28 травня 2016, субота

Чому для України все тільки починається

коментувати
Українці жадають змін, не бажаючи повертати в тепле застійне минуле. А значить, для нас усе тільки починається

Основний підсумок минулого року полягає в тому, що всі залишилися незадоволені один одним.

Народ незадоволений владою, не особливо розбираючись, хто і за що відповідає, лаючи всіх скопом. Влада незадоволена народом, який відмовляється потерпіти і весь час бурчить, а то, дивись, і бешкетувати почне. Парламент незадоволений урядом, який готує законопроекти неякісно і не вчасно. Уряд невдоволений парламентом, який не в змозі проголосувати навіть за якісні та вчасно подані законопроекти. Президент незадоволений і тими й іншими, а вони, в свою чергу, незадоволені президентом, поперемінно звинувачуючи його то в самоусуненні, то, навпаки, в зайвому втручанні. Громадські активісти незадоволені чиновниками, які гальмують реформи. Чиновники незадоволені громадськими активістами, які постійно в усе втручаються і не дають працювати. Уряд невдоволений бізнесом: він не платить податки і продовжує давати хабарі. Бізнес незадоволений урядом, який посилює податковий тиск і продовжує брати хабарі. Список незадоволених можна продовжити.

Складається враження, ніби підсумок року поганий. Однак при уважному розгляді ми побачимо в цій ситуації безліч плюсів.

Головний підсумок для України полягає в тому, що вона є

По-перше, суперечності означають розвиток. Всі усіма задоволені лише на цвинтарі. Саме незадоволеність наявним результатом породжує рух вперед. Старше покоління пам'ятає часи "однодумності", коли публічно всі всіма були задоволені, дозволяючи собі висловлюватися лише на кухнях. Те, що ми спостерігаємо зараз, і є життя.

По-друге, всі соціально-політичні процеси сьогодні відкриті як ніколи. Кожен законопроект, кожен рядок бюджету, кожне кадрове призначення скрупульозно розглядається і публічно обговорюється. Звичайно, є люди, яких це дратує, вони воліли б мати змогу ухвалювати рішення без стороннього тиску. Можна обговорювати плюси і мінуси закритих і відкритих процесів, але це безглуздо, оскільки закритих процесів вже не буде, і це потрібно прийняти як даність.

По-третє, поки процес іде під куполом парламенту, на урядових нарадах і в парламентських комітетах, на нескінченних конференціях і зустрічах think tanks, він не вихлюпується на вулиці. І це добре, оскільки тоді обговорення буде вже неможливе. Тому краще робити висновки з критики активістів і журналістів, ніж з тиску вулиці. Вулиця шукає прості рішення складних проблем, а вони, як відомо, бувають вкрай рідко.

Ключова ознака хорошої революції — вона якомога швидше переходить в еволюцію. Нам вдалося вирішити цю задачу. Тепер лишилося зробити так, щоб еволюція була успішною і не зірвалася у ще одну гарячу революційну фазу.

Головний підсумок минулого року для України полягає в тому, що вона є. Ми звикли ставитися до цього як до очевидної даності і сприймати як само собою зрозуміле. Але в березні 2014‑го у нас взагалі не було ні держави, ні армії, ні національного проекту, ні національної єдності хоч у якомусь вигляді. Такі країни розвалюються під першим ударом, однак Україна не розвалилася, вистояла, вижила, почала очищення і трансформацію.

Другий підсумок полягає в тому, що ми не зуміли використати вікно можливостей. Рішучий прорив залишився на папері. Безліч невеликих яскравих перемог поки не створює критичної маси змін. Історик Ярослав Грицак нещодавно сказав: трансформація займає близько 50 років, але не тому, що так повільно відбувається, а тому, що вікна можливостей не використовуються і закриваються, а чекати наступного вікна доводиться довго.

Третій підсумок у тому, що суспільство продовжує прагнути змін — воно втомилося, але не хоче повертати назад, в тепле застійне минуле. А значить, вікно можливостей ми відкриємо собі самі, не чекаючи чергового "чорного лебедя".

І останнє: політична еліта остаточно довела неспроможність у реалізації змін, яких прагне суспільство.

А значить, все тільки починається. Наступна серія буде несхожа на попередню. Рік бабака нам не загрожує.

Колонку опубліковано в журналі Новое Время від 14 січня 2016 року. Републікування повної версії тексту заборонене.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.