18 жовтня 2017, середа

Тінь Перемоги

коментувати
Перемога над фашизмом коштувала радянським громадянам дуже дорого. Дорожче за всіх —Україні. Але чому Сталін так "щедро" переплатив Гітлеру?

9 травня 1965 року, за 20 років після перемоги антигітлерівської коаліції в сутичці з фашизмом, День Перемоги в СРСР вперше стає вихідним. Тоді ж вперше озвучене нове число жертв з боку народів Радянського Союзу. У тій кривавій бійні загинуло 20 млн осіб. За часів Сталіна говорили про 7 млн загиблих. А 8 травня 1990 року на засіданні Верховної Ради СРСР було оголошено нове число втрат — 26,6 млн. осіб. Тепер ось говорять про більш ніж 27 млн загиблих. 20 млн туди, 7 млн сюди — що це для режиму, в якому «мы за ценой не постоим» і є мораль війни.

Під «ціною», очевидно, малися на увазі мільйони кинутих напризволяще громадян. Найбільші втрати мирного населення були саме в Україні — 3,26 млн (Росія — 1,8 млн. Білорусь — 1,5 млн).

Найбільші втрати мирного населення були саме в Україні — 3,26 млн (Росія — 1,8 млн., Білорусь — 1,5 млн)

2001 року московське видавництво ОЛМА-ПРЕСС під загальною редакцією професора Академії Військових Наук генерал-полковника Григорія Кривошеєва видало книгу: Росія та СРСР у війнах XX століття. Втрати збройних сил. Статистичне дослідження.

З цього можна зробити висновок, що у фашистів до початку війни не було шаленої переваги у військовій силі. А великі жертви, які Сталін поклав на вівтар війни, пов'язані з людським фактором. Точніше, з нелюдським фактором.

Війна в цифрах

5,2 млн осіб — бойовий і чисельний склад збройних сил фашистської Німеччини.

119 піхотних і кавалерійських полків, 33 моторизованих і танкових дивізії та дві бригади — виступили на початку війни проти СРСР.

29 дивізій і 16 бригад союзників Німеччини — Фінляндії, Угорщини та Румунії — стояли біля кордонів Радянського Союзу. Всього у східному угрупованні військ фашистської Німеччини та її союзників налічувалося 5,5 млн осіб, 47,2 тис. гармат і мінометів, 4,3 тис. танків і близько 5 тис. бойових літаків. На озброєнні вермахту перебували також трофейні танки Чехословаччини та Франції.

5,68 млн осіб — особовий склад, який перебував у радянських збройних силах, у формуваннях інших відомств і на «Великих навчальних зборах» — (805.264 осіб) військовозобов'язаних, які були включені в спискову чисельність військ (сил) із оголошенням мобілізації.

303 радянські дивізії, 22 бригади, з яких у західних військових округах СРСР розміщувалися 166 дивізій і 9 бригад. У них налічувалося 2,9 млн осіб, 32,9 тис. гармат і мінометів (з 76,5 тис. гармат і мінометів на озброєнні), 22,6 тис. танків, 20 тис. літаків.

20.869 осіб — у середньому на добу вибувало із лав Червоної Армії. З них близько 8 тис. осіб — безповоротно.

Бойовий і чисельний склад збройних сил Німеччини, її союзників та СРСР перед початком Вітчизняної війни

Найменування

Німеччина та її союзники

Співвідношення сил Німеччини, її союзників та СРСР

СРСР

Німеччина

Союзники Німеччини

Всього

Всього: дивізій

214

69

283

0,93 : 1

303

бригад

7

16

23

1,04 : 1

22

розрахункових дивізій

217,5

77

294,5

0,94 : 1

314

Біля західних кордонів СРСР

дивізій

152

29

181

1,08 : 1

167

бригад

2

16

18

2 : 1

9

розрахункових дивізій

153

37

190

1,11 : 1

170,5

особового складу (млн осіб)

4,6

0,9

5,5

1,90 : 1

2,9

знарядь і мінометів (тис. од.)

42

5,2

47,2

1,43 : 1

32,9

танків (тис. од.)

4

0,3

4,3

0,3 : 1

14,2

бойових літаків (тис. од.)

4

1

5

0,54 : 1

9,3

Сумарне відношення сил і засобів Німеччини, її союзників та СРСР

 

 

 

1,2 : 1,5

 

37,2 млн радянських громадян — загальне зменшення від війни (які загинули, померли, зникли безвісти і опинилися за межами СРСР). Якщо рівень смертності населення СРСР у 1941-1945 рр. приймати таким же, як у 1940 р., то число померлих склало б 11,9 млн осіб. За вирахуванням зазначеної величини людські втрати серед громадян, які народилися до початку війни, складають 25,3 млн. чоловік. До цієї цифри потрібно додати втрати дітей, народжених у роки війни і тоді ж померлих через підвищену дитячу смертність (1,3 млн. осіб). У результаті загальні людські втрати СРСР у Великій Вітчизняній війні, визначені методом демографічного балансу, дорівнюють 26,6 млн осіб.

Чисельність мирного населення Радянського Союзу, навмисно винищеного на тимчасово окупованій території

Республіки

Кількість винищених жителів

Всього

Зокрема діти

РРФСР

1,8 млн

понад 15 тис.

УРСР

3,26 млн

понад 75 тис.

БРСР

1,5 млн

78,6 тис.

Литовська РСР

370 тис.

10 тис.

Латвійська РСР

313,8 тис.
(зокрема 100 тис. жителів Литви)

34,8 тис.

Естонська РСР

61,3 тис.

 

Молдавська РСР

64,246 тис.

понад 3 тис.

Карело-Фінська РСР

8,028 тис.

 

Разом

7,4 млн

216,4 тис.

5.269.513 радянських громадян насильно вивезено на роботи в Німеччину.

2.654.100 осіб після закінчення війни репатрійовано на батьківщину.

2.164.313 осіб — загинули, померли у фашистській неволі.

451.100 осіб — залишилися на чужині та стали емігрантами.

451.100 осіб — залишилися на чужині та стали емігрантами

2 млн кв. км радянської території були окуповані фашистською Німеччиною.

15 млн осіб з цієї території було евакуйовано або призвано в Червону Армію.

73 млн осіб (37% населення СРСР) були залишені під фашистською окупацією.

8,5 млн осіб — померло за час окупації (якщо відняти з цього числа 6%-вий спад населення окупованих районів, розрахований для умов мирного часу, — 4,4 млн, — число передчасно померлих від жорстокого впливу окупаційного режиму становитиме не менше 4,1 млн. осіб).

13,7 млн осіб — загальне число жертв серед мирного населення. Це трохи більше, ніж загинуло у бойових частинах Червоної Армії. Вся захоплена гітлерівцями територія була перетворена ними на величезний табір смерті.

__________

Тепер кілька цифр не з книги генерал-полковника Григорія Кривошеєва.

2,56 млн радянських військовослужбовців на самому початку війни 1941 року потрапили в німецький полон (дані Вермахту) (не знаю, вірити чи не вірити).

376,5 тис. радянських солдатів засуджено за дезертирство.

212,4 тис. дезертирів знайти не вдалося.

Близько 1 млн військовослужбовців Червоної Армії за роки війни було засуджено за різні порушення. 135 тис. з них розстріляно.

436,6 тис. потрапили в радянський концтабір.

233,4 тис. військовополонених Червоної Армії, «звільнених» з фашистських концтаборів, були етаповані в радянські концтабори

422,7 тис. — спрямовані в штрафбат.

233,4 тис. військовополонених Червоної Армії, «звільнених» з фашистських концтаборів, були етаповані в радянські концтабори.

1,2 млн радянських громадян служили у Вермахті, військах СС і поліції.

________________________

29 листопада 1938 року нарком оборони Климент Ворошилов на засіданні Вищої Військової Ради сказав: «Ми вичистили понад чотири десятки тисяч людей».

Наскільки ґрунтовно «вичистили» армію, у вищому керівництві цієї армії добре знали і без жаргонізмів Ворошилова. До листопада 1938-го з колишніх 108 членів військової ради при народному комісаріаті оборони СРСР збереглося 10 осіб.

У 1937-1938 роках розстріляно:

3 маршали з 5

2 армійських комісари першого рангу з 2

2 командарми першого рангу з 4

12 командармів другого рангу з 12

2 флагманів флоту першого рангу з 2

15 армійських комісарів другого рангу з 15

60 командирів корпусів з 67

25 корпусних комісарів з 28

136 командирів дивізій з 199

221 командир бригади з 397

34 бригадних комісари з 36

Понад 55% командних кадрів Червоної Армії перед самою війною на своїх посадах перебували менш ніж півроку. 25% мали більше року досвіду на своїх посадах. 8,3% — більше двох років. 13,6% командного складу Червоної Армії до початку війни не мали військової освіти.

Без тридцять сьомого року, можливо, і не було б взагалі війни в сорок першому році
Маршал Олександр Василевський

З бесіди Костянтина Симонова з маршалом Олександром Василевським 1967 року.

Василевський: «Ви кажете, що без тридцять сьомого року не було б поразок сорок першого, а я скажу більше. Без тридцять сьомого року, можливо, і не було б взагалі війни в сорок першому році. У тому, що Гітлер наважився розпочати війну в сорок першому році, велику роль відіграла оцінка тієї міри розгрому військових кадрів, який у нас стався. Та що говорити, коли в тридцять дев'ятому році мені довелося бути в комісії під час передачі Ленінградського військового округу від Хозіна Мерецкову, була низка дивізій, якими командували капітани, бо всі, хто був вище, були поголовно заарештовані».

У листопаді 1975 року на святковому концерті, присвяченому Дню міліції, молодий артист естради, 33-річний Лев Лещенко, вперше в прямому ефірі виконав пісню День Победы. Пісня ця стала гімном святкування Дня Перемоги на всі наступні роки.

Там, між іншим, є такі слова: "Этот праздник — со слезами на глазах".

Є від чого заплакати.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.