17 грудня 2017, неділя

Чого домігся Олланд, оголосивши війну ІДІЛ

коментувати
Підтримка французького президента з боку населення різко збільшилася

Після кривавих терактів 13 листопада в Парижі французький президент Франсуа Олланд оголосив війну проти Ісламської держави. Однак це не означає, що посилення риторика французького лідера обов'язково призведе до різкого повороту в антитерористичній політиці країни.

«Мета зрозуміла: Даеш повинен бути знищений», - сказав Олланд своїй Раді оборони на наступний же день після паризьких атак, використовуючи для позначення сумно відомого ісламістського угруповання зневажливий арабський акронім.

Потім президент Франції організував дипломатичний марафон, щоб згуртувати неохочих світових лідерів навколо боротьби проти ІДІЛ. Протягом чотирьох днів, з 23 по 26 листопада, Олланд прийняв у Парижі британського прем'єра Девіда Кемерона, злітав до Вашингтона на зустріч з Бараком Обамою, повернувся в Париж, де прийняв німецького канцлера Ангелу Меркель, і на завершення відправився в Москву до російського президента Володимира Путіна.

У терактах 13 листопада загинули 130 осіб і ще 683 були поранені. Це найстрашніша атака з масовими жертвами у Франції з часів Другої світової війни. Як сказав Олланд: «Це був акт війни, організований і спланований ззовні. І тепер ми перебуваємо в стані війни з джихадистським тероризмом».

Заклик до зброї

Заклик до зброї з боку Олланда різко контрастує з реакцією Франції на січневі теракти, в ході яких джихадисти вбили в Парижі 17 осіб: 12 – під час стрілянини в офісі сатиричної газети Charlie Hebdo, і ще 4-х – у єврейському магазині кошерних продуктів. Ці дві ключові події добре відображають еволюцію французької риторики з питання протидії тероризму.

В рамках надзвичайних заходів уряд Франції провів 2235 обшуків

Перші теракти спровокували дебати з питання інтеграції мусульманської меншини. «У нашому суспільстві існує величезний розрив, який потрібно подолати», - зазначив лідер Соціалістичної партії Франції Бруно Ле Ру незабаром після атаки на Charlie Hebdo.

Незабаром після цього французький прем'єр Мануель Вальс під час телевізійного виступу назвав внутрішні культурні розриви загрозою національної безпеки: «Останні кілька днів показали, що підриває нашу країну зсередини, а також викрили всі ті виклики, перед якими ми стоїмо. До цього потрібно додати внутрішні розриви і напруженість, які бродили в нашому суспільстві дуже довго». Говорячи про умови життя мусульманської меншини у Франції, Вальс додав: «В нашій країні поширився територіальний, соціальний та етнічний апартеїд».

Після нещодавніх терактів 13 листопада Олланд виголосив промову перед французьким парламентом, що об'єднує дві палати Національну Асамблею і Сенат. До речі, обидві палати збираються разом лише у виняткових випадках. На цей раз французький президент говорив у більш войовничому тоні, ніж після терактів в газеті Charlie Hebdo. Більш того, він оголосив війну ІДІЛ: «Ми збираємося вести війну, і вона буде безжальною. Якщо терористи здатні здійснювати подібні звірства, вони повинні знати, що зіткнуться з рішучою Францією, єдиною Францією».

25 листопада французька газета Le Monde написала: «Атаки на Charlie Hebdo підняли питання щодо того, як французьке суспільство могло створити цих терористів. Тим часом, атаки 13 листопада, хоча вони і були вчинені громадянами Франції та Бельгії, були розцінені як дії зовнішнього ворога, Ісламської держави, з якою потрібно боротися в Сирії».

Надзвичайні заходи

Однак декларація війни проти ІДІЛ, яка прозвучала в риториці французького президента, необов'язково приведе до різкого повороту в антитерористичній політиці Франції.

Франція почала бомбити позиції ІДІЛ в Іраку ще у вересні 2014 року - першою з європейських країн. Через рік вона розширила авіаудари на Сирію. Крім того, Франція має 3,5-тисячний військовий контингент в Північній Африці, який проводить антитерористичну операцію «Брахан».

Після атак 13 листопада французькі літаки били по позиціях ІДІЛ на хвилі відповідних авіаобстрілів. Олланд відправив авіаносець Шарль де Голль і 26 бойових літаків в Середземномор'я, завдяки чому ударний авіапотенціал Франції в цьому регіоні збільшився більш ніж в два рази. Тим не менш, Олланд не задіяв статтю 5 статуту НАТО, яка підключила б до війни проти ІДІЛ усі 28 країн-членів Альянсу.

Франція також почала наступ проти джихадистського тероризму всередині країни. Олланд ввів на три місяці надзвичайний стан, яким забороняється проводити публічні демонстрації. Також введено нові заходи з нагляду і збору розвідданих. Французька влада має широкі повноваження по арешту, затриманню підозрюваних та закриттю мечетей, як одного з вогнищ радикалізації.

Станом на 4 грудня, французький уряд закрив три мечеті через зв'язки з салафітами, прихильниками радикальної форми сунітського ісламу. Крім того, в рамках надзвичайних заходів влада Франції провела 2235 обшуків, 263 допити, 232 затримання і відкрили 346 судових розглядів.

Виступаючи на захист подібних екстрених заходів, міністр внутрішніх справ Франції Бернар Казнєв сказав: «Загрозою для свободи є тероризм, а не надзвичайний стан».

Глибинні причини

Підставою для жорстких дій французької влади у сфері внутрішньої безпеки є більш широкі і давні питання інтеграції мусульманської громади Франції. Деякі стверджують, що цей культурний розкол знаходиться на піку, і нелояльна мусульманська молодь Франції виявилася вразливою для пропаганди таких екстремістських груп, як ІДІЛ.

За даними французьких спецслужб, близько 2 тис. громадян Франції приєдналися до джихадстської мережі в Сирії та Іраку. Станом на листопад, 571 з них безпосередньо беруть участь у бойових діях.

«В широкому плані завдання Франції полягає в тому, щоб подолати внутрішню загрозу, створивши перспективи для тих, хто більше за інших схильний до ризику радикалізації, - пише журналіст The Wall Street Journal Саймон Ніксон. – Для цього необхідна динамічна економіка, здатна створювати робочі місця».

Тим часом, Олланд є найменш популярним президентом Франції за останній час. І причини його низьких рейтингів саме безробіття і згортання економіки. За прогнозами, до кінця 2015 року безробіття у Франції досягне 10,4%, тоді як на момент приходу Олланда до влади воно становило 9,8%. Рівень безробіття серед молоді становить 24%, серед мусульманської молоді – 40%.

Багато хто задається питанням, чи не було у Олланда політичних мотивів для оголошення війни проти ІДІЛ. Деякі вважають, що подібною риторикою він уникає більш глибоких причин радикалізації частини французьких мусульман.

«Це було політичне рішення. Рейтинг Олланда підвищився, - каже торговець антикваріатом з Парижа Реджіс Аернатс (Regis Aernouts). – Насправді, головна проблема полягає в жахливих умовах життя мусульман у Франції. Вони живуть у гетто. За фактом, Франція розділилася на дві країни».

Тим не менш, французькі виборці підтримують військові дії.

13 вересня, за два місяці до терактів, опитування, проведене французькою газетою Le Journal Du Dimanche, виявило, що 56% опитаних підтримали відправку наземних військ в Сирії.

4 грудня журнал Le Figaro опублікував нове опитування, виходячи найвищого рівня з початку 2013 року. Інше опитування показало, що з моменту паризьких терактів схвалення політики Олланда піднялося на 22 пункти.

Переклад НВ

НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Нолана Петерсона на The Daily Signal. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.