8 грудня 2016, четвер

Дядечко Сем прийшов на зміну дідусеві Леніну

коментувати
В пострадянській Україні США і Росія помінялися ролями: той, хто раніше був ворогом, став другом, і навпаки

В Україні є приказка про чотири стадії бідності: спочатку в тебе закінчуються гривні, потім їжа, потім валюта і, зрештою, ти спускаєш дводоларову банкноту, яку зберігалася на щастя.

Для українців долари – це дорогоцінний предмет на чорний день, який ревно охороняється. З якоїсь невідомої причини саме перевипущені в 1976 році дводоларові банкноти стали тут популярним талісманом. Багато українців, як і раніше, тримають їх в гаманці, не збираючись при цьому їх витрачати.

Але починаючи з 2014 року, на тлі революції і війни проти підтримуваних Росією сепаратистів, українська валюта дико коливалася відносно долара. Банківські касири розповідали, що з'явилася нова тенденція: багато українців здають свої щасливі дводоларові банкноти. Деякі зазначили, що це доводить, наскільки кепські справи в пострадянській країні, а один з українських журналістів побачив в цьому більш символічний момент: "Вони знімають американську мрію".

Потяг українців до американської культури набагато глибший, ніж любов до БігМаків, кросівок Nike і голлівудських фільмів. За чверть століття після падіння Радянського Союзу Україна пережила не одну революцію в спробах побудувати дієву демократію і позбутися васальної залежності від Росії. Відповідно, для багатьох українців дотримання американської культури є символічним способом протистояння Москві.

No vodka, no Russia, no Putin. Only Coca-Cola, only Barack Obama

Психологічні операції

Для частини українських солдатів, що стоять на передовій проти проросійських бойовиків, американські національні символи є способом насолити ворогові. Влітку чотири українських солдатів встановили український прапор в прифронтовому Артемівську, ставши в позу, відбиту на знаменитій фотографії американських морських піхотинців,які встановлююють прапор на Іводзімі

Фото Дениса Антипова
Фото Дениса Антипова


Один із солдатів - Денис Антипов, командир взводу 81-ї аеромобільної бригади. "Мораль – це добре, - каже Антипов, описуючи ситуацію на лінії фронту. – Але нам потрібна техніка. Добре б мати колеса на випадок обстрілу. Ми для росіян – непогана мішень".

Звичайно, це фото частково було жартом, каже Антипов, однак є і більш серйозна причина – воно є "свого роду підготовкою до аналогічного знімку в Москві". "Це майбутнє фото кремлівського прапора, - говорить він. – Артемівськ став репетицією".

У прифронтовому місті Піски, що неподалік від апокаліптичних руїн донецького аеропорту, український кулеметник носить футболку з емблемою Президентської бібліотеки Рональда Рейгана. Хлопець каже, що купив її в Києві і надягає на знак протесту проти Росії. На питання, чому він обрав саме цю футболку, українець відповів: "Рейган виграв Холодну війну і Путіну це точно не подобається".

А ще влітку в селі Кримське, що поблизу сепаратистського оплоту, міста Луганська, українські солдати перейменували одну з вулиць, названу на честь одного з радянських діячів. Вулицю назвали ім'ям американського сенатора Джона Маккейна. Солдати прикріпили до паркану роздрукований аркуш з новою назвою і фотографією сенатора. Канадський журналіст і кінорежисер Крістіан Борис запитав тоді солдат, коли вони збираються назвати вулицю на честь президента Барака Обами, на що українці відповіли: "Як тільки він відправить Україні зброю".

"USA is okay»"

Зі звуками вибухів, чутних на задньому плані, 21-річний солдат полку "Азов" Іван Харков показує своє відео на YouTube, де він і його друг представляються американцями Томасом Міллером і Ештоном Картером. Мовляв, американці приїхали воювати в Донбас на стороні українців. Хлопці при цьому стоять на тлі розвиваючого прапора США, подарунка з Нью-Йорка. Відео, до речі, знято в тому ж Широкіно. Друг Івана схвально киває, а сам Іван з виразним акцентом говорить: "No vodka, no Russia, no Putin. Only Coca-Cola, only Barack Obama". І додає: "USA is okay".

Батько Івана воював з радянською армією в Афганістані, тепер його син стоїть на позиціях в Широкіно. За його словами, тільки-но він підняв у Широкіно американський прапор, сепаратисти вдарили по його позиціях з мінометів.

"Це вивело їх з себе, – говорить українець. – Найсумніше, що в цей момент вони, напевно, вирішили, що не помилялись і тут дійсно воює легіон НАТО і американці. Їх пропаганда настільки дурна, що інколи не залишається нічого іншого, як сміятися".

У всьому винні американці

Російська пропаганда описує українську революцію 2014 року як спонсорований ЦРУ переворот для встановлення в Києві неонацистського режиму. Іноді в російських новинах стверджують, що американські війська (а також системи озброєння, в тому числі гелікоптери типу "Апач") воюють на боці українського уряду в Донбасі.

Отже, для деяких українців, які живуть в Донбасі і мають обмежений доступ до новин (в основному вони використовують російські джерела), Америка як і раніше залишається ворогом. Для них, як і для багатьох людей, які живуть в Росії і перебувають під впливом кремлівської пропаганди, Холодна війна так і не закінчилася. Параноя про глобальну змову ЦРУ часів Радянського Союзу також нікуди не зникла.

У серпні 2014 року, менше ніж через місяць після того, як українські війська відвоювали Слов'янськ, я побував у цьому місті. Свідоцтва минулих боїв були всюди. На узбіччі стояли скелети підірвані на мінах танків, кулі й осколки зрешетили згорілі будинки, через що деякі стіни виглядали, як швейцарський сир. Дорожній асфальт вкрили артилерійські кратери.

Ще більших збитків зазнало невелике селл Семенівка, що неподалік від Слов'янська. Житлові райони цієї сільській місцевості нагадували сцени Другої світової. Майже кожен будинок був зруйнований, вікна розбиті, практично всі вертикальні поверхні пронизані артилерійської шрапнеллю. Від дерев залишилися лише обвуглені стовбури.

Протилежні думки

Просте опитування жителів з допомогою перекладача виявив, що їх спогади про бої відрізняються один від одного. 63-річна Олександра сховалася в підвалі свого будинку, але коли артилерія изрешетила її додому, вона вирішила втекти. Повернувшись за кілька тижнів, вона знайшла свій будинок в руїнах. У своїх бідах вона звинувачує об'єднані російсько-сепаратистські сили і радіє, що українські війська знову взяли селище під контроль.

"Принаймні, це краще, ніж повстанці при владі, - сказала вона. – Зараз тут армія, і нічого поганого не станеться".

У той час як Олександра чекала автобус до Слов'янська, вулицю переходила жінка середніх років з возом будівельного сміття в руках. Поруч йшли чоловік і син, прибирали зруйновані артилерією стіни їхнього будинку.

"Коли армія піде, тут буде Донецька народна республіка», - відповів чоловік на питання про його політичні вподобання. "У всьому винна Америка, - продовжив він, поки дружина грузила чергову тачку. – Дурні люди в Білому домі створюють проблеми в усьому світі".

Він також розповів, що під час бою його сім'я ховалася в підвалі. Коли його запитали, хто знищив їх будинок - об'єднані російсько-сепаратистські сили або українська артилерія - реакція чоловіка проявила всю силу російської пропаганди. "Це був американський бомбардувальник ЦРУ", - сказав він. Як людина, що знаходився тут під час бою, могла прийти до такого висновку? "Я бачив це в новинах", - відповів він.

Прощавай, Ленін

За радянської влади американська культура була забороненим плодом, як в Україні, так і в інших республіках колишнього Радянського Союзу. США, зрештою, залишалися ворогом.

Всередині маріупольського бомбосховища радянських часів стіни облицьовані ілюстраціями в стилі коміксів з американськими винищувачами, що скидають ядерну зброю на радянських жінок і дітей. "Ми готувалися воювати з Америкою", - розповідає Ігор Булгаков, підполковник української армії у відставці, який служив у Червоній Армії під час війни в Афганістані.

В пострадянській Україні, однак, США і Росія помінялися ролями.

У 2015 році американська армія почала тренувати регулярні підрозділи української армії і Національної гвардії для боротьби з об'єднаними російсько-сепаратистськими силами. На території колишньої радянської військової бази в Яворові тривають спільні навчання під назвою Fearless Guardian.

Між тим, український уряд прийняв ряд радикальних заходів у сфері декомунізації країни, що забороняють такі радянські символи, як статуї Володимира Леніна, прапор з серпом і молотом, а також радянський гімн.

Переклад НВ

НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Нолана Петерсона на The Daily Signal. Републікування повної версії тексту заборонено

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.