20 вересня 2017, середа

Гонка озброєнь у Східній Європі

коментувати
«Ближнє зарубіжжя» Росії знову стає «гарячою точкою»

Країни Східної Європи нарощують військовий потенціал, щоб у разі необхідності захиститися від Росії. Російське брязкання зброєю, безумовно, здатне спровокувати конфлікт у регіоні.

«Якщо ви живете в Естонії або Латвії, тобто з РФ під боком, це лякає, – каже Джилл Расселл, викладач факультету оборонних досліджень Королівського коледжу в Лондоні. – І ці країни хочуть бути в змозі захистити себе». Той факт, що пострадянські держави не обмежилися захистом з боку НАТО та США, вирішивши для забезпечення безпеки нарощувати власний військовий потенціал, свідчить про досить багатообіцяюче зрушення в оборонних пріоритетах в одному з регіонів Європи.

«Країни Східної Європи вважають, що їхній головний пріоритет у сфері оборони – стримування все більш войовничої Росії, – говорить Бен Вітлі, почесний науковий співробітник Школи історії при Університеті Східної Англії. – Відповідно, східноєвропейські країни посилюють свої збройні сили для готовності відповісти на ці загрози».

«Чим ближче ти до Росії, тим менше тебе турбує тероризм», – зазначає Расселл.

Останнім часом напруження між Сходом і Заходом у пресі нерідко називають новою Холодною війною. Тим не менш, експерти кажуть, що нарощування військових потенціалів у пострадянських країнах, які Кремль називає своїм «ближнім зарубіжжям», може свідчити про ранні стадії регіональної гонки озброєнь.

«Чим ближче ти до Росії, тим менше тебе турбує тероризм»

«Ближнє зарубіжжя знову стає «гарячою точкою», – говорить Расселл. – Проте сьогодні в цьому процесі немає ідеологічного компонента, як було за часів Радянського Союзу. Росія хоче показати, що вона, як і раніше, є сильною державою. І це звичайнісінька боротьба за території. Сумно, що країни, які опинилися на кордоні, не завжди зацікавлені в тому, щоб бути пішаками в боротьбі сильних держав. Вони хочуть позбавитися від російського домінування».

«Конфлікт на Сході – це, безсумнівно, локалізована дуель, а не нова Холодна війна», – зазначає Вітлі.

Готові до війни

За даними британського аналітичного видання Jane's Information Group, у 2016 році Латвія, Литва і Естонія в сукупності збільшили свої витрати на військову амуніцію з $210 млн до $390 млн. До 2018 року три балтійські країни планують витратити на ці потреби $670 млн. До 2020 оборонний бюджет Балтії повинен скласти $2,1 млрд (для порівняння, у 2005 році це було $930 млн). За даними Jane's Information Group, з 2014 року найбільш швидкозростаючі оборонні бюджети у світі – латвійський і литовський. «Зростання військових витрат у цьому регіоні випереджає всі інші регіони світу», – прокоментував звіт головний аналітик Jane's Information Group Крейг Кеффрі.

«Збільшення витрат на оборону Балтії пов'язано передусім з посиленням конфронтації між Росією і Заходом, яку часто називають «новою Холодною війною», – говорить Алекс Кокчаров, ще один аналітик Jane's Information Group. – За останні 2,5 року політична конфронтація між РФ і Заходом посилилася до такої міри, що перекочувала у військову сферу. І кінця-краю цьому поки не видно».

Польща, ще один член НАТО, з 2006 року збільшила свої військові витрати вдвічі. У 2016 році оборонний бюджет країни склав $9,2 млрд. Військові витрати Польщі росли вісім із десяти останніх років, збільшившись лише у 2015 році на 18%.

Кремль теж не відставав. У 2015 році Москва збільшила військові витрати на 28,6% – це найбільший річний приріст у російському оборонному бюджеті, починаючи з 2002 року.

Зростає не тільки вогнева міць, але й готовність її використовувати, через що дехто побоюється незапланованого інциденту, який може спровокувати більш широкий регіональний конфлікт. «Це і регіональна війна, і щось більше одночасно, – каже Тарік Сиріл Амар, доцент кафедри історії Колумбійського університету. – Це не просто локальний конфлікт. Думаю, він пов'язаний із багатьма масштабними процесами».

«Росія орудує там, де орудувала завжди – у своєму близькому зарубіжжі, – підкреслює Расселл. – Вона хоче відібрати території, які історично були радянськими».

Народна самооборона

Паралельно зі збільшенням оборонних бюджетів у балтійських країнах розрісся добровольчий рух. Це показує, наскільки серйозно політики і громадяни цих країн ставляться до можливості війни з Росією.

У Литві відновився призов на військову службу. Крім того, влада випустила нещодавно посібник з ведення партизанської війни для 3-мільйонного населення.

Естонська армія налічує 6 тисяч солдатів при загальній чисельності населення в 1,3 мільйона. Тим часом, Союз оборони Естонії, добровольче воєнізоване формування, щотижня проводить військові навчання за участю 25,4 тис. добровольців.

Громадяни найрізноманітніших мастей цілі вихідні витрачають на пішохідні переходи через ліси з важкими рюкзаками на плечах, вивчаючи такі військові навички як закладення мін.

Як і в багатьох пострадянських країнах, балтійські країни та Польща мають давню традицію партизанського руху, який боровся і проти нацистів, і проти Червоної армії.

Напруженість у відносинах із Росією налякала також Швецію та Фінляндію, країни, які традиційно уникали вступу в НАТО. Дві скандинавські країни, які за часів Холодної війни вважалися нейтральними, з 2014 року зміцнюють зв'язки з Північноатлантичним альянсом.

«Швеція більше не є частиною якої-небудь буферної зони, – сказав колишній міністр оборони країни Стен Тольгфорс. – Ця ідея застаріла».

Переклад НВ

Повну версію колонки Нолана Петерсона читайте на The Daily Signal. Републікування повної версії тексту заборонено

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.