16 грудня 2017, субота

Путін залишиться біля розбитого корита

коментувати
Господареві Кремля, слідом за Петром Першим і Леніним, заманулося стати імператором. Але скінчиться це погано

Здається, тільки найледачіший експерт зараз не пише про те, що станеться з Росією, коли ціна на нафту впаде до $20 і навіть $15. І коли російська економіка не зможе себе забезпечувати необхідним – ні продуктами харчування, ні ширвжитком, ні технікою, настане загальне «благоденство» і, можливо, «демократія». На чолі Росії стоятиме новий президент, найімовірніше, молодий – 40-50 років, усміхнений, відкритий. А населення почне вчитися, закінчувати гарварди та оксфорди. І перестануть красти, а почнуть самі конструювати літаки й автомобілі. Загалом, настане нарешті казка, - пише грузинський професор Олег Панфілов для Крим.Реалії.

З казки і почнемо. 14 жовтня 1833 року Олександр Пушкін написав «Казку про рибалку й рибку». Судячи з дати, написав він її за один день. Правда, в оригіналі казка називається «Vom Fischer und seiner Frau» і опублікували її брати Якоб і Вільгельм Грімм за 20 років до створення російської версії. Не суть у цьому, німецьке походження казки додає пікантності нашій історії. Сюжет всім відомий: «Жив старий зі своєю старою. Біля самого синього моря; Вони жили в старій землянці».

Потім спіймана старим золота рибка запропонувала замість свободи всі блага, але добрий російський старий відповідав відмовою. Поки щиросердно не розповів старій. Та почала перераховувати вимоги. Щоб було зрозуміло сучасному читачеві, виглядало це приблизно так – спочатку нову квартиру, потім джакузі, потім іномарку, а в кінці взагалі заявила, що хоче жити в Кремлі, і щоб золота рибка з'являлася до неї або у вигляді Романа Абрамовича, або засмаженою на сковорідці. Золота рибка розсердилася і... фінал ви знаєте – стара знову сидить коло своєї халупки біля розбитого корита. Корито – теж дуже хороший символ, схоже на інше слово – «газпром». І рибка, до речі, в німецькому оригіналі зовсім не золота, вона була звичайною камбалою.

Взагалі в російській історії останніх століть символіки було через вінця. Поважали та шанували Івана Грозного і забували про вирізане ним населення Великого Новгорода в 1570 році. Захоплювалися подвигом 28 панфіловців і не читали висновок генпрокуратури СРСР, про те, що це міф, казка. Проти ночі на 2000 рік почали складати ще один міф – про «Велику Росію», що збирає «руські землі». Казкар був невеликого зросту, з блідим обличчям, розгублений і здавалося, трохи наївний. Після 20-річного безгрошів'я 80-90-х років «золота рибка» удачі подарувала Путіну ціну за барель нафти 27.50 доларів, а потім з кожним роком ціна ставала все більшою й більшою. Путін – не казковий дід, той все-таки був чесним і добрим, Путін виявився старою, якій хотілося більшого.

Корито –дуже хороший символ, схоже на інше слово – «газпром»

Якщо слідувати алегоричності, то Путін захотів бути володарем світу, для початку в тих розмірах, які були при більшовиках, тобто, як СРСР. Він так і сказав, СНД – «зона геополітичних інтересів». Літні люди знають, що, коли в Кремлі вимовляють ці слова, то бути ще одній війні. В 1917 році непротверезілі солдати і матроси ще трясли гаслами «Миру – мир», а Ленін вже був готовий до важкої і кровопролитної війни. Подивіться на архівні фотографії часів Сталіна – так ви побачите сотні і тисячі гасел про мир, і порахуйте, скільки воював генералісимус з незакінченою освітою. Якраз перед війною в Афганістані та участю радянських військ у десятках військових конфліктах по всьому світу з подачі Брежнєва найпопулярнішим гаслом було – «СРСР – оплот миру». Щось психіатричне спостерігалося в поведінці радянської ідеології – постійно говорити про мир і постійно воювати.

Путін теж почав своє кремлівське життя з війни – спочатку в Дагестані і Чечні, потім в Грузії, тепер в Україні і в Сирії. Плювати він хотів на міжнародні договори і зобов'язання, він захотів стати «володаркою морською». Посилав війська і брехав, вбивав людей і брехав, його ловили на брехні, і він знову брехав. У німецькому оригіналі казки зла і тупа неосвічена баба зрештою захотіла стати Папою Римським. У переказі Пушкіна старій хотілося не тільки володіти морями і океанами, але і, згідно з російським традиціям, просто принизити золоту рибку, зробивши її офіціантом і прислугою «на побігеньках». Наче Олександр Сергійович знав, що буде Путін, і списав образ з нього.

Оскільки Путін жив в НДР, то зрозуміло, чому йому подобається німецький варіант – стати на чолі церкви. І став. Не підозрюючи, що золота рибка у творі Пушкіна була обізнаною й непогано розбиралася в фінансовому положенні старої, тобто Путіна. Вона помстилася за повною програмою – нафта знецінилася, продукти подорожчали, старій замість уже звичного джакузі повернули діряве корито. Тепер сидить вона на березі «моря-окияна» і не знає, що їй робити.

Як писав той же Пушкін у фіналі іншого твору, «Казки про золотого півника», «Казка вигадка, проте Щось тут, браття, не пусте!». Алегоричність часто краще сприймається, ніж статистика, публікація результатів виконаної роботи, ніж звичайні вмовляння. Путін спробував увійти вдруге в одну і ту саму річку, не знаючи значення фрази, сказаної давнім греком Гераклітом, який жив за дві з половиною тисячі років до Путіна. Путіну, слідом за Петром Першим і Леніним, заманулося стати імператором. Вмовляннями, за гроші, війною – зла стара збирала «руські землі».

Казки – універсальний жанр, що дозволяє розмірковувати про те, що часто заборонено. Путіну вже тисячу разів натякали на те, що з ним станеться, якщо він буде вимагати для себе все більше і більше благ – і нове джакузі, і палаци, і князівські регалії. І чим це закінчиться, якщо нахабство досягне межі. Тепер у світі з'явилося найбільше корито у світі, площею в одну шосту частину земної суші. І діряве від численних нафтових і газових свердловин, здебільшого вже нікому не потрібних.

Російські казки, як і у багатьох інших народів, запозичені – почасти з європейської міфології, почасти – зі східної. Існують свої національні герої – Омелько чи Ілля Муромець. Обидва лежали на печі – один постійно, інший «рівно тридцять років і три роки». Баба Яга походить з Монголії, Золотий півник – з Німеччини, звідти ж Червона шапочка. Як у сучасній Росії, якщо не читати книжки сучасних «істориків», все від всіх потроху:

– не було б візантійців Кирила і Мефодія, не було б «руської писемності»;

– не було б Київської Русі, не було б Росії;

– не було б голландців, не було б «російського флоту»;

– не було би французів, не було б «російського балету»;

– не було б італійців, не було б «російської опери» і Кремля;

– не було б персів, не було б «російської медицини»;

– не було б арабів, не було б «російської математики»;

– не було б німців, не було б «російського автомата Калашникова»;

– не було б поляків, не було б «російської горілки»;

– не було б японців, не було б «російської матрьошки»;

– не було б тюрків, не було б «російської балалайки»;

– нарешті, не було б монголів, не було б «русского мата».

Список може продовжити будь-хто, хто розуміє, що світ величезний і різноманітний. Той, хто намагається представити себе вище і краще за інших, у результаті залишається на березі моря біля дірявого корита. Корита Російської імперії.

Друкується з дозволу Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут-авеню, Вашингтон 20036, США

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.