7 грудня 2016, середа

Війна світів – олігархи проти новеньких

коментувати
Революція привела до того, що старі еліти розділилися

Революція привела до того, що старі еліти розділилися

В країні йде битва між старим олігархічним класом і новим постіндустріальним, представники якого поступово зможуть оновити владу

Сьогоднішні події в Україні доцільно називати революцією. Змінюються відносини в суспільстві, структура еліти, система існуючих інститутів. І ця революція триватиме, ймовірно, аж до 2030 року і навіть довше.

У період революції суспільство, зазвичай, фрагментоване. Єдності немає. Головний конфлікт розгортається між олігархічним і постіндустріальним (так званим креативним) класами. Причому олігархічна складова суспільства не зводиться до 10% найбагатших українців. Це сотні тисяч людей від нижчих шарів до верхівки керівництва країни, що монополізують свої повноваження і отримують разом з партнерами корупційну ренту.

Зараз олігархічний клас є домінуючим. Такий пейзаж країни, її соціальна тканина. З цієї ж причини нам так важко боротися з корупцією. Вся політична еліта, весь бюрократичний клас і правоохоронні органи відібрані під цю соціальну тканину для обслуговування олігархічного прошарку. І сили, здатної протистояти йому, досі не було.

Але за останні 25 років в умовах соціальних і технологічних змін виник впливовий і активний клас населення, який можна назвати постіндустріальним. В країні завжди є ті, для кого свобода, відповідальність, співпраця і загалом цінності європейського модерну є основою існування. Для українського ж нового постіндустріального класу свобода є не просто цінністю, а умовою їх реалізації.

Я вірю, що історія тягне нас у бік перемоги революції

Чому цей клас постіндустріальний? З'явилася ціла низка галузей, де високо цінуються креативність і здатність швидко змінюватися. Технічний прогрес створив запит на креативний клас.

Люди такого типу набагато швидше розвиваються. Вони готові до конкуренції, а не до монополії, готові творчо сприймати нове. Вони виросли в нашій країні, і їхній перелік не обмежується ІТ-фахівцями — їх набагато більше. До того ж є ті, нагадаю, для кого основою існування є свобода (просто тому, що таке їхнє виховання, це передано їм у спадок),— їх теж мільйони. І перші, і другі не можуть реалізувати себе в умовах олігархічних відносин, тому є головними супротивниками олігархічного класу і борються за своє домінування. Чисельність цього класу постійно збільшується. Відповідно, у нього має з'явитися своя еліта. Мета якої: знищити олігархічний шар разом з корупцією і монополією. Іншими словами, у перших гасло "Монополія і корупція!", у других — "Творчість та креативність!".

Розв'язати компромісом головний конфлікт української революції між олігархією і постіндустріальним класом неможливо. Звісно, є ймовірність, що найближчим часом революційний порив буде ліквідовано, але це не означає, що революція закінчиться — соціальні зміни неминучі. Просто революція триватиме довше з наступами і відступами.

В умовах боротьби двох потужних шарів суспільства еліта не може залишатися осторонь. Революція привела до того, що старі еліти розділилися. На тих, хто продовжує дотримуватися колишніх поглядів, і тих, хто сприйняв нові ідеї (щиро чи нещиро) і перейшов на бік нового класу. Оскільки останній не був підготовлений політично (така особливість української революції) і не висунув своїх харизматичних вождів і політичних структур, революцію очолили представники старого політичного класу, і раніше налаштовані ліберально.

Представники нового класу, радше, влилися в старі структури. Вони здійснюють реформи там, де це можливо, але не як політики, а як фахівці. Питання полягає в тому, наскільки швидко політизується цей революційний клас і висуне лідерів. Це, безперечно, станеться. А поки що боротьба триває між консерваторами (частиною еліт, що залишилися на боці олігархії; гадаю, у них їх більшість) і частиною, яка зрадила свій старий клас і перейшла на бік нового. Саме вони керують країною сьогодні. Всередині них теж є протиріччя: хтось дотримується помірних поглядів, хтось — радикальних. Останні, до речі, найбільш небезпечні, оскільки, зазвичай, схильні стрімко вирішувати те, що швидко не вирішується.

Так виглядає українське поле битви. Я вірю, що історія тягне нас у бік перемоги революції та постіндустріальних змін (і технічних, і соціальних). Постіндустріальний шар в Україні одночасно є проєвропейським і сповідує цінності європейського модерну. З часом ми побачимо посилення ролі нової еліти і будемо спостерігати за загостренням її боротьби зі старою. До речі, зараз боротьба тільки починається, конфлікт ще розігріється. І нова еліта обов'язково оновить владу — політичну, бюрократичну, судову. Однак процес цей буде вкрай суперечливий і драматичний.

Колонку опубліковано в журналі Новое Время від 3 червня 2016 року в рамках проекту "Україна і світ 2030". Републікування повної версії тексту заборонене

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.