9 грудня 2016, п'ятниця

"Киселівки" приїхали. Як світло "блакитних екранів" врятує Крим

коментувати
Для знеструмленого Криму втратити "русский мир" рівносильно втраті самого півострова для Росії

"... Так от, вежі – це випромінювачі. Вони включаються два рази на добу по всій країні, і нас відловлюють, поки ми валяємося безпорадні від болю. Плюс ще установки локальної дії на патрульних автомобілях... плюс самохідні випромінювачі... плюс нерегулярні променеві удари по ночах... Нам ніде сховатися, екранів не існує, ми сходимо з розуму, стріляємося, робимо дурниці з відчаю, вимираємо..." (Брати Стругацькі. «Залюднений острів»)

Коли я вперше побачив фотографії пересувних телевізорів в Криму, уявив собі їх у вигляді карет "швидкої допомоги", - пише Олег Панфілов для Крым.реалії. Ось, десь на околиці Севастополя дві бабусі в запущеній пенсіонерській квартирці б'ються в істериці – вони три дні не бачили і не чули Путіна. Сердечні сусіди бабусь дзвонять в МНС, повідомляють тривожну новину, ті встрибують в спецмашину, включають сирену і мигалку і несуться темними вулицями "міста російської слави", щоб врятувати двох пропагандозалежних бабусь. Біля під'їзду оперативно розгортають машину, запускають генератор, відкривають екран і ось вже з сусідніх будинків підтягуються представники "русского мира", як сомнамбули, бурмочучи про себе – "дедывоевали", "незабудемнепростим", "путинсвятой". Полковник МНС дзвонить в штаб і доповідає – "врятували"!

Само собою, місія МНС гуманна: якби не пересувні дегенератори або, як їх ще назвали – "киселівки", невідомо, скільки б вимерло людей, привчених до щоденного промивання мізків, до тренувань ненависті і виховання помсти. Народ вже і так плутає приводи і причини, змінюючи збитий беззахисний російський літак-порушник на помсту нещасним турецьким помідорам. П'ятнадцять років як Путін відновив "випромінювачі" по всій країні, які наполегливо, цілодобово відновлюють покірну масу, яка до того ж потребує щоденної підживлення, випромінювання, без якого вона можуть перетворитися на зграю вмираючих вовкулаків.

Пропаганда – річ зручна і ефективна, витрати серйозні лише на початку, потім все йде по накатаній доріжці – в 6 ранку гімн, потім новини про те, як скрізь погано, а добре "тільки в нашій щасливій країні з мудрим президентом". Думати не треба, аналізувати – небезпечно. Все як раніше: ми не воюємо, а боремося за мир, воюють лише американські імперіалісти та їх дармоїди. За дев'ять єльцинських років шанувальників "випромінювачів" не поменшало, і ось вони нарешті дочекалися – їх "блакитні екрани" засвітилися пропагандою.

Кримчани "русского мира" – це дуже ніжні створіння, яких, з одного боку, постійно лякають "київською хунтою", з іншого – "піндосами"

Для знеструмленого Криму втратити "русский мир" рівносильно втраті самого півострова для Росії: можна надто не турбуватися про продукти або воду, можна не вивозити сміття і не ремонтувати дороги, але в кожному будинку повинен працювати телевізор, світитися мертвим сяйвом. Кримчани "русского мира" – це дуже ніжні створіння, яких, з одного боку, постійно лякають "київською хунтоюю, з іншого – "піндосами", а тут ще кримські татари світло вимкнули. Без швидкої допомоги від МНС – ніяк. Привезені спецмашини МНС з Липецька і Дагестану покликані врятувати кримчан від інформаційного запору. Особливу увагу до літніх людей, найстійкіших захисників сакрального Херсонеса і шанувальників російського вождя. Вони пам'ятають, як 50-60 років тому бляшані гучномовці точно так само виховували радянський народ.

Товариш Ленін буквально за кілька днів після більшовицького перевороту підписав Декрет про друк, який встановив цензуру, а потім зі своїм ідеологічним соратником Анатолієм Луначарським почав розробляти програму монументальної пропаганди, що включала в себе численні пам'ятки, плакати, гасла і транспаранти. Старі пам'ятники руйнували, на їх місці будували нові. Суть пропаганди була в тому, щоб зганьбити минуле і набрехати про майбутнє. Ленін педантично ставився до різних можливостей: про телебачення він тоді й не гадав, але радіо вже називав "газетою без паперу і відстаней для мільйонів слухачів". У створенні атмосфери однодумності радіо зіграло свою роль. У 1920-ті роки урядом Радянської Росії ставиться завдання радіофікації країни. 23 листопада 1924 року вийшла в ефір перша передача Всесоюзного радіо. До початку 60-х років було створено п'ять програм Всесоюзного радіо.

Радіо було єдиним джерелом інформації в 20-30 роках і дієвим щодо малописьменного населення Росії. Газети поширювати було складно, не все населення вміло читати, кращим виявився спосіб ретрансляції пропаганди – по-перше, по радіо, по-друге, з допомогою політзанять. По всій країні була створена мережа дротового радіо – воно було дорогим, треба було тягнути сотні тисяч кілометрів проводів – в кожне місто, селище і село. Ефірне радіо було ще дорожчим, але і небезпечнішим – по ньому можна було почути чужі "голоси". Дротове радіо було під ідеологічним контролем.

Перші рупори радянського радіо були встановлені в Москві в 1921 році – на Театральній, Єлохівській, Андроньєвській і Серпуховській площах, на Дівочому полі і Пресненській заставі. Біля високих стовпів з рупорами збиралися москвичі, щоб почути про успіхи соціалістичного будівництва і казки про світле майбутнє. Пізніше по всьому Радянському Союзу було створено понад 20 тисяч радіотрансляційних вузлів, більш ніж 10 мільйонів гучномовців втовкмачували в голови радянських людей пропаганду. Це були справжні "випромінювачі", які внесли величезний внесок у створення Homo Soveticus. До кінця 50-х років гучномовців, як і домашніх триканальних дротових радіоприймачів було вже понад 30 мільйонів, що охоплювало практично населення всієї країни.

Але не тільки радіо. У час, коли телебачення ще не було, величезну роль грав кінематограф. Той самий незабутній товариш Ленін у розмові з Анатолієм Луначарським в лютому 1922 року вимовив: "З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно". Вождь добре відчував, що ще можна використовувати для пропаганди соціалізму. Практично одночасно з розвитком радіо радянська влада у 1919 році прийняла рішення про націоналізацію кінематографа. Тепер і кіномистецтво було ідеологічним: іноземні фільми були заборонені, а у тих, що показували, цензура обрізала недозволене.

Радянська влада не шкодувала грошей: у 1919 році було знято 57 художніх фільмів, в 1924-му – 69, 1927-го – 118, в 1930-му – 128. Жоден сеанс в радянському кінотеатрі або пересувному кінопроекторі не починався без кіножурналу – 10-хвилинної агітки, в якій розповідалося про досягнення радянську владу, промисловість, армію, спорт. Їх було дуже багато – десятки тисяч. Найпопулярніші "Новини дня", "Радянський воїн", "Піонерія", "СРСР", "Радянський патріот", "Сільське господарство".

Всю цю продукцію радянського кінематографа потрібно було доносити до населення. Кінотеатри були тільки в містах, у сільській місцевості будували будинки культури, але головним розповсюджувачем досягнень кінопропаганди стали "випромінювачі" –пересувні кіноустановки. Радянська влада дуже прискіпливо ставилася до необхідності донести в кожну сім'ю фільм Комуніст" чи "Свинарка і пастух". За статистикою до 1956 році в СРСР було 62,9 тисяч кіноустановок, з яких майже половина – 27,4 тисячі були пересувними. У 1977 році ЦК КПРС ухвалив: "З метою поліпшення культурного обслуговування трудівників села розширити виробництво технічних засобів культури". Радянський уряд виділив гроші на покупку 3500 кіноустановок і навіть "375 мотоциклів з колясками для обслуговування кфномеханфками сільських стаціонарних кіноустановок".

До пересувних телевізорів додумалися тільки зараз, піднявши технічний рівень "випромінювачів" до рівня, який не снився братам Стругацьким. Автомобілі з гучномовцями з'явилися в Україні не в цьому році. Рік тому по окупованих районах Луганської та Донецької областей їздив БТР з гучномовцем, "розважаючи" українських вояків російською попсою і пропагандистськими закликами. Восени 1941 року інші окупанти використовували автомобілі з гучномовцями, роз'їжджаючи по Києву в супроводі 637-ї роти пропаганди вермахту (Propagandakompanie 637). "Дегенератор", як влучно назвав автомобіль з телевізором невідомий мені блогер, –важлива деталь окупації Криму. Якщо він з'явився, значить, щось у Кремля не складається: не з забезпеченням людей елементарним – електрикою, газом і водою, а з недовірою, острахом, що люди можуть вийти з-під контролю. Кремлю здається, що "дегенераторы" врятують ситуацію.

«З затягнутої кумачем трибуни виступав оратор з внутрішньої партії — худий чоловічок з незвичайно довгими руками і великою лисою головою, на якій майоріли окремі м'які пасма волосся. Корчачись від ненависті, карлик однією рукою душив за шийку мікрофон, а інша, велетенська на кістлявому зап'ясті, загрозливо загребала повітря над головою. Металевий голос з репродукторів гримів про нескінченні звірства, бійні, виселення цілих народів, грабежах, насильствах, тортури військовополонених, бомбардування мирного населення, пропагандистські вимисли, нахабну агресію, порушені договори. Слухаючи його, через хвилину не повірити, а через дві не сказиться було майже неможливо. Раз за разом лють у натовпі перекипала через край, і голос оратора тонув у звірячому ревінні, що виривався з тисяч горлянок. Найлютіше кричали школярі". (Джордж Оруелл. «1984»)

"...але найбільше трудився сам Геніалісимус. Він роз'їжджав по всій країні і вимагав збільшити видобуток нафти, виплавку сталі, врожайність бавовнику, вивчав проблеми несучості курей-несучок і спостерігав за народжуваністю овець. А оскільки країна велика, за всім не услідкуєш, він вирішив скористатися передовою технікою і став здійснювати регулярні інспекційні обльоти на космічному апараті. І звідти стежив за пересуванням військ, розробкою кар'єрів, вирубкою лісів, будівництвом окремих об'єктів і видобутком вугілля відкритим способом...» (Володимир Войнович. "Москва 2042").

Друкується з дозволу Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут-авеню, Вашингтон 20036, США

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.