29 квiтня 2017, субота

Що кажуть росіянам про нову "братню країну" Сирію

коментувати
Аналітики і експерти ще довго будуть обговорювати чергове божевілля Путіна, але вже зараз очевидно одне – російський вождь намагається врятувати себе черговою війною

П'ятнадцять років тому він почав сходження на престол з війни – спочатку в Дагестані, потім в Чечні, нею він і закінчить. Дивує не стільки невміння цієї людини вести політику, скільки його кровожерливість та хамство, яке він демонструє всі ці п'ятнадцять років, - пише Олег Панфілов для Крим.реалії

Я б багато віддав, щоб знати точну кількість росіян, які знають, що собою являє «друг Росії» Сирія і особливо – 50-річний сирійський диктатор Башар Хафез аль-Асад, лікар-офтальмолог за освітою, удостоєний звання маршала сирійської армії. Сім'я аль-Асадів (справжнє прізвище - аль-Вахш) – типова для Сходу династія, яка прийшла до влади 45 років тому в результаті перевороту і підтримана СРСР. Для Кремля того часу це був подарунок у антиізраїльській політиці: палестинців було недостатньо, щоб протистояти Тель-Авіву, а сирійці були як ніколи до речі.

За свідченням історика та журналіста Леоніда Млечина, міністр оборони СРСР Дмитро Устинов, у відповідь на постійні прохання старшого аль-Асада про допомогу, нагадував, що за роки співпраці з Сирією Дамаск отримав радянського озброєння на 8,5 мільярда рублів, що за тих часів було величезною сумою.

Ідеологічно партія «Баас», керівником сирійського відділення якої був старший аль-Асад, близька до КПРС. Панарабська партія, що має відділення в Палестині, Іраку, Сирії, Ємені, Судані і навіть в Йорданії була улюблена в Москві, незважаючи на те, що по суті являла собою східну деспотичну ідеологію, закамуфльовану під соціалізм. Інші радянські керівники не знали і не хотіли знати – їм важливіше мати під рукою ворогів їхніх ворогів, а в програмі «Баас» антиамериканізм був провідним ідеологічним пунктом. Гасло партії Баас було таким же безглуздим, як і КПРС – «Єдність, свобода, соціалізм». Про соціалізм при феодальному ладі можна говорити тільки з усмішкою.

Маховик російської пропаганди запущений і тепер РПЦ називає участь російської армії в Сирії «священною боротьбою»

Друга невідома росіянам деталь – підтримка сім'ї аль-Асадів. Старший – Хафез брав участь у двох військових переворотах у себе вдома, а після вдалого – в 1970 році став диктатором. Після його смерті пост диктатора зайняв син Башар, на другий день після смерті батька отримав звання генерал-лейтенанта і посаду верховного головнокомандуючого. Сирійський парламент змінив Конституцію, щоб 34-річний Башар зміг стати президентом, а в червні на референдумі він був обраний главою країни з результатом 97,29 відсотка. Він був єдиним кандидатом на наступному референдумі в 2007 році, з кращим результатом попереднього - 97,62 відсотка. Більше референдумів не було, швидше за все, через непотрібність.

Щоб зрозуміти, на чому тримається диктатура, потрібно знати, що населення Сирії трохи більше 22 мільйонів, з яких араби складають 90%, другий за чисельністю народ – курди. На третьому місці сирійські туркмени, їх близько 100 тисяч. З національних меншин найбільше черкесів, вірмен, ассірійців. Близько 86 % населення Сирії – мусульмани, 10% - християни – католики, православні парафіяни Вірменської апостольської церкви. З мусульманського населення 82% складають суніти, інші шиїти – алавіти і ісмаїліти. Сім'я аль-Асад з алавітів, Хафез походив з алавітського племені кальбійа, мати з іншого алавітської племені — хаддадін. Меншість тримає в страху країну вже 45 років.

Зараз, коли російські політики, у тому числі і РПЦ, почали закидати інформаційний простір роз'ясненнями про те, що Сирія – братська країна, ще й тому, що є батьківщиною християнства, в Кремлі кривлять своєю неграмотною душею.

Сирійське християнство ближче до народів Кавказу, ніж до російського православ'я, прийнявшого візантійство не тільки як імперську ідеологію влади кесаря, але і її православ'я – з золотом та іншою мішурою, так вподобану ієрархами РПЦ. За підсумками дослідження міжнародної благодійної християнської організації «Open Doors» за 2015 рік, Сирія посідає 4-е місце в списку країн, де найчастіше утискають права християн. Однак і тут Кремль, і РПЦ брехливо пояснюють, що це справа рук не аль-Асада, а його збройної опозиції.

Маховик російської пропаганди запущений і тепер РПЦ називає участь російської армії в Сирії «священною боротьбою». Це при десяти відсотках християнського населення виглядає не просто по-блюзнірськи, але й небезпечно. Слідом за давньогрецьким Херсонесом, тепер «сакральною» називають Сирію. Директор російського Центру вивчення країн Близького сходу та Центральної Азії Семен Багдасаров заявив, що «територія Сирії – це місця, з яких православ'я прийшло в Росію». Полковник Радянської армії Багдасаров, скоріше всього, як і багато хто з російських політиків, не читає книжок і не збирається давати пояснення щодо того, що зараховує російське православ'я до давньосхідного, до Сіро-яковитської церкви.

Розгубленість російської пропаганди можна пояснити черговою невдачею Путіна в Україні. Зараз Кремль відчуває всі ті неприємності, що вже трапилися 30 років тому з Радянським союзом – агресія в Афганістані в 1979 році, наступні слідом за проведеною Олімпіадою 1980-го санкції, катастрофічне падіння ціни на нафту. І навіть «Боїнг» був тоді – південнокорейський, збитий в 1983 році.

Кремлівські невдачі з дивовижною послідовністю повторюються кожні 20-30 років, але ні радянське керівництво, ні тепер російське не роблять висновків і наполегливо продовжують наступати на ті ж граблі. Коли півтора року тому аналітики писали про «кримський капкан», вони намагалися вгадати, куди заведе злість та безграмотність майора КДБ Путіна. Тепер він потрапив у «сирійський капкан» і як зазначив історик та письменник Віктор Суворов, «їм Грузії було мало, їм України мало, вони ще в Сирію полізли. Все це добром не скінчиться. З Афганістаном хоч була загальна межа, можна було вивезти поранених, привезти боєприпаси. А в Сирію як будете возити? Це божевілля, це агонія режиму».

Кремль залишився наодинці зі своєю пропагандою – сам придумує брехню, сам в неї вірить. Але, здається, зараз почнеться серйозна «ломка» у більшої частини росіян, які повірили Путіну, будівельнику «російського світу», в тому числі в Україні, але який насправді посилає війська воювати за арабів, мусульман.

У радянській ідеології було простіше пояснювати населенню – «братньою допомогою», «інтернаціональною допомогою», однак за останнє десятиліття велика частина росіян підхопила вірус пропаганди під назвою «російський мир». І навіть полковнику Багдасарову буде важко пояснити, який «російський мир» в далекій арабській країні.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.