20 жовтня 2017, п'ятниця

Путіну нічого сказати світу

коментувати
Образу майбутнього в російської влади немає. Майбутнє Росії — це російське минуле, причому, «правильне»

Існує стійкий стереотип, в тому числі й на Заході, що Росія, країна Толстого, Достоєвського і Чехова, може здивувати світ відкриттям якихось нових шляхів розвитку людства, новими принципами справедливості, новими горизонтами, Благою Звісткою. Тепер це називається новим «миростроительным проектом», який прийшов на зміну захирілому модерну.

Про це була вся філософія «російського релігійного ренесансу» початку XX століття, на цьому ж базувалася ідеологія російського комунізму, бажання сформулювати щось принципово «нове» активно присутнє і в колі нинішніх російських філософів-політологів-політтехнологів. Правда, народили поки тільки «суверенну демократію», «русский мир» і купу консервативно-охоронної макулатури.

Тому виступ Путіна, якого чекали з тривогою, напругою, хвилюванням, страхом, жахом, натхненням, догоджанням, цікавістю, тривогою (потрібне — підкреслити), відверто пригнітило.

По-перше, чекали якогось дуже витонченого і хитрого плану по Сирії та Близькому Сходу.

По-друге, очікували претензій на те, що Росія запропонує якийсь новий погляд на загальносвітове майбутнє.

По-третє, чекали, скаже Путін що-небудь про Україну чи промовчить? Мовляв, яка така Україна, коли тут Сирія жити не дає? Звичайно, те, що з порядку денного Генасамблеї ООН взагалі зникла тема Криму, — показник рівня професіоналізму української дипломатії.

Кремль — така ж жертва пропаганди, як і 85% російських телеглядачів

Але вийшло все навпаки.

По-перше, антигітлерівська коаліція проти ІД — це очікувано, оригінально тільки двозначна згадка про Гітлера. Навряд чи погодиться Захід разом з Росією воювати проти ІД, відповідно, схоже, буде дві коаліції. От тимчасово погодитися з існуванням Асада, мабуть, доведеться, що може вважатися тактичною перемогою Путіна. Але «махнути» Новоросію на Новосирію, точніше, «забути» тему Криму-Донбасу в обмін на компромісне рішення на Близькому Сході, схоже, не вдалося. Так, Путін частково прорвав свою власну блокаду в колі західних лідерів, але це, схоже, ненадовго.

По-друге, Путін відтворив найтривіальніші консервативно-охоронні тренди. Кургінян назвав це апологетикою модерну — проти архаїзації, демодернізації, хаосу і постмодерністського Нового Середньовіччя. Але слова Путіна змушують думати, швидше, про відмову від модерну, оскільки він передбачає не консервацію, а постійне оновлення. Бачення майбутнього — це не надмірність інтелектуалів, не пустощі політтехнологів, а вкрай необхідна для розвитку країни річ.

Саме цей, смисловий, аспект промови, а не політичний, справив найтяжке враження. Резюме таке: Росії нема чого сказати світові. Образу майбутнього в російської влади немає. Майбутнє Росії — це російське минуле, причому, «правильне». Російська влада боїться майбутнього. Недарма нинішня «цариця наук» — історія, причому, «правильна історія». Тому Росію можуть очікувати в найближчому майбутньому дуже серйозні випробування й потрясіння.

Мабуть, Путін вважав новим словом заявлену у промові екологічну тему — парникові гази, відмова від вуглеводнів (у країні, яку недоброзичливці називають «бензоколонкою»), перехід до гармонізованих з природою технологій.

По-третє, все те, що було сказано з приводу України («громадянська війна», «америкоси зробили Майдан», «не потерпимо революцій у зоні своїх інтересів» тощо), змушує думати, що Кремль — така ж жертва пропаганди, як і 85% російських телеглядачів. Таке ось вічне питання: хто з'явився раніше — курка чи яйце? Хто кого зазомбував першим — Кремль Останкіно чи Останкіно Кремль? Але, схоже, на це питання відповіді не існує в принципі.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.