбінованих російсько-сепаратистських сил на сході України більше танків, ніж у німецької армії. Крім того, на Донбасі повно російських ракетних комплексів земля-повітря.

«Я не думаю, що ми виграємо, – каже володимир Чернецький. – Противна сторона сильніша за наших. У них завжди більше артилерії, кращі танки, більше дронів».

Під час сніданку зазначив, що обстріли з обох сторін зупинилися, мабуть, щоб встигнути поїсти. Чернецький сказав, що об'єднані російсько-сепаратистські сили живуть за московським часом, на годину вперед, порівняно з Києвом.

«Вони їдять на годину раніше, ніж ми, – каже він і через якийсь час додає. – Вони завжди на крок попереду».

Переклад НВ

Повну версію колонки Нолана Петерсона читайте на The Daily Signal

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.