17 серпня 2017, четвер

Що показав саміт Україна-ЄС

коментувати
Кризовому Євросоюзу кризова Україна не дуже потрібна

Україна витратила чимало часу на те, щоб сподобатися Брюсселю, тобто, тим наднаціональним органам, які контролюють внутрішню і зовнішню політику Європейського Союзу. Але, як виявилося, європейські бюрократи здатні виконувати далеко не всі обіцянки. Ба більше, деякі питання вони вирішити просто не в змозі. Адже Європейський Союз – не тільки наднаціональне формування, але й сукупність окремих національних держав. Причому у кожного з них свої інтереси.

Нинішні спроби продовжити шлях євроінтеграції співпали з досить серйозною кризою в рамках самого Євросоюзу. Ця криза пов'язана, зокрема, з проблемою нелегальної імміграції. Європейські політики просто зобов'язані враховувати громадську думку з цього питання. Ефективно стримати наплив нелегалів до Європи вони не можуть, але зробити якийсь символічний жест, наприклад, пригальмувати надання Україні безвізового режиму – можуть. Це особливо актуально для таких країн як Франція і Німеччина, які входять в передвиборчий період. Політики цих країн особливо обережні при вирішенні відповідних зовнішньополітичних питань, аби політичні опоненти не говорили, ніби їх «безвідповідальна» політика призвела до посилення міграційного тиску на країни ЄС.

Склалася такаа ситуація: Україна виконала всі умови, висунуті перед нею європейською бюрократією, політичне рішення про надання безвізового режиму Україні було прийняте в рамках структур ЄС, але після цього Брюссель придумав собі нове завдання – створити механізм зупинення безвізового режиму. Розгляд цього питання блокується деякими країнами, тобто, справа знову набуває політичного забарвлення.

Україні не варто забувати, що Європа - це не євробюрократія, а перш за все, національні держави. Ми гналися за символічними жестами з боку євробюрократії і зовсім забули про реальну політику. Позитивне рішення по безвізу буде прийнято лише тоді, коли уряди національних держав вирішать, що надання такого режиму Україні для них вигідніше, ніж ненадання.

Європа – це не євробюрократія, а передусім національні держави

З огляду на це, виникає питання: які вимоги можуть поставити перед нами національні уряди? Цілком можливо, вони попросять переконати їх у зворотній думці щодо України. Але чим ми можемо їх переконати? Виконанням Мінських угод? Мовчазною згодою на зняття санкцій з Росії? Складно сказати.

Поряд з українським питанням, перед європейцями стоїть безліч більш важливих для них проблем. Це і міграційна криза, і Brexit, і блокування вступу Туреччини в ЄС. До речі, останнє матиме дуже серйозні наслідки не тільки для Туреччини, але і для всієї Європи. Турки можуть переорієнтуватися в геополітичному плані, всередині країни можуть відбутися досить серйозні політичні зміни – все це спричинить далекосяжні наслідки. Українське питання – не перше, не друге і навіть не третє за важливістю для Європи. Добре би входити хоча б у десятку актуальних питань європейського порядку денного.

За великим рахунком, Україна зараз цікавить Європейський Союз виключно як джерело потенційних загроз, пов'язаних з війною, економічною та соціальною нестабільністю, а також корупцією. Оскільки ЄС переживає не найкращі часи, він не готовий брати на себе таку відповідальність. І Україні не варто сильно сподіватися на євроінтеграцію, партнерство з Європейським Союзом тощо.

Як не дивно, це розв'язує Україні руки. Потрібно подивитися на нинішню ситуацію як на можливість. Євроінтеграція має як позитивні, так і негативні сторони. Хоч там що, євроінтеграція – це певний диктат з боку Брюсселя.

Ми повинні поставити перед ЄС питання руба: чи вважають вони співпрацю з Україною стратегічним напрямком, що вони готові робити заради цієї співпраці. Якщо відповіді не буде, Україні варто виробляти свою політику, зважаючи на національні інтереси. Можливо, настав час шукати нових партнерів (та само Туреччина, наприклад), налагоджувати відносини з новою адміністрацією США тощо.

Кризовому ЄС кризова Україна не дуже й потрібна. У більш віддаленій перспективі все може змінитися. Найголовніше, що потрібно Україні зараз – відступити від позиції прохача і тотального національного приниження, почавши шукати власний національний інтерес у цій ситуації.

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.