10 грудня 2016, субота

Повна ізоляція і забуття. Мій шлях через перевал смерті

коментувати
Тибетці вже шість років не ризикують тікати в Непал через перевал, за яким спостерігають китайські прикордонники

Першу частину колонки Нолана Петерсона читайте тут

Подорож за маршрутом біженців через високогірний перевал Нангпа-Ла в Гімалаях була нелегкою. Я відчував себе добре до певного часу, але вага рюкзака давалася взвнаки, а висота часто змушувала задихатися.

Серед іншого, я ніс з собою намет, спальний мішок, газову плитку, одяг, продукти, аптечку, альпіністські гаки та дзеркальну фотокамеру. Вночі у наметі було дуже холодно. Нести важкий рюкзак на висоту 5 тис. метрів, як би це м'якше сказати, було важкувато. Бульбашки перетворилися на мозолі, сонячні опіки перетворилися в засмагу, біль у м'язах посилювався, але тіло поступово пристосовувалося до виконання поставленого завдання.

Стежка була складною, звивистою, і часто її важко було визначити. Ця стародавня дорога кочівників була практично покинута тибетськими біженцями, які ось уже шість років не ризикують тікати в Непал через прискіпливий нагляд китайських прикордонників. Через постійний вітер і сніг дорога місцями перетворилася в дику місцину.

Зсуви від двох масивних землетрусів 2015 року знищили деякі ділянки стежки, не залишаючи мандрівникові іншого вибору, окрім як іти вздовж крутих скель, які можуть обрушитися в будь-яку мить. Залишається лише сподіватися, що земля витримає твою вагу, поки ти нервово вдивляєшся на сотні метрів униз.

Тут твій крик ніхто не почує

Падіння в тутешніх місцях закінчиться фатально. Навіть якщо ви виживете при падінні, зламана нога або кісточка, швидше за все, стане смертним вироком на цій віддаленій ділянці Гімалаїв. Як йдеться у слогані фільму «Чужий», тут твій крик ніхто не почує.

Періодично дорогою зустрічаються різного роду підказки. Кочівники та біженці побудували в багатьох місцях кам'яні хатини і стіни, за якими можна сховатися від вітру. На цих занедбаних стоянках я знайшов розвалені кросівки, зношені підошви, рвані джинси і футболки. Крім того, я знайшов розбиту порцелянову вазу з китайським написом, а також залишки упаковок від їжі та банок з-під газованої води з етикетками китайською мовою.

Однак, ознак того, що тут живуть люди, не було. Повна ізоляція і забуття. Досить моторошно опинитися в тутешніх місцях наодинці.

Я проходив через ряд зубчастих скель, за якими високі білі піки досягали небувалих висот. Мені пощастило з погодою. Дні були ідеально ясними, дозволяли побачити все розмаїття кольорів надприродного сяйва, що дає висотне розріджене повітря. За вершинами високогірних піків, на висоті яких літають лайнери, я міг бачити, як темно-синє небо перетворюється на чорне.

Такі гірські хребти, як Гімалаї, незвичні для наших очей. Розум насилу усвідомлює те, що показують йому очі. Все, що ви можете робити, - спостерігати за навколишнім у благоговійній тиші, по можливості знімаючи це на камеру.

Проте, реальність час від часу повертала мене на землю. Протягом холодних ночей і тривалих денних переходів я часто думав про голодних, втомлених і переляканих тибетських біженців, які зважилися на подібну подорож у джинсах і легкому взутті. Причому я пройшов лише половину шляху, який проходили біженці.

Тибетці йшли тільки вночі, побоюючись китайських патрулів. Вони не могли користуватися ліхтариками, тому зв'язували один одному руки, щоб не загубитися в темряві. Шкарпетки вони використовували як рукавички, а це взуття склеювали клейкою стрічкою і підшивали ниткою. Вдень вони вдягали на очі пов'язки з чорних сміттєвих пакетів, щоб захиститися від сніжної сліпоти.

Думаю, в них не було часу дивуватися величі та красі тутешніх місць. Найімовірніше, фізичні страждання і небезпека бути схопленим китайцями зберігали їхній розум зосередженим.

Виходу немає

На зворотному шляху з Нангпа-Ла я зупинився у столиці непальського регіону Шерпа, селищі Намче-Базар, щоб подивитися, як складається життя біженців після прибуття в Непал. Після повернення в Катманду я відвідав штаб-квартиру тибетського уряду у вигнанні, щоб отримати останню інформацію про поточний стан Нангпа-Ла.

Я розмовляв з тибетськими торговцями, біженцями, альпіністами, власниками крамничок і будинків, де зупиняються туристи. Вони розповіли, що до 2009 року тибетські біженці зупинялися в Намче-Базарі лише на одну ніч і ховалися від непальської поліції в буддистському монастирі, або в приватних будинках. Після кількох годин відпочинку, серед ночі вони вирушали до столиці Непалу Катманду.

Ті, хто зумів подолати перевал, часто приходили з серйозними травмами від сильного переохолодження. «Основні травми, включно з обмороженням, біженці отримували через те, що у них не було нормального одягу. У них не було сонцезахисних окулярів, тому вони страждали від сніжної сліпоти», – каже 30-річний тибетський біженець Таші, який втік з Тибету в 1999 році, коли йому було лише 14 років. Він попросив не називати його прізвища, щоб не зашкодити родичам, які й тепер живуть у Тибеті.

Щоб пройти китайських військових, які контролюють кордон, Таші заховався у тибетському торговому каравані. Після прибуття в Непал він оселився з родиною в маленькому селі Тейм. Зараз він працює в Катманду при тибетському уряді у вигнанні.

«Коли я був молодшим, багато тибетців тікали через перевал, - розповідає Таші. – Зараз це складно. Нангпа-Ла повністю закритий».

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Нолана Петерсона на The Daily Signal. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.