8 грудня 2016, четвер

«Русский мир» в ІДІЛ

коментувати
Ісламська держава стає все більш туманною структурою

Навколо ІДІЛ все більше туману: тепер головнокомандувачем, якщо вірити повідомленням російських ЗМІ з посиланням на іранське агентство IRNA, став полковник МВС Таджикистану Гулмурод Халімов. Випускник Академії МВС Таджикистану, командир ЗМОП зник у квітні 2015 року. Через місяць медіацентр ІДІЛ «Фурат» поширив звернення Халімова, який заявив, що перейшов на бік ІД, звинувативши владу Таджикистану в «очорненні й утисках мусульман». Він сказав також, що примкнув до ІДІЛ на знак протесту проти методів роботи МВС: за його словами, на одному із зібрань міністр доручив одягнути дівчат легкої поведінки в хіджаб і показати по телебаченню, – пише грузинський професор Олег Панфілов для Крим.Реалії.

Ні звернення Халимова на відео, ні призначення його на посаду командувача ІДІЛ так і не прояснили безлічі обставин, які могли б пояснити, що таке ІДІЛ, яким чином воно створене і головне – як численні мешканці пострадянських країн опиняються в Сирії й Іраку. Нарешті, до чого такий епатаж, як звернення російською мовою людини, яка називає себе «істинним мусульманином» і обіцяє повернутися на батьківщину, щоб поміняти там ставлення до ісламу. Зараз, судячи з його слів, на його батьківщині ісламу немає або він не такий, який Халімову, що не має богословської освіти, хотілося б бачити. Але чому все-таки він говорить своєю не дуже гарною російською, а не таджикською, якщо звертається до земляків? Чи пов'язана ця ситуація з тісними відносинами Таджикистану з Росією?

У біографії Халімова сказано, що він народився в Варзобському районі на північ від Душанбе 41 рік тому. У 1997 році почав службу в правоохоронній системі. Тоді, до речі, Національною (в той час Президентською – авт.) гвардією командував кримінальний авторитет Гаффор Мірзоєв на прізвисько «Сивий». На самому початку громадянської війни в Таджикистані в 1992 році «Сивий» приєднався до Народного фронту, який був створений за допомогою російських спецслужб для боротьби з «ісламською опозицією». Командувачем Народного фронту був призначений кримінальний авторитет Сангак Сафаров на прізвисько «Бобо Сангак», який відсидів шість термінів – у сумі 23 роки. Він не був коронований, на зоні ходив у «бакланах», але для командувача Народним фронтом цілком придався, оголосивши у листопаді 1992 року з трибуни парламенту, що відновить СРСР. Сангак був убитий в березні 1993 року при нез'ясованих обставинах своїм прихильником Файзалі Саїдовим на прізвисько «Кат». Зараз ім'я Сангака носить Військовий інститут Міністерства оборони Таджикистану.

У ті роки багато прихильників нинішнього президента Емомалі Рахмона, які воювали проти опозиції, були кримінального походження. Майже всі вони отримали посади, як тільки Емомалі Рахмон став на чолі країни. Соратник Гаффора «Сивого», кримінальний авторитет Якуб Салімов отримав місце міністра внутрішніх справ і звання генерал-майора. Сам Гаффор «Сивий» вислужив звання генерал-лейтенанта, встиг отримати кілька державних нагород, а в 2004 році був арештований, визнаний винним за вісьмома статтями Кримінального кодексу республіки, зокрема в спробі збройного державного перевороту, зловживанні службовим становищем, незаконному перетині державного кордону, ухиленні від сплати податків, незаконному зберіганні зброї, вбивстві, розкраданні в особливо великих розмірах, і засуджений до довічного ув'язнення. Якуб Салімов, що потрапив в опалу і був відсторонений від МВС, був призначений послом Таджикистану в Туреччині. Півроку турецька сторона відмовлялася прийняти агреман через його кримінальне минуле, а в 2005 році його засудили до 15 років позбавлення волі.

Чому всі ці росіяни, таджики, узбеки, чеченці, татари і дагестанці не борються за свої ідеї на рідній землі?

На початку лютого 2008 року у Гармі (Раштська долина) був убитий командир ЗМОПу МВС Таджикистану полковник Олег Захарченко, а четверо його бійців отримали важкі поранення. Напад на змопівців організував начальник Регіонального управління по боротьбі з організованою злочинністю УВС Раштського району Мірзохуджа Ахмадов. Після Захарченка місце командира зайняв Гулмурод Халімов. За свідченням товаришів по службі і знайомих, у полковника Халімова ніякого релігійного завзяття помічено не було. Навпаки, вів досить «світський» спосіб життя, не гребував розвагами, має двох дружин, друга – начальник прес-центру Митної служби Таджикистану Хумайро Мірова, як повідомляли таджицькі ЗМІ, поїхала слідом за Халімовым на територію, контрольовану ІДІЛ.

Щоб був зрозумілий портрет «втікача» полковника, досить знати, що відбувалося в Таджикистані в 1991-1997 роках, коли на тлі перебудови у ще радянській республіці почали з'являтися різні політичні партії та рухи, серед яких і Партія ісламського відродження, Демократична партія, Соціалістична партія, Селянська партія. У вересні 1991 року таджицька опозиція вимагає чесних виборів і заборони комуністичної партії, заразом зваливши пам'ятник Леніну на центральній площі Душанбе.

Москва терміново послала «миротворчу» групу на чолі з Анатолієм Собчаком, Олександром Яновим і Євгеном Веліховим, в якій також перебував Володимир Путін. Було досягнуто угоди про альтернативні вибори президента, але в результаті фальсифікації та використання адміністративного ресурсу президентом був названий колишній перший секретар ЦК Компартії Таджикистану Рахмон Набієв. Подальші протести опозиції призвели до ескалації протистояння, в якому Москва і російські спецслужби перейшли на бік комуністичної номенклатури, привівши до влади директора найвідсталішого радгоспу імені Леніна Емомалі Рахмонова (Рахмон). У спішно організованому Народному фронті основні посади займали кримінальні авторитети, постачала зброю 201-а російська мотострілецька дивізія, яка досі знаходиться в Таджикистані, вже як російська військова база.

Ідеологічно Народний фронт протистояв «демо-ісламістам», тобто коаліції демократичних партій і партії ісламського відродження. В місцях військових зіткнень тоді можна було побачити бронетехніку Народного фронту, над якою майорів прапор СРСР з серпом і молотом. На цьому політичному тлі 22-річний Гулмурод Халімов, який народився в родині переселенців з Кулябської області, потрапляє на службу до ЗМОП МВС Таджикистану рядовим бійцем – командиром спецназу тоді був ще один авторитет, логопед за освітою Сухроб Касімов, який згодом отримав звання генерал-майора і помер два роки тому.

Зараз російські ЗМІ підкреслюють, що Гулмурод Халімов «проходив навчання в американських тренувальних центрах з фінансуванням від Державного департаменту США», соромлячись писати про численні програми, які американський уряд надавав Таджикистану для підвищення професійної підготовки кількох тисяч військових, прикордонників та співробітників МВС. Ті ж російські ЗМІ скромно опускають і той факт, що в 2003 році Халімов проходив стажування в Росії. Взагалі, російські журналісти «пильно» стежили за пересуваннями Халімова, детально розповівши, що його кілька разів вбивали або заарештовували: «За даними спецслужб шестеро зловмисників прибули в Єгипет через кордон з Лівією під виглядом туристів. Газета Al Masry Al Youm, на яку посилається РИА Новости, зазначила, що заарештовані колишній полковник таджицької армії, громадяни Вірменії, Білорусі, Сербії, Сирії, Ірану і єгиптянин».

Після публікації фотографії живого Халімова в пресі з'явилася розповідь його анонімного соратника по ІДІЛ, який розповів, що Гулмурод тепер інвалід і не здатний вести нормальний спосіб життя. «За словами хлопця, який після боїв у Сирії здався владі Таджикистану, повернувшись додому, Халімов майже безпорадний, і вже не потрібен ІДІЛу. Слова бойовика, що здався, переказує в інтерв'ю Радіо «Озоді» (таджицька служба Радіо Свобода) джерело в силових структурах Таджикистану. Очевидець повідомляє, що жив з полковником-втікачем в одній квартирі. Щоранку його сусід розповідав одні й ті ж історії про свої колишні володіння, птахоферму і будинок в Душанбе і Варзобі, машину «Мерседес» і про двох дружин. «Видно було, що Халімов скучив за всім цим», – говорить очевидець.

Тут складно зрозуміти, хто бреше більше – «очевидець» чи джерело в МВС Таджикистану, – але згадуються дружини Халімова, одна з яких поїхала до чоловіка нібито ще два роки тому. Нарешті, «безпорадний» Халімов, який «вже не потрібен ІДІЛу», раптом з'являється живий і неушкоджений і, якщо вірити іранському агентству IRNA, вже як головнокомандувач ІДІЛ. Правда, якого ІДІЛЛ, не повідомляється – сирійського, іракського, або десятків інших, зокрема в Росії, які з'являються як гриби після підмосковного дощу.

ІДІЛ стає все більш туманною структурою, в якій значна частина бойовиків говорить російською, вочевидь, допомагаючи Фонду Горчакова МЗС РФ у поширенні знань про російську мову і культуру. При тому, що російська влада демонструє безпрецедентний контроль за населенням, в ІДІЛ раптом виявляється велика кількість росіян і жителів пострадянського простору. Але немає ніяких відомостей про те, що директора ФСБ вигнано з роботи за погані результати у справі забезпечення безпеки.

Питань все більше і більше. Яким чином ці люди опиняються в Сирії, Іраку та інших країнах, якщо, приміром, через Туреччину пройти майже неможливо? Як ці люди, які виросли в Радянському Союзі і виховані в комуністичній ідеології, що не закінчили жодного богословського навчального закладу, борються за те, чого не розуміють в принципі? Зрештою, чому всі ці росіяни, таджики, узбеки, чеченці, татари і дагестанці не борються за свої ідеї на рідній землі?

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.