17 жовтня 2017, вівторок

Прем'єр-міністри незалежної України йдуть тільки з боєм

коментувати
Відставка прем'єр-міністрів України- політична трагікомедія, 13 серія багатосерійного фільму.

У березні 1991 року донецькі шахтарі прийняли рішення провести черговий страйк у Києві. До цього часу акції протестів гірників то стихали то піднімалися по всі країні. Коли страйком повідомив Вітольду Фокіну, прем'єр-міністра УРСР про своє рішення, той видихнув і сказав: «Краще жахливий кінець, ніж жах без кінця». Жахливий (або щасливий кінець настав через п'ять місяців, коли в серпні 1991 року під тягарем соціальних потрясінь звалився СРСР.

СРСР розвалився, а ось Вітольд Фокін втримався у своєму кріслі. Правда, ненадовго.

В новітній історії України 13 осіб займали посаду прем'єр-міністра України. Арсенію Яценюку, як раз і випала ця щаслива нагода побувати головою уряду під нещасливим числом.

Найчастіше українські прем'єри залишали пост тому, що їх виганяли у відставку, після чого вони йшли на роботу в парламент. Добровільно у відставку прем'єри подавали лише двічі, обидва рази у зв'язку з відходом на пенсію – Вітольд Фокін та Віталій Масол. Якщо б так само (у 2012 році) вчинив і пенсіонер Микола Азаров, в Україні був би світ, і, можливо, спокій.

Краще жахливий кінець, ніж жах без кінця/ Вітольд Фокін
  1. Перший прем'єр-міністр України Вітольд Фокін подав у відставку 30 жовтня 1992 року, після провалу монетарної політики уряду, внаслідок якої в країні почалася гіперінфляція. Офіційна причина відставки – перехід на пенсію.
  2. Вересень 1993 року, парламент відправив у відставку прем'єра Леоніда Кучму. Сам колишній прем'єр пояснив цей демарш Верховної Ради так: у травні 1993 року він запропонував парламенту продовжити на рік його право видавати декрети, які мали силу закону і ввести спецрежим управління Фонду держмайна, Антимонопольного комітету і Нацбанку. Депутати відправили Кучму у відставку, менше ніж через рік він став другим президентом України. До цього часу в.о. прем'єра був Юхим Звягільський, якого змінив на цій посаді колишній останній прем'єр УРСР Віталій Масол.
  3. Віталій Масол, всупереч римському прислів'ю зумів увійти в одну і ту ж річку двічі. 23 жовтня 1990 року студентська акція протестів змусила його піти у відставку. Думали назавжди, виявилося - з перервою на п'ять років. Віталій Масол став прем'єр-міністром напередодні президентських виборів 1994 року. Тобто, фактично, був перехідною фігурою. Сторожував крісло для наступного прем'єра. У березні 1995 року прем'єр написав заяву про відставку з формулюванням «у зв'язку з виходом на пенсію за станом здоров'я».
  4. 27 травня 1996 року прем'єр-міністра Євгена Марчука було відправлено у відставку з кумедним формулюванням «за формування власного політичного іміджу». Ймовірно, мова йшла про те, що прем'єр Марчук в грудні 1995 року взяв участь у довиборах народного депутата Верховної Ради і пройшов в неї, де залишався депутатом до квітня 1998 року і очолив в парламенті фракцію з Соціально-ринковий вибір.
  5. 2 липня 1997 року за станом здоров'я (очевидно поганого стану) у відставку з поста прем'єр подає Павло Іванович Лазаренко. Насправді його відставки домагався парламент і ще "молода" олігархія на чолі з президентом України Леонідом Кучмою. Павло Лазаренко утримував у своїх руках величезний обсяг економічної влади. Кучма не міг довго терпіти такого суперництва. Преса підконтрольна президенту стала масовано бомбити прем'єра, наприклад за нібито газові махінації, в якій була замішана компанія ЄЕСУ, яку очолювала тоді мало кому відома Юлія Тимошенко. Преса підконтрольна прем'єру, стала зводити Лазаренка в ранг святих. Але влітку 1997 Лазаренку все ж довелося «захворіти». 20 лютого 1999 року Павло Лазаренко був затриманий з липовим паспортом громадянина Панами (ох вже ця Панама) в аеропорту Нью-Йорка. Там (у США) його було затримано, заарештовано, засуджено.
  6. У листопаді 1999 року після інавгурації президента Леоніда Кучми, який пішов на другий термін, прем'єр Валерій Пустовойтенко, як того і вимагала Конституція автоматично пішов у відставку. Ця була найбільш дружня відставка глави Кабміну, який продовжив свою роботу в якості радника президента. Потім створював в парламенті так звану партію влади, та ще й попрацював міністром транспорту.
  7. 26 квітня 2001 року парламент висловив недовіру кабінету міністрів, який очолював Віктор Ющенко. І, незважаючи на те,що за його прем'єрства Український ВВП вперше показав плюс, Віктору Андрійовичу вказали на двері, нібито за провал економічної політики. Насправді мова йшла про провал політичної політики, якщо так можна виразитися. У 2001 році по Україні прокотилася акція протестів «Україна без Кучми». Керівництво країни і уряду назвали протестувальників «фашистами» (щось чується рідне). Пройшла хвиля арештів. Кашу, яку заварив Кучма, треба було комусь розсьорбувати. Ющенко – відмінна кандидатура цапа-відбувайла. Ось його і відпустили.
  8. На зміну йому прийшов Анатолій Кінах, який у листопаді 2002 року пішов у відставку з поста прем'єра переходом на роботу Верховної Ради. Простіше кажучи, Кінах був перехідною фігурою, поки не охолоне котел після відставки Ющенка.
  9. У 2002 році прем'єром стає донецький губернатор Віктор Янукович. У 2005 він пішов у відставку у зв'язку з переходом на нелегальне становище. Гаразд, жартую. Просто в результаті Помаранчевої Революції, кандидат у президенти Віктор Янукович пішов у глуху опозицію. В глуху у всіх сенсах цього слова.
  10. Його місце зайняла Юлія Тимошенко, яку 9 вересня 2005 року було відправлено у відставку парламентом. А ще вірніше - президентом України Віктором Ющенком, а ще точніше - його оточенням «любих друзів», в числі яких був і нинішній президент України.
  11. 4 серпня 2006 року, прем'єр-міністр Юрій Єхануров пішов у відставку, точніше, у результаті великих політичних торгів повинен був поступитися місцем Віктору Януковичу, який повернувся з небуття .
  12. 18 грудня 2007 року Віктор Янукович знову недобровільно помінявся місцями з Юлією Тимошенко. І знову пішов у глуху опозицію. Потім цей же спаринг розіграв у січні-лютому 2010-го президентську корону. Переміг  Віктор Янукович, що вийшов з глухої опозиції. Прем'єром стає Микола Азаров
  13. 28 січня 2014 року відставка Миколи Азарова далася країні найбільшою кров'ю. Власне кажучи, якби  Азаров подав у відставку на два місяці раніше всіх тих жахіть, які сталися в Україні в 2014-2016 просто не було б. Азаров і Янукович – два колишніх прем'єри чиї відставки далися країні гірше за всі інші.

В результаті, не має значення, хороший ти прем'єр чи поганий. Старий чи молодий. Тітка ти чи дядько. Провладний чи опозиційний, якщо ти прем'єр-міністр України, пам'ятай, у твоїй справі головне вчасно піти.

Найдовше прем'єром України Микола Азаров – з 11 березня 2010 року по 28 січня 2014-го. Менше всіх - Віталій Масол, з 16 червня 1994 року по 8 березня 1995 року. Кожен вніс в розвиток країни свою лепту і кожен виніс з неї набагато більше. Майже всі (крім перехідних фігур і Валерія Пустовойтенка) згинули в боротьбі з президентом. Що показує: за будь-якої конфігурації влади президент в Україні – більше ніж президент. До речі, це і є одна з причин прем'єрської чехарди в новітній історії України.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.