7 грудня 2016, середа

Рушниця на стіні. Війна почнеться післязавтра

коментувати
Намірів воювати з Україною в «великому» форматі, мабуть, немає. Станом на сьогоднішній день. Але такі наміри можуть з'явитися

Не думаю, що у Кремля є бажання і план масовано нападати на Україну. Точніше, абстрактне бажання, мабуть, є завжди, а конкретний і послідовний план - навряд чи.

Але є бажання - і в цьому, мабуть, полягає план - полоскотати нерви і полякати Україну. І добитися істотних політичних поступок. Діючи в межах міжнародно-правової легальності (перегрупування військових сил біля кордонів з Україною в Ростовській, Бєлгородській, Брянській областях, стягування військової техніки, посилення антиукраїнської пропаганди на федеральних каналах), можна дуже ефективно тиснути на українське політичне керівництво та військове командування. І вимагати від України того, чого Кремль реально бажає (бажано, заручившись підтримкою ОБСЄ, ЄС, Заходу в цілому): змін до Конституції, виборів в ЛДНР, особливий порядок управління в ЛДНР, виконання всіх «мінських угод», крім передачі контролю над кордоном . А також — вимоги в форматі «програми-максимум»: позаблоковий статус України, федералізація, статус для російської літературної мови, радянізація і русифікація культурного та смислового простору.

Не готовий оцінювати рівень піддатливості українського керівництва на прямий і прихований шантаж Кремля. Зауважу лише, що в Кремлі і околицях вважають, що подібний шантажний план проти України може бути цілком ефективним. Свого часу в тих же місцях вважали, що ефективним буде і проект «Новоросія».

Військова інфраструктура проти України створюється. І, судячи з усього, не без успіху

Але далі - найскладніший та найнебезпечніший для України момент.

Отже, Кремль створює найпотужнішу військову інфраструктуру на кордоні з Україною як інструмент політичного тиску на українське керівництво і навіть його шантажу. Але без реальних намірів розпочинати війну. А далі як у Чехова: ця глобальна рушниця таки може стрельнути в останньому акті.

Я абсолютно впевнений, що на початку Майдану у Кремля/Путіна не було конкретного плану захоплювати Крим. Але створювалася інфраструктура, яка в потрібний момент була включена, і доля Криму склалася саме так, як склалася. Але рішення щодо Криму склалося не як стратегічне - з прорахунком можливих наслідків і глобальних викликів, а в тактичному форматі - для підняття власного рейтингу, для «покарання» «майданної» України, для тимчасового «згуртування нації», для торжества «історичної справедливості», для «виправлення помилки» «п'яного генсека» і т.д.

Якщо у вас є пістолет або рушниця, у вас обов'язково зачешуться руки, щоб постріляти з них - хоча б по пляшках. Адже це так цікаво!

Якщо ви створили величезну інфраструктуру під боком недружньої держави-конкурента, у вас обов'язково зачешуться руки провчити невдячних сусідів, які називають ще й вашого президента негарним словом. Навіть якщо спочатку такого завдання не ставилося.

Отже, ще раз.

По-перше, військова інфраструктура проти України створюється. І, судячи з усього, не без успіху. Більш того, її створення благотворно впливає на національну економіку творця, а, отже, і на рейтинг влади. Це цілком грамотний і раціональний прорахунок ситуації.

По-друге, намірів воювати з Україною в «великому» форматі, мабуть, немає. Станом на сьогоднішній день. Є намір шантажувати, пограти на нервах українського керівництва. Це теж - цілком грамотно і раціонально; проблематику цинізму і інших моральних «пережитків» залишимо за дужками.

По-третє, цей намір про «великий» формат може скластися спонтанно - під дією маси суб'єктивних, ситуаційних, несистемних, випадкових факторів, причин і обставин. А також комбінації зірок на небосхилі. В будь-яку хвилину. Особливо сприятливі періоди, коли ключові західні країни відвернені на свої внутрішні банальні проблеми і процеси - вибори президента, міграція близькосхідних біженців, «Brexit» і т.д., і їм буде не до якоїсь там війни в якомусь далекому Донбасі або в Середній Наддніпрянщині. І ось в цій ситуації мова вже йде не про раціональне цілепокладання тих, хто приймає рішення, а про їх емоції, особистісні страхи, дивно розтлумачені міфологеми (наприклад, «Москва — Третій Рим»), дитячі образи, стереотипи масової свідомості, навіяні телевізором жахи і фобії по відношенню до «телебандерівців».

По-четверте, дорогі представники української еліти, шановні українські політики і чиновники категорій «А» і «Б»! Від щирого серця бажаю вам гарячого середземноморського сонця, смачних соковитих персиків, кокосових горіхів, папайї, карамболі. Чудового вина з середньовічних французьких та італійських підвалів. Теплого прозоро-кришталевого моря. Свіжі враження. Високого нічного небосхилу. Таємних бажань, загаданих під падаючі зірки. Світлих думок, зворушливих захоплень та романів, яскравих емоцій, і всього-всього.

Чим довше ви будете там зависати, віджигати, розвіюватися, тим у країни, на потрошінні якої ви ведете таке цікаве життя, буде більше шансів на виживання. "Я так хочу, чтобы лето для вас не кончалось, чтоб оно за вами мчалось много-много лет." І щоб ваше місце скоріше б зайняла нова ефективна і відповідальна контреліта, якій в складній для країни ситуації буде просто соромно віджигати на Гаваях. Тому що саме почуття сорому - ось головна якість справжньої еліти, спадкової кровної аристократії або аристократії духу. Проте, навіщо це я вам пояснюю?

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.