24 травня 2017, середа

Зрозуміти гроші. Як працює ринок

коментувати
Чому держава ніколи не буде настільки ж ефективною, як ринок

Чому ринковий механізм і конкуренція знижують витрати і час на пошук інформації? Що ви знали, але могли забути про попит та пропозицію? Чи справді діаманти настільки корисніші за воду, наскільки вони дорожчі? Що відбувається, коли держава намагається втручатися в ціноутворення? В рамках презентації «Як працює ринок» ми розглянемо відповіді на ці та інші питання. Звичайно, є обмежена кількість проблем, які може вирішити тільки держава (market failures). Можливо, найактуальніший приклад - обмеження «парникових» викидів, які призводять до глобального потепління. Але в більшості випадків, існує ринкова альтернатива державному регулюванню .

Як ви думаєте, який аеропорт найбільший в Північній Америці? Виявляється, що це «Монреаль-Мірабель Міжнародний аеропорт». Ви чули про нього коли-небудь? Особисто я - ні, і для цього є дуже серйозна причина: він не працює з 2004 року. Не приймає пасажирів, хоча був розрахований на 50 мільйонів людей на рік. Мегавеличезний аеропорт біля Монреаля мав обслуговувати цю територію. Але виявилося, що він там нікому не потрібний, тому що був розташований далеко від Монреаля, і подорожувати туди було незручно. 

Цей літак — дерев’яний. Вже смішно, так? Його було побудовано під час Другої світової війни Говардом Хьюзом. В ньому планували перевозити солдатів для того, щоб відкрити другий фронт у Європі.  Цей літак здійснив один-єдиний політ: піднявся на 21 метр і одразу приземлився. Що цікаво, Говард Хьюз — досить неоднозначна особистість. Він багато знімав фільмів, страждав від психічної хвороби. Але він до самої смерті в 1970-х роках витрачав на цей літак мільйон доларів на рік для того, щоб підтримувати його в робочому стані.

Такі приклади називаються «білий слон». «Білий слон» — це об’єкт, який має дуже низьку вартість (або вартість його обслуговування перевищує його цінність). Назва пішла з Сіаму, де король своїм підданим, яких не дуже любив, дарував білого слона, і вони згодом банкрутували, тому що це — подарунок короля, ти не можеш від нього відмовитися, але білого слона утримувати дуже дорого. Приклади «білих слонів» — це аеропорти, гігантські транспортні засоби, стадіони, культові споруди.

Держава має втручатися в одному-єдиному випадку — коли існує ризик монополізації

Чи можуть такі речі бути створені ринком? Наприклад, аеропорт. Хто планує аеропорт? Якісь державні установи, як правило. Оцей гігантський літак — хто його робив? Ринок чи ексцентричний мільйонер? Звісно, це був ексцентричний мільйонер. Більше ймовірності, що «білі слони» будуть створені або державними установами, або якимись мільйонерами. Але ринок такого не вимагає, і ринок ніколи за це не заплатить, тому що це абсолютно ідіотські речі, які нікому не потрібні.

Як ви думаєте, чи є американська держава ефективною? Вона ефективніша за українську державу, правильно? Але є чудова книга, яку я раджу прочитати. Вона називається «Дядько Сем не вміє рахувати». У ній наведено багато прикладів, коли держава витрачала шалені гроші на певні проекти, і ці гроші з проектів повернути не вдавалося. 

Перший яскравий приклад - брати Райт, які мали $2 000 і розробили першу модель літака, що зрештою злетів, а в той час уряд США витрачав мільйони доларів на пана Ленглі, обидва літаки якого, на жаль, опинилися в річці Потомак. Другий приклад, більше свіжий – фрекінг, новий спосіб видобутку нафти. Джордж Мітчел витратив більше мільярда доларів  та 17 років власного життя, і зробив це прибутковим бізнесом. А уряд США тим часом викидав гроші на виробництво етанолу.

Питання: навіщо нам потрібен ринок? Ринок краще збирає інформацію та працює краще, ніж держава. Він більш гнучкий. Головна різниця, на мою думку, полягає в тому, що на ринку діють мільйони людей. Коли ми говоримо про одного державного службовця, він може бути абсолютно геніальним, але він не володіє всією інформацією, якою володіють мільйони людей на ринку. На ринку є два типи гравців: покупці і продавці, і усі вони чимось ризикують. Покупці голосують своєю гривнею, вони шукають, де дешевше. Продавці ризикують своїми прибутками, і їх настільки багато, що вони мають більше інформації, ніж будь-яка особистість — держава, мільйонер чи якась монополія. І знову ж таки, чим більше ви про це думаєте, тим ви більше розумієте, що монополія і держава дуже схожі, тому що вони неефективні, тому що це єдиний центр, який приймає рішення, чи обмежена кількість людей. Тому в ідеалі ми хотіли б мати конкуренцію.

Тепер поговоримо про попит. Нижче – зображення, що показує, як працює попит.

Ціна парасольки — два долари, але як починається дощ, вона відразу стає на 75 центів дорожче — 2 долари 75 центів. Як закон попиту працює? Чим вища ціна, тим менше товару куплять.

Ось приклад з морозивом. Наприклад, на цій діаграмі при ціні в два долари  люди куплять чотири мільйони порцій. Якщо ціна впаде до одного долара, то куплять вісім мільйонів порцій. Чому так відбувається? Які альтернативні товари морозиву можуть люди купити? Заморожений йогурт, заморожений сік. Якщо у вас є можливість замінити товар на щось інше, то ви пошукаєте там, де дешевше. Часткова причина такого зворотного попиту на морозиво: якщо морозиво дешевшає, воно замінює деякі інші солодощі.

Еластичний попит — це попит, який дуже суттєво залежить від ціни. Наприклад, невеличке зниження чи збільшення ціни призводить до значного падіння попиту. Наприклад, якщо ціна на «Кока-Колу» зростає, то потенційний покупець не хоче купувати, тому що в принципі може обійтись без цієї «Кока-Коли» або купити товар, схожий за ознаками.

Приклад нееластичного попиту — це коли людина без цього товару просто не може прожити. Інсулін — класичний приклад. Якою б не була ціна, він потрібен тобі для виживання, і ти його все одно придбаєш. Приклад більш прозаїчний — молоко. Навіть якщо ціна на молоко зростає, попит на нього не падатиме, а альтернативних товарів не існує.

Тепер поговоримо про пропозицію. Попит знижується із збільшенням ціни, але пропозиція із ростом ціни збільшується. Чому? Продавці хочуть більше прибутків? Але якщо, наприклад, ціна зросла з 1,50 долара до 2 доларів, то чому вони не хотіли більше прибутків, коли ціна була півтора долари? Якщо люди хочуть щось купити, то ринок і фірми на ринку будуть готові це запропонувати їм, але лишається питання ціни. Наприклад, якщо починає зростати ціна на морозиво, компанії, які виробляють заморожені йогурти, можуть переключитись на виготовлення морозива. Але, оскільки вони все життя виготовляли торти, то виготовляти морозиво їм буде трошки не з руки, тому у них будуть вищі витрати, і тому графік має такий специфічний вигляд.

Ідея ринку полягає в пошуку точки рівноваги, де попит дорівнює пропозиції. Що відбувається, якщо попит перевищує пропозицію? Збільшення ціни. Не треба нікого примушувати, не треба ніяких директив, не треба державного агентства. Ціна збільшиться — відпаде частина покупців, яким це буде задорого, і з’являться нові виробники, які побачать для себе можливість заробити гроші. Перевага ринкового механізму — це все відбувається в реальному часі.

Що впливатиме на попит? Якщо ми говоримо про морозиво, то це пора року, сезонність, демографія, географія. Якщо, наприклад, виявиться, що морозиво шкідливе для ваших зубів, що станеться з попитом? Він зменшиться. Якщо тоді заморожений йогурт стає в десять разів дешевше? Всі перейдуть на цей заморожений йогурт, і попит знизиться.

Що впливатиме на пропозицію? Технології. Чим краще технологія, тим товар дешевше і тим пропозиція буде вище. Обсяг виробництва. Чим більше одиниць ми виготовляємо, тим буде менше собівартість одиниці. Ще є такий момент, як очікування. Якщо ми очікуємо завтра зміну курсу гривні, наприклад, як це вплине на виробників? Вони не будуть робити якісь великих запасів.

Як впливатиме на ціну морозива подорожчання молока? Якщо інгредієнти дорожчають, ціна буде зростати. Спекотна погода - ціна збільшиться. Чому? Більший попит. Нова технологія заморожування, яка набагато дешевше — ціна впаде, тому що зменшуються витрати.

А тепер таке загальне питання: скільки таких змін відбувається щодня? Мільйони. Будь-які події потенційно впливають на цей невеличкий ринок морозива: різні мита, асоціація з ЄС, вартість долара, певні фітосанітарні норми. Це дуже багато подій, які відбуваються одночасно.

Ринкова ціна, по суті, вбирає в себе всю інформацію, яка є наявною на ринку: будь-які зміни в попиті, в пропозиції, в пов’язаних ринках, в доходах, в податках, в попиті на морозиво в Буркіна-Фасо — це все буде в ціні. Ви це все одразу там побачите. Вам нічого більше не треба. Тому як елемент агрегування та елемент збору інформації ринок є найефективнішим. Держава значно гірше з цим справляється, саме тому, що має дуже багато агентів, і всі вони хочуть заробити. І все це відбувається, звичайно, в реальному часі. Жоден бюрократ чи державна агенція не зможе так швидко на реагувати. У нас ринок закрився, в Японії відкрився — і так 24 години на добу і сім днів на тиждень.

Коли ціна, на нашу думку, зависока? Уявіть собі величезний американський автомобіль із написом «Попит» і невеличку колонку бензину із написом: «Пропозиція». А тепер уявіть американця, який питає: «Чому бензин такий дорогий?». Бувають ситуації, коли так відбувається: великий попит, великий автомобіль, треба багато бензину плюс монополізація ринку нафтопродуктів. Ціна встановилась на високому рівні. Що у такій ситуації робить держава? Вона в цій ситуації хоче «допомогти», як їй здається. Для цього держава пише закон: «Не продавайте бензин так дорого. Продавайте по $10». Що відбудеться? Бензин зникне.

Держава має втручатися лише в одному випадку — коли існує ризик монополізації, загроза ціноутворенню. В інших випадках, на жаль, регулювання цін тільки погіршить ситуацію.

Коли була перша антимонопольна комісія створена i з ким вона боролася? Вона боролася з Рокфеллерами у Сполучених Штатах через монополізацію ринку продуктів. Це було більше 100 років тому, і було розуміння того, що якщо існуватиме монополія, то вона так руки викрутить, що зрештою ти заплатиш набагато дорожче, ніж товар справді вартий.

Чому конкуренція — це добре? Ми докладаємо максимальних зусиль для того, щоб досягти свої цілей. Як впливає конкуренція на ціни? Вони знижуються. Чому? Боротьба за споживача примушує виробників знижувати ціни. Тобто для нас, споживачів, конкуренція — це завжди благо, тому що вона знижує ціни до мінімуму, і в цій ситуації ми всі з вами виграємо.

Ми не можемо людям сказати: «Не купуйте американські джинси, японські автомобілі чи ще щось». Люди все одно споживатимуть це, але будуть робити це через чорний ринок,  черги, хабарі, якісь домовленості. Це не буде працювати. Прилавки в  такій ситуації швидко спустіють.

В багатьох містах США, в тому ж Нью-Йорку, люди вважають, що вартість житла зависока. Як економіст, я поставив би це в лапки. Якщо вам дорого в Нью-Йорку, що ви робите? Ви переїжджаєте в сонячну Айову. Коли мені говорять: «В Україні є проблема, в нас мало людей хочуть працювати будівельниками, робітниками на заводі, чи комбайнерами». Це дурниця. Заплатіть їм нормальну зарплату — всі підуть, i дефіциту не буде жодної спеціальності.

Припустимо, що люди, про яких ми говоримо, змушені жити саме в Нью-Йорку чи Чикаго. Чи має держава їм допомагати? Вона може обмежити орендну плату: наприклад, сказати, що оренда житла на місяць у цьому районі не може коштувати дорожче, ніж $500 доларів. Як ви можете собі уявити, такий ліміт тільки погіршить ситуацію. Він насправді не спрацює. І чому він не спрацює? Якщо я власник житла і мені мінімізували мою орендну плату, чи в мене виникає бажання щось з цією квартирою робити: ремонт робити, саджати квіти, побілити в під’їзді? Не виникає: у мене нема на це грошей — це по-перше. По-друге, в мене цю квартиру заберуть за цю ціну. Я не конкурую за орендарів, тому що знімуть її дуже дешево.

А якщо ми говоримо про довгострокову проблему, я б радше сказав, що ви просто перестанете будувати нове житло. Якщо воно не будується, завжди буде проблема, коли людей, які хочуть орендувати житло, менше, ніж людей, які в змозі надати його в оренду. Як кажуть деякі економісти: «Гірше за контроль ренти тільки бомбардування міст». Це такий жарт американський.

Класичний парадокс: чому вода дешевша за діаманти? Без води ми не можемо вижити. Діаманти — в принципі, це красиво, можливо, але особливого задоволення, крім естетичного, вони нам не дають. Пояснення економістів полягає в тому, що ми споживаємо дуже багато води і дуже мало діамантів.

«Principles of Economics» - це другий сезон щотижневого лекторію «Економічна лабораторія», в якому відомі експерти розповідають про те, як влаштовані економіка, суспільство і держава, звідки беруться кризи, як і навіщо ми витрачаємо гроші і чому весь час вибираємо популістів.

Попередня лекція: Олеся Верченко: «Ціни ростуть, коли держава друкує гроші. Чи навпаки?»

Наступна лекція: Володимир Вахітов: «Теорія фірми»

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Максим Обрізан   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.