26 травня 2017, п'ятниця

Дике поле Донбасу. Де ще Путін поставить підніжку Україні

коментувати
Дике поле Донбасу. Де ще Путін поставить підніжку Україні
Тепер Донбас – це Придністров'я-2. Територія без статусу, без перспектив, без держави і без економіки

Конфлікт на сході України фактично заморожений, реінтеграції цих земель до складу України очікувати не варто. Це називається сецесія або – що більш точно – ірредентизм (від'єднання території від однієї держави і приєднання до іншої).

Конфлікт у Донбасі – не перший і не останній подібного роду. Дроблення територіального каркасу – закономірний світовий процес. Скажімо, до Першої світової війни в Європі існувало лише 15 держав, п'ять із яких – найбільші світові імперії (починаючи від британської на заході, і закінчуючи російською на сході). Перед Другою світовою вже було 30 держав, а зараз (ще через одне покоління) – близько 60.

Причому на сьогоднішній день ніхто не може назвати точну кількість європейських країн. Візьмемо, для прикладу, Північний Кіпр. Це держава чи ні? Ніким, крім Туреччини, він офіційно не визнаний. Чи Абхазія. Це держава чи не держава? Те ж можна сказати і про Придністров'я, яке вважає себе державою, але ніким офіційно не визнано. Схожа ситуація і з Нагорним Карабахом.

У всіх випадках держава не визнає відокремлені від неї території. Так, Азербайджан вважає, що Карабах був, є і буде його законною землею. У той же час, Вірменія наполягає на тому, що він здавна був заселений вірменами, і тому є вірменською територією. В результаті регіон ніким не визнаний і переживає глибоку економічну депресію. Але війни немає – конфлікт підморожений. Це ж стосується і Абхазії: Грузія відділення не визнає, і по можливості блокує невизнану республіку. Росія її офіційно визнала, однак радості від цього мало, адже вона висить на утриманні російського бюджету.

Путіну важливо скрізь, де це можливо, ставити підніжки Україні

Північний Кіпр існує в його нинішньому невизнаному статусі вже майже 50 років. Живуть якось, хоча і погано (як мінімум, порівняно з грецькою частиною острова).

У цей же список додався Крим – яскравий випадок іредентизму, оскільки він відійшов від однієї країни до іншої. Донбас – це, швидше, сепаратизм і сецесія. Там, звичайно, теж кричали про своє прагнення стати частиною Росії, однак у Путіна немає ні ресурсів, ні бажання брати собі на шию цю територію.

Думаю, що розвиток подій піде за відомим сценарієм. Порошенко з Яценюком будуть виголошувати патріотичні промови про те, що російським Крим ми не визнаємо і повернемо його до складу України. Тим не менш, для цього немає реальних ресурсів, як у Греції немає сил воювати з Туреччиною заради маленького шматочка території. Якщо Порошенко виявиться великим патріотом і вирішить вирушити в Крим, то його зупинить Захід. Причому відразу ж. Українська економіка сильно залежить від європейських грошових потоків: трохи він ворухнеться, як Європа ці потоки обріже.

Тому він буде стрясати повітря патріотичною риторикою і говорити, що «ми ніколи не поступимося», але всі будуть приймати це як факт, як очевидну реальність. Це ж стосується і Путіна. Якби він міг просунутися вперед, прочистити сухопутний коридор в Крим, то він, звичайно, зробив би це. Але українська армія вже вміє стріляти, чого не можна було сказати півтора року тому. Вона очистилася від працівників КДБ, які працювали на Луб'янку. Європа і решта світу готові до подібного кроку Путіна, і за ним відразу ж підуть жорсткі економічні санкції. Орім того, напевно, підуть і військові санкції (дадуть українській стороні зброю).

Путін чимало втратив в інформаційному плані, заробивши імідж агресора. Посилився функціональний тиск. В цілому загальна сума витрат для Путіна буде вище, ніж радість від розширення цієї зони контролю в Донбасі. Він на це не піде. Не тому, що підписав Мінськ-2, а тому, що просто немає ресурсів і витрати від цього просування занадто великі.

Війни, як відомо, закінчуються не тому, що набридає воювати, а тому що ресурси виснажуються. Якщо вони закінчилися в однієї сторони, то війну програла вона. Сучасні війни найчастіше завершуються тим, що ресурси закінчуються в обох сторін. Вони знаходять якусь лінію розділення, не визнають і продовжують з цим жити.

Так що це Придністров'я-2. Територія без статусу, без перспектив, без держави і без економіки. Моя формулювання про те, що військове перетягування Донбасу неминуче закінчиться мирним перепихуванням, збулося. Хто буде платити за розбитий посуд? Там живе 3 млн осіб, з них 1 млн – це пенсіонери. Путін вважає за краще, щоб за нього платив Порошенко, і навпаки. При цьому тепер, після війни, донбаська публіка ніколи не буде прихильником Києва. У війни є своя логіка. Навіщо Порошенко брати на свої плечі цей баласт, абсолютно незрозуміло.

Путіну, так чи інакше, доведеться платити за Донбас, але помірно. Йому зручніше тримати цю територію формально в межах України, але використовувати її для того, щоб різними методами заважати Україні побудувати якусь адекватну економіку. Якщо Україні вдасться це зробити, для Путіна це буде означати важке ураження. В Україні у кожного другого росіянина або рідні, або знайомі. Якщо Україна зможе показати, що велика слов'янська країна може увійти в європейську систему цінностей, і там почнеться економічне зростання (як, наприклад, це було в Польщі, Чехії, Латвії, Литві тощо), то це буде сильним ударом по путінським уявленням про вертикалі.

Виходячи з цього, у мирному змаганні Путіну важливо скрізь, де можна, ставити Україні підніжки. У військовому змаганні можна говорити шляхом пропаганди, що ми перемогли, що ми не дали Донецьк знищити. При цьому для путінського режиму набагато вигідніше утримувати цей регіон в якості якогось «дикого поля», з якого можуть проскакувати диверсійні групи, якісь ідеологічні угрупування і т. д. Плюс завжди можна спровокувати початок локального конфлікту, щоб життя медом не здавалося.

Це буде постійно тліючий конфлікт, де в будь-який момент можна пошарудіти кочергою і влаштувати Україні веселе життя. Найприкріше, що все це було передбачувано.

Більше точок зору читайте тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.