30 травня 2017, вівторок

День народної єдності по-путінськи

коментувати
День народної єдності по-путінськи
Путін пропонує росіянам святкувати те, чого насправді в Росії немає

Було дуже цікаво роздивлятися фотографії та відео зі святкування російського Дня народної єдності. Тут вам і козаки в новенькій з голочки маскарадній формі. І байкери Залдостанова - в шкірі і з суворими фізіономіями комісарів. Комуністи з червоними прапорами, портретами Леніна та інших діячів нещодавнього минулого. Поруч з ними - попи з іконами і корогвами. Путінюгенд з кульками і портретами Путіна. Путіна було багато, так, ніби до нього в Росії взагалі не було народної єдності, а він з'явився, і всі почали святкувати. Незрозуміло що, - пише Олег Панфілов для Крым. реалии

Зазвичай радянські люди виходили на публічні акції в двох випадках - у день чергової річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції, 7 листопада. Та на 1 травня, у День солідарності трудящих. Це були найрадісніші дні для радянських людей, коли влада вимагала веселощів, а люди із задоволенням відгукувалися на заклик. Радості в радянському житті було мало, і будь-який привід сприймався як можливість прокричати здравиці, потім сісти за стіл – випити та закусити.

Іноді влада проводила збори трудящих - таврували ганьбою американську воєнщину, китайських опортуністів і, само собою, сіоністів. У нове російське свято 4 листопада була спроба зобразити приблизно те, до чого радянські люди звикали кілька десятиліть. Однак вийшло вульгарно і не цікаво.

Заміна духовності словом "скрепи" ні до чого не привела

У ті часи радянським людям належало хвалитися своїми досягненнями єдиній та спрямовуючій силі - КПРС. По площах та центральних вулицях радянських міст, райцентрів і селищ у колонах демонстрантів 7 листопада та 1 травня везли макети продукції заводів і фабрик. Ця убогість виглядала трохи краще, ніж у магазинах, тому що макети були в кілька разів більше натуральної величини.

Килимові фабрики показували свої килими, молокозаводи - пляшки з молоком і кефіром, м'ясокомбінати - гірлянди сосисок та палки ковбаси, верстатобудівні заводи - верстати. Людям, які прийшли на свято, багато чого було в дивину, особливо, коли продукти були справжні. На вантажівках, прикрашених килимами та оксамитом, тряслася і дзвеніла продукція лікерогорілчаних заводів, народ ковтав слину, захоплюючись радянською економікою.

Усі ці святкові демонстрації, як і цехові протести за списком, були насправді святом лицемірства. Керівникам на трибунах здавалося, що народ їх підтримує, народу ж було наплювати - був би привід та вдома в холодильнику стояла пляшка горілки, набрякали дешевим майонезом гори олів'є, сочились незрозуміло чим кільця крупно порізаної докторської ковбаси, яку облітали стороною навіть мухи. Тоді мало хто знав, що не більшовики покінчили з царизмом, а меншовики ще в лютому, за півроку до «Великої Жовтневої», яка насправді була не революцією, а рейдерським захопленням влади. І про походження першотравневого свята Дня солідарності мало хто знав. На зміну вже нова путінська влада вигадала нове, ще більш незрозуміле свято - 4 листопада.

Путін теж звідти - з часів дефіцитної ковбаси, і тому він добре знає, як радянським людям подобається чомусь радіти і слідом за закликами гучномовця повторювати - «Ленін, партія, комсомол», замінивши на таке ж коротке прізвище «Путін», а з новим «комсомолом» в Росії немає проблем. Зібрати сумуючих за тими демонстраціями в Росії легко, був би привід. Путін вигадав новий привід, вирішивши, що в 1612 році татарин Мінін і князь Пожарський нібито вигнали поляків з Москви. Насправді, Москву захоплювали багато разів, але одного разу, в листопаді 1612 року, завойовники стольного граду вирішили піти, втомившись від облоги та нестачі в продуктах.

Перемог у Росії було мало, зупинилися на цій події, пару років неофіційно називаючи його Днем вигнання поляків з Москви. Історики вчинили суперечку - чи можна цей незначний факт історії називати головним святом, але Путін був непохитний - йому хотілося, усі витягнулися і відрапортували, історики - віддали честь, в буквальному сенсі. До того ж, поляки завжди були для російської історії неприємним сусідом.

День народної єдності - смішна назва. Кілька сот ополченців Мініна та Пожарського навряд чи можна назвати ознакою єдності, а вигнання поляків - так й зовсім погано звучить. Традиція вигаданих свят була збережена, але народу так і не пояснили - як святкувати. Чи то зізнаватися, що Москву польсько-литовському війську під командуванням Олександра Гонсевського здали бояри на чолі з Михайлом Салтиковим. Чи то зізнаватися в тому, що Москву не могли взяти протягом двох років - з осені 1610 по осінь 1612 років. У Москві перебували не тільки представники російського дворянства, так звана Семибоярщина, але й майбутній цар Михайло Федорович з матір'ю.

З березня 1611 року Москву почав осаджувати князь Дмитро Трубецькой з козаками. У місті почалися голод та людоїдство. Після звільнення князем Трубецьким Московського кремля келар Троїце-Сергієва монастиря Авраамій Паліцин писав: «обретошя много тщанов и наполов плоти человеческиа солены и под стропами много трупу человеческого». Козаки Трубецького на початку листопада 1612 року встановили контроль над Китай-городом, а Кремль був звільнений 7 листопада. Дата нового свята, як мовиться, притягнута за вуха, і звільнення Кремля в день, коли через 306 років захопили владу більшовики, не входило в плани Путіна. Тому свято просто призначили - бути йому 4 листопада.

Але чому все-таки «День народної єдності»? Путін хоча і вихований в радянській ідеології, повинен був розуміти, що за всю історію створення спочатку Російської імперії, а потім і СРСР, ніхто з 190 народів добровільно не приєднувався. А якщо й погоджувалися на співжиття, то тільки під умовою, яка відразу ж порушувалася або царями, або комуністами. Як, наприклад, Георгіївський трактат, підписаний1783-го, через 22 роки порушений по всіх пунктах. Або угода Медведєв-Саркозі-Саакашвілі. Або Мінські домовленості по Донбасу. Народну єдність можуть відзначати як свято ті держави, в яких народи насправді розуміли зміст об'єднання і єдності. Але навряд чи метою «народної єдності» може бути концтабір, порушення всіх цивільних прав і повна відсутність демократичних інститутів. По-путінськи день «народної єдності», як і в радянські часи, - це колона з людей, які зображають веселощі.

Зі святами в Росії було завжди погано. Новий рік - календарний день, дні доярок, хіміків та працівників комунальної служби - професійні, зайвий привід порізати ковбасу і налити горілки. З ідеологією вони ніяк не пов'язані. Без ідеології нічого не виходить. Комуністи активно боролися з релігійними святами, знищуючи церкви, мечеті, синагоги, буддистські храми, переслідуючи і розстрілюючи священиків, пропонуючи натомість молитися на Леніна, співати на славу Леніна, цілувати портрети Леніна і навіть милуватися його трупом. Путін повторює ті ж помилки, пропонуючи святкувати те, чого насправді в Росії немає. Заміна духовності словом "скрепи" ні до чого не привела. І ніхто ж не скаже, як визволителі Москви поїдали своїх співвітчизників.

Друкується з дозволу Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут авеню, Вашингтон 20036, США

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.