21 липня 2017, п'ятниця

У Кремля скінчилися гроші на пропаганду

коментувати
Історія всіх диктатур починалася з пропаганди і закінчувалася зі скороченням її фінансування. Росія навряд чи буде винятком

Між підписанням 9 вересня 2000 року Доктрини інформаційної безпеки і пропозицією міністерства фінансів Росії скоротити фінансування державних ЗМІ пройшло рівно 16 років. Всі ці роки російська влада вбивала хирляві паростки російської свободи слова, що виникли на хвилі перебудови і гласності, а після затвердження Закону «Про пресу й іншихіасоби масової інформації» у 1990 році – стали офіційно вільними. Неофіційно вони залишалися залежними. Путін за 16 років їх добив, а тепер не знає, що робити з відродженою пропагандою, – пише грузинський професор Олег Панфілов для Крим.Реалії.

У 2000 році Путін півроку лив єлей на вуха росіян і західних спостерігачів – стільки як він говорив про демократію і свободи, не говорив навіть Єльцин. Можна, звичайно, підозрювати спічрайтера Джохан Поллиєву, що дісталася в спадок від Єльцина, яка за звичкою писала для Путіна промови, які всіх заворожували. Поки у вересні 2000 року Путін не підписав документ, який раніше відмовлявся візувати Борис Єльцин, який розумів, що утвердження Доктрини перекреслить всі конституційні права і журналістів, і населення, яке мало право отримувати об'єктивну і достовірну інформацію. Але всі були вражені «молодим президентом», не помічаючи, що «новачок» почав швидко відновлювати радянські традиції пропаганди, а незабаром і нову ідеологію під назвою «русский мир».

Власне, текст Доктрини інформаційної безпеки і не приховував планів новоспеченого президента Росії: після преамбули «складова національних інтересів Російської Федерації у інформаційній сфері включає в себе дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина у сфері отримання інформації і користування нею» цілком чітко дано описи кроків, які ми бачимо останні 16 років – «в інтересах суспільного розвитку, консолідації російського суспільства, духовного відродження багатонаціонального народу Російської Федерації», далі – красиві слова про право громадян на отримання достовірної інформації, а потім – як сокирою по потилиці – «зміцнювати державні засоби масової інформації, розширювати їх можливості щодо своєчасного доведення достовірної інформації до російських та іноземних громадян, інтенсифікувати формування відкритих державних інформаційних ресурсів, підвищити ефективність їх господарського використання».

Написано абсолютно по-російськи, за старовинною теорією «батога і пряника» – ось вам «багато-багато свобод», які насправді обернуться пропагандою. Далі в Доктрині наводиться механізм відродження цензури: «розвивати і вдосконалювати інфраструктуру єдиного інформаційного простору Російської Федерації», «підвищувати ефективність використання державних інформаційних ресурсів», «підтримка діяльності російських інформаційних агентств з просування їх продукції на закордонний інформаційний ринок», «визначення і підтримання балансу між потребою громадян, суспільства і держави у вільному обміні інформацією та необхідними обмеженнями на розповсюдження інформації».

Скорочення витрат на пропаганду – поганий сигнал для прихильників «русского мира»

Тоді, 16 років тому, мало хто звертав увагу на те, що послужило причиною прийняття Доктрини. В глобальному плані вона стала програмним документом для відновлення традицій радянської пропаганди, спроби повернути повністю контроль над федеральними телеканалами, в першу чергу. У другу чергу – розвинути мережу регіональної пропаганди з допомогою ВГТРК, в третю чергу – переформатування інформаційних агентств та їх прив'язка до кремлівських ідеологів. Нарешті, крім російського населення споживачами пропаганди повинні стати колишні радянські «співвітчизники», а також жителі інших країн, що говорять найпоширеніших мовами – англійською, арабською, іспанською, німецькою. Всі вони повинні знати, як президент Володимир Путін піднімає Росію з колін і створює «русский мир».

Населення Росії і більшості пострадянських країн ніколи не мало традицій свободи слова та діяльності незалежної преси в минулому, до російської окупації в процесі «добровільного приєднання» в 18-19 століттях. За 10-12 років з початку перебудови і ельцинівської відлиги більшість так і не зрозуміло, навіщо їм свобода слова і демократія, а коли Путін почав процес «закручування гайок», всі сприйняли абсолютно природно і звично – так, як сприймали «найчеснішу радянську журналістику». Ніхто не цікавився, навіщо держава почала виділяти величезні гроші на створення однодумності і єдиновір'я у нового вождя, всі жили, як і раніше, за принципом – «так треба». Путіну неймовірно швидко вдалося відновити не лише пропаганду, але й традиції рабської покори вождю, як це було прийнято в СРСР.

Тепер російська «свобода слова» абсолютно продається і купується, але не споживачем, а державою. Щоб стати пропагандистом, потрібно зайти на сайт Росдруку, написати заявку, пояснити, яким чином ЗМІ може стати корисним пропагандистом, надати документи про тиражі свого видання, кошторис витрат на пропаганду. І все. Ніякої конкуренції, боротьби за свободу і читача, ніякої дискусії – тільки гроші і пропаганда. У регіональних бюджетах на 2015 рік на підтримку ЗМІ сукупно було закладено 36,2 млрд рублів, замість 33 млрд роком раніше. Уряд Москви на ці цілі закладав 11,2 млрд рублів, тобто, 0,7% бюджету, Московська область – 3,56 млрд. Лідерами зі зростання витрат на ЗМІ в розрахунку на душу населення стали Тюменська область, Якутія і Ямало-Ненецький автономний округ. Останній регіон витрачав більше всіх – близько 5,5 тис рублів за рік на кожного з 43-х тисяч своїх мешканців, зокрема 236 мільярдів на друковані ЗМІ.

Вже в минулому році державна підтримка центральних ЗМІ порівняно з 2014 роком почала скорочуватися – санкції проти Росії стали відчувати на собі не тільки чиновники, банки і підприємства, але й російська пропаганда, для якої залишалося все менше і менше грошей. Тепер настала черга і для «монстрів» пропаганди: бюджет ВГТРК в 2016 році склав 24,99 мільярдів рублів, RT – 19, РТРС – 7,8, «Громадського телебачення Росії» – 1,43, ТТЦ «Останкіно» – 1 млрд, МІА «Росія сьогодні» – 6,75, ТАСС – 1,81 млрд рублів. У 2016 році головна урядова «Российская газета» повинна отримати більш 1,49 млрд рублів тільки на розповсюдження тиражу для пільгових категорій громадян, скільки реально коштує пропаганда, поширювана цією газетою, невідомо. Рік тому державні витрати вже зменшувалися на 14,3%, чергове скорочення очікується в цьому році.

Тепер, як пише газета «Ведомости», держава вчергове планує скоротити фінансування ЗМІ, що випливає з методичних вказівок з визначення бюджетних асигнувань на 2017-2019 роки, опубліковані на сайті міністерства фінансів. Згідно з цими вказівками міністерства і відомства повинні будуть розрахувати обсяги видатків на наступний рік. «Скорочення субсидій торкнеться і телеканалів, і останкінського телецентру. Мінфін пропонує виділити субсидії ВГТРК, RT (колишня Russia Today), ФГУП ТТЦ «Останкіно» і «Громадського телебачення Росії» «тільки в тому обсязі, який не перевищить витрати на соціально значимий програмний продукт». Що під цим мається на увазі і на скільки можуть схуднути бюджетів каналів, міністерство не пояснює», – пише газета. В лютому 2015 року агентство ТАСС оголосило про скорочення 25% співробітників і про серйозне скорочення заробітної плати тих, що залишилися. Генеральний директор агентства Сергій Михайлов пояснював це економічною кризою. «Ми очікуємо серйозної кризи і заздалегідь затягатимем пояси», – сказав він.

Скорочення витрат на пропаганду – поганий сигнал для прихильників «русского мира». Історія всіх диктатур починалася з пропаганди і закінчувалася зі скороченням її фінансування. Росія навряд чи буде винятком: досить місяць-два не показувати на телеекранах Путіна і його і без того туманний рейтинг впаде до декількох відсотків. Але страшніше навіть не постійне підігрівання уявної величі «сколенвечновстающей» Росії, як наслідки: розчаровані громадяни можуть вчинити не зовсім м'яко щодо нинішньої влади. Звичайно, зараз важко передбачити наслідки скорочення фінансування пропаганди, але абсолютно точно – процес згортання путінської диктатури очевидний.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.