7 грудня 2016, середа

Що Путін програв у Сирії

коментувати
Про це мовчать. Мовчать про те, чим обійшлося Росії повернення до нормального антиварварського миру

У Сирії Росія і Сполучені Штати за фактом прийшли до того, що ворог у них один – Ісламська держава. Досить дорого заплативши за пафосні заходи в Сирії, Росія зрозуміла, що існує так звана «іудохристиянська цивілізація», і вона до неї належить. А ІДІЛ – ворог цієї цивілізації.

Півроку тому все починалося з того, що РФ в основному бомбила антиасадівську опозицію. Захід підтримував опозицію, а Путін її бомбив. Зараз же антиасадівська опозиція фактично легалізована, в тому числі, і в очах Росії: вона бере участь у переговорах в Женеві. Це чисто західна позиція, оскільки саме Захід вимагав, щоб опозиція була легалізована. Росія з цим просто погодилася. Загальний ворог – терористична організація ІДІЛ. Це означає, що сирійська опозиція більше не є терористами в очах Москви.

За це ми заплатили 224-ма життями мирних громадян, включно з 25-ма дітьми, які летіли в російському літаку з Єгипту. Спецслужби РФ і держава в цілому, вплутавшись у війну з ІДІЛ, не змогли забезпечити безпеку. А вони ж отримали відповідь від бойовиків саме в тій сфері, де її потрібно було очікувати.

У Сирії Росія і Сполучені Штати прийшли до того, що ворог у них один

Про це мовчать. Мовчать про те, чим обійшлося Росії повернення до нормального антиварварського миру.

У стратегічному плані Путін мало що виграв в Сирії. Боюся, більше програв. Захід визнав, що Асад може брати участь у переговорах, тобто пом'якшив свою позицію. Тим не менше, тепер він буде продавлювати відставку сирійського президента протягом декількох років. Очевидно, що без втягування Росії в сухопутну операцію в Сирії, чого Путін пообіцяв не робити, Асад почне здавати свої позиції – як це було до втручання РФ.

Так, Москва продовжила політичне життя Асада на якусь обмежену кількість часу, проте в результаті погодилася на формат переговорів, який був запропонований Заходом. Тепер зрозуміло, що в Женеві буде щось на кшталт мінського процесу. Делегації буду ображатися один на одного, ляскати дверима й обурюватися, але головне, щоб не тривали військові дії між асадівською та антиасадівською опозицією.

Не варто було Росії сваритися із Заходом. Адже в результаті ми знову опинилися на позиціях того ж іудохристиянського світу, від якого не повинні були відходити.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.