7 грудня 2016, середа

Не відволікайте Путіна. Нехай грузне в інших війнах

коментувати
Не відволікайте Путіна. Нехай грузне в інших війнах
Чим більше Москва втягується в протистояння з Туреччиною і бої в Сирії, тим менше у неї ресурсів на розпалювання конфлікту в Донбасі

З конфлікту, який розгортається між Росією і Туреччиною, слідує одна позитивна для України новина: зараз не до неї. Природно, люди Володимира Путіна будуть продовжувати стріляти через кордон, організовувати провокації і займатися підривною діяльністю, але ресурсів відразу на дві війни у РФ замало.

Наступна хороша новина, правда, вже не для України, а для країн Балтії – що до них Кремль вже точно не дотягнеться.

У Росії все ж обмежені економічні та демографічні ресурси, про політичні я вже й не говорю; та й військові теж. Тому, чим більше Путін занурюється в Сирію, тим більше ризик ескалації конфлікту там, але, як мені здається, менше ризик відновлення гарячої військової фази в Донбасі.

Якщо, звичайно, у цій ситуації партія війни в Україні не відчує хвилі патріотичного захоплення і не вирішить скористатися моментом, щоб відбити Донбас. З моєї точки зору, зараз це було б катастрофічною помилкою, але, наскільки я розумію, відсотків 15-20 населення таку ідею в принципі підтримують, а також є ряд політиків, які хотіли б послати відповідь Путіну.

У Донбасу і Криму потенціалу немає зовсім, і в Росії теж

Якщо це станеться, Росія відразу перемкнеться на Україну. Можливо, вона навіть піде з Сирії заради цього. Проблема Путіна в тому, що він повинен воювати. Якщо він не воює, він не в змозі пояснити людям, чому погіршується їх рівень життя. А під час війни все зрозуміло: ми за ціною не постоїмо, ми відстоюємо свої інтереси в Сирії. Які саме інтереси в РФ в Сирії, не обговорюється, оскільки для Кремля це не важливо – важливо лише те, що країна перебуває в стані війни, яка дозволяє замаскувати провали путінської політики, забезпечити мобілізацію та інші речі, необхідні для збереження режиму. Ця війна може вестися в Сирії, а може і в Україні. Власне, і сама сирійська війна була почата для того, щоб відвернути увагу від дуже очевидного провалу на українському напрямку.

Зараз досить нецікаво жити в Криму, досить нецікаво жити в Донбасі – іншими словами, на всіх територіях, де Путін взявся «захищати інтереси російськомовних громадян». В Україні, звичайно, теж не цукор, але все ж країна змогла прийняти більше мільйона біженців. А в Донбасі, де Путін так трепетно прикривав своїм тілом «російських людей», цим самим людям живеться набагато гірше, ніж в Одесі, Харкові і Дніпропетровську. Інша справа, що про це ніхто не говорить.

Пафосна ідея захисту російськомовних вивертається навиворіт. Можна, звичайно, звинувачувати Джемілєва, США, чорта в ступі, але підсумок один: електрики в Криму немає, в Донбасі жити в два рази важче, ніж на будь-яких прилеглих територіях – російських чи українських. І все це завдяки прагненню Володимира Путіна «захистити російський народ». Велике йому спасибі. Земний уклін.

Але, якщо в цій ситуації Україна спробує повернути Донбас, у Путіна з'явиться несподіваний привід звернути сирійську кампанію і відновити українську; і росіяни його підтримають. Зараз Путін все глибше грузне в Сирії, і краще не давати йому приводу звідти вийти і перекинутись на Україну, назвавши її основним полем протистояння західної експансії. У такому разі йому залишиться дякувати українському керівництву, так як Путін отримає привід говорити про порушення Києвом Мінських домовленостей, про агресії (хоча насправді Україна повертає свої території).

Заходом ж подібні дії будуть сприйняті наступним чином: «ми встановили лінію розмежування, і той, хто перетнув її, порушує Мінські угоди». Відповідно, в разі нападу Захід зменшить підтримку України, а Росія отримає можливість «захистити російських братів» поблизу свого кордону. Я дуже сподіваюся, що Україна такої дурості не зробить і дозволить Володимиру Путіну глибше втягнутися в сирійський конфлікт, а окупованій частині Донбасу – потихеньку гнити далі.

В Україні мене, зрозуміло, теж дивує, наскільки повільно йдуть настільки відчайдушно необхідні реформи. Зрозуміло, що є опір, є певні інтереси, але зрозуміло й інше – не здолавши опору, нічого не доб'єшся. Але в України є шанс на перетворення в нормальну європейську державу, тоді як у Донбасу і Криму потенціалу немає взагалі, і в Росії теж. Час, якщо його правильно використовувати, на стороні України.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.