10 грудня 2016, субота

Пролітаючи над Донбасом

коментувати
Перед катастрофою MH-17 над Україною щодня пролітали близько 400 лайнерів, 150 з них виконували міжнародні комерційні рейси

Через два роки після того, як російська ракета земля-повітря збила в небі над Східною Україною цивільний літак, регіон залишається де-факто безпольотною зоною – тут не літають ні цивільні, ні військові літаки. Нещодавно міжнародна слідча група офіційно підтвердила, що 17 липня 2014 року малайзійський лайнер МН-17, на борту якого загинули 298 чоловік, був збитий ракетою комплексу Бук, причому з контрольованої проросійськими сепаратистами території.

Згідно зі звітом, пересувна зенітно-ракетна установка належала 53-й зенітно-ракетній бригаді РФ. На другий день після катастрофи Бук переправили назад у Росію.

Москва не згодна з висновками Слідчої групи. Марія Захарова, спікер російського Міністерства закордонних справ, заявила, що результати розслідування «упереджені й політично мотивовані».

Тим не менш, українські, американські та незалежні розвіддані показують, що Росія, як і раніше, відправляє в Східну Україну ракети земля-повітря для підтримки комбінованих російсько-сепаратистських сил (6 та 35 тис. солдатів відповідно). 20 серпня Головне розвідувальне управління Міністерства оборони України повідомило про розгортання Росією нового мобільного підрозділу протиповітряної оборони в Донбасі. За даними української влади, російська 60-та механізована бригада в складі 12 зенітно-ракетних комплексів Тор-М2У малої дальності і 170 чоловік особового складу були передислоковані з Приморського краю Росії в Україну.

Розвіддані показують, що Росія, як і раніше, відправляє в Східну Україну ракети земля-повітря

17 вересня незалежний дослідницький вебсайт Inform Napalm опублікував базу даних російських озброєнь, які зараз знаходяться в Донбасі. У списку є кілька ракетних систем земля-повітря, включаючи 9K330 Тор, 9K331 Тор M-1 і 9K332 Тор M-2, а також самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс Панцир-С1. Інформація зібрана з відкритих джерел – із супутниковими знімками, відео очевидців, а також особистими фотографіями з профілів російських найманців і військовослужбовців у соціальних мережах.

Нік де Ларрінада, редактор щотижневого журналу jane's Defence Weekly, зазначає, що наявної інформації недостатньо для того, щоб точно визначити список розташованих у Донбасі російських систем ППО. Однак, за словами Ларрінада, його видання ідентифікувало такі системи ППО Росії на контрольованій сепаратистами українській території: 96K6 Панцир-С1, 9K37 Бук, 9K35 Стріла-10, 9K32 Стріла-2, 9K38 Голка, 9K338 Голка-С, ПЗРК Грім-2.

«Думаю, небезпека для комерційних літаків у зоні конфлікту над Донбасом зберігається досі, – каже Ларрінада. – Судячи з усього, таких систем середнього радіусу дії, як Бук, який може збити авіалайнер на великій висоті, на сході України вже немає, проте їх можуть повернути в регіон практично непомітно».

Заборонена зона

Більша частина повітряного простору над Східною Україною залишається закритою для польотів цивільних. Служба управління повітряним рухом України заборонила літакам літати над зоною конфлікту в Донбасі і над окупованим Кримом. Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) та аналогічні відомства багатьох європейських країн, включно з Францією і Великобританією, також ввели обмеження на польоти над Східною Україною.

У жовтні 2015 року FAA написало у своєму повідомленні про зміни в правилах проведення і забезпечення польотів таке: «У російських сепаратистів є доступ до різної зенітної зброї, включаючи переносні зенітні ракетні комплекси і, можливо, більш просунуті зенітні керовані ракети, які можуть збити літак на великій висоті».

Американські чиновники повідомляють, що Східна Україна колись була одним із найбільш захищених повітряних просторів світу. Але на основі даних із розсекречених джерел поки не можна зробити остаточного висновку про те, скільки російських систем ППО знаходилося в Донбасі в розпал бойових дій у 2014 році.

Американські чиновники вважають, що потік російської зброї на сепаратистські території не припинявся. «Стягування російських важких озброєнь і солдатів на територію Східної України продовжується, – зазначив 7 вересня представник США в ОБСЄ Деніел Байєр. – Кількість і різноманітність зброї, а також різного роду військового оснащення, які Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ фіксує на підконтрольній сепаратистам території можна пояснити тільки підтримкою з боку Росії. Російські військові очолюють і контролюють сепаратистські сили».

На землі

Українські військові літаки перестали здійснювати бойові і рятувальні місії в Донбасі, оскільки цього вимагає перше перемир'я, яке вступило в силу у вересні 2014 року. Військово-повітряні сили України не беруть участі в конфлікті.

У перші місяці війни об'єднані російсько-сепаратистські сили, озброєні російськими зенітними ракетами і ПЗРК, збивали українські вертольоти, винищувачі та транспортні літаки з жахливою частотою. За повідомленнями ЗМІ, до перемир'я було збито сім українських винищувачів і штурмовиків, три транспортні літаки і, щонайменше, дев'ять вертольотів.

Хоча українські ВПС більше не беруть участі в конфлікті, повітряний простір над Донбасом, як і раніше, обороняється.  Засоби ППО, які поставляються Росією, все ще становлять загрозу для комерційних літаків у цьому регіоні.

Американське FAA ввело перші обмеження для польотів над Україною 25 квітня 2014 року. Інструкції українських і російських диспетчерів, які суперечать один одному, були одним із чинників, який підштовхнув FAA прийняти відповідне рішення. На той момент конфлікт переріс із невеликих поодиноких перестрілок у більш великі бої із застосуванням танків, важкої артилерії та авіаударів. Після того, як у Східну Україну рушили російська бронетехніка, артилерія, війська і системи ППО, загроза для цивільної авіації збільшилася.

14 червня 2014 року український транспортний літак Іл-76 був збитий біля Луганського аеропорту на підконтрольній сепаратистам території. 49 солдатів і членів екіпажу загинули. Ще один український транспортний літак Ан-26, що летів на висоті 6,4 кілометрів на південний схід від Луганська, був збитий 14 липня 2014 року. Екіпаж вижив. Після того, як був збитий Ан-26, українська влада встановила для комерційних літаків більш високу планку польотів над зоною конфлікту – не менше 9,8 кілометрів. Раніше рекомендувалося літати не нижче 7,9 кілометрів.

Більшість ПЗРК вражають ціль на відстані не більше 4,6 кілометрів. Але просунені моделі можуть збити літак і на великих висотах. Залежно від радіолокаційної станції і ракети комплекс Бук може вразити літак на відстані до 140 кілометрів і висоті до 24 кілометрів над рівнем моря. Зенітні ракетні комплекси Тор, які, за словами українських чиновників, Росія нещодавно направила в Східну Україну, можуть вразити ціль на відстані до 9,8 кілометрів.

Незважаючи на атаки на українську військову авіацію, комерційні літаки продовжували літати над зоною конфлікту аж до катастрофи MH-17. Після вступу в силу 9,8-кілометрового обмеження польоти над Україною скоротилися приблизно на 25% - 61 літак із 32 різних країн літали тим самим маршрутом, що й MH-17. (...)

Перед катастрофою MH-17 над Україною щодня пролітало близько 400 лайнерів, 150 з них виконували міжнародні комерційні рейси. Українські чиновники повідомили, що доходи від транзитних зборів на рейси знизилися приблизно на 160 млн євро у 2014-му, приблизно на 80%.

Незважаючи на фінансові витрати, де Ларрінага з jane's Defence Weekly сказав, що Донбас має залишатися закритим для польотів.

«Оскільки мир у Донбасі здається примарним, я думаю, що знімати заборону на комерційні польоти над Донбасом може бути небезпечно», – зазначив він.

Переклад НВ

Повну версію колонки Нолана Петерсона читайте на The Daily Signal

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.