4 грудня 2016, неділя

Чому Яценюк має піти

коментувати
Чим запам’ятався черговий рік уряду Яценюка, і якими здобутками прем’єр може пишатися?

Сам Арсеній Петрович про головні успіхи уряду сказав таке: “Перше: ми повністю профінансували українську армію, яку створили з “нуля”. Друге: ми не затримали ні копійки зарплати чи пенсій для українських громадян. Третє: ми списали міжнародні борги, які не ми створювали, але нам потрібно приймати відповідальне рішення про реструктуризацію цих боргів“.

Крім того, за словами прем’єра, уряд позбавився від газової залежності від Російської Федерації, підготувався до проходження зими, підготував пакет реформ на 2016 рік. Також, незважаючи на політичні складнощі, вдалося, зберегти політичну стабільність в парламентській коаліції, а також “нормальні взаємини між президентом, прем’єр-міністром та членами парламенту”.

Ми усі добре пам’ятаємо те відео з Дня народження М.Азарова кількарічної давнини, на якому Арсеній Петрович сказав, що в свої 60 мріє бути схожим на Азарова. Не треба чекати, мрія виповнилася. Уже зараз Яценюк звучить точнісінько як Азаров. Куди подівся радикальний реформатор-камікадзе? Реформатор-камікадзе не може своїм головним досягненням вважати відсутність затримки пенсії, при цьому не назвавши жодної реформи серед своїх основних здобутків за рік.

Давайте розберемо кожен пункт з вище названого окремо. Отож, щодо фінансування і створення армії з нуля: українську армію дійсно було створено з нуля, але це відбулося аж ніяк не у 2015-му році, і точно не силами уряду. Що б не говорив у своїх обмовках по Фрейду президент, і як би не хотілося на цьому попіаритись прем’єру, українська армія тримається на патріотах і волонтерах. В тому числі, і фінансово.

Куди подівся радикальний реформатор-камікадзе? 

Взагалі, як стосовно фінансування чогось коштом бюджету, чи про виплату зарплат і пенсій можна говорити як про заслугу? Тобто те, що бюджет виконується, і податки збираються, є заслугою уряду і особисто прем’єра? Як то кажуть, дякуємо за надої товаришу Сталіну. А те, що у Арсенія Петровича, як у прем’єр-міністра, був особистий іміджевий проект з підвищення обороноздатності країни - сумнозвісна стіна - краще не згадувати. Взагалі, краще не згадувати про щось конкретне. Краще про абстрактні речі, які неможливо виміряти: стабільність в коаліції, наприклад.

Щодо реструктуризації, то це дійсно тимчасове послаблення зашморгу на шиї українського бюджету. Але, по-перше, це є особистою заслугою Н.Яресько, а по-друге, послаблення є тимчасовим, і без реальних реформ і, як наслідку, - росту економіки воно нічим не допоможе. Бо тоді, коли доведеться таки віддавати ці реструктуризовані борги, наступний прем’єр теж буде говорити про попередників, які ці борги брали. І тут у Арсенія Петровича знову є чудовий шанс для втілення мрії побути трішки Азаровим - тим попередником, який винен в усьому.

Йдемо далі. Газової залежності Україна позбулася ще минулого року, коли вдалося підписати контракти про реверсне постачання з Європи.

Оце, по великому рахунку, і все. Ні, Яценюк ще зміг би згадати про реформу поліції, реформу держзакупівель, відкриття реєстрів і спрощення реєстраційних процедур. Мін’юст, Мінекономрозвитку і МВС - чи не єдині міністерства де відбуваються хоч якісь позитивні зрушення. Знову ж таки, не без допомоги громадських активістів, волонтерів та наших західних партнерів. Але цього дуже мало.

Що говорять цифри про роботу уряду? Офіційні документи, за якими має оцінюватись робота Кабміну - коаліційна угода і програма дій уряду. Коаліційна угода - документ, який би мав бути головною дорожньою картою реформ, і про який Арсеній Петрович взагалі не згадує, виконано на 20-30%. Програму дій уряду - на 41,2%, за офіційними даними КМУ. Експертна оцінка не дала би більше 20%. І при цьому, 41,2% -  це середня температура по палаті: найбільший відсоток виконаних завдань з програми діяльності уряду - 72,7% - у Міністерства інформаційної політики (головна новина в тому, що у Міністерства інформполітики, виявляється, є навіть список завдань).

Якщо доповнити картину відсутності реформ корупційними скандалами у найближчому оточенні Яценюка, то можна твердо говорити: цей уряд має піти. Прем’єр, партія якого навіть не була представлена на місцевих виборах - це непорозуміння, яке має бути виправлене якнайшвидше.

Єдина причина того, що Яценюк досі займає свою посаду - відсутність у парламенті компромісної кандидатури на заміну. Багато хто сподівався на візит Д. Байдена: мовляв, наші західні партнери мають дати оцінку діям прем’єр-міністра, особливо у світлі корупційних скандалів навколо правої руки Яценюка - М.Мартиненка, і змусити його піти. Насправді, Захід втомився не від України, як багато хто каже, а від українських політиків. Сполучені Штати більше не хочуть ставити на окремих політиків, на особистості, натомість концентруючись на сприянні побудові інституцій в Україні.

Якщо є підозри у причетності до корупції, цим має займатися новостворене антикорупційне бюро та генеральна прокуратура. Саме тому Джо Байден наголошував на зміні генерального прокурора, через якого саботується боротьба з корупцією в країні. Якщо є претензії до рівня професійної компетенції Яценюка і результатів його роботи (а вони, безумовно, є), оцінку має давати Верховна Рада.

Так вийшло, що Арсеній Петрович руйнує все, до чого торкається: так було з НУНС, Фронтом Змін, Батьківщиною, з якої за ним вийшла велика кількість людей, зараз - з Народним Фронтом. Так було на усіх посадах: від в.о. Голови Нацбанку до міністра закордонних справ. Були інтелігентні окуляри і прийнятна англійська. Результату не було. У випадку країни, яка протистоїть неоголошеній військовій агресій і стоїть на порозі економічного краху, подальше перебування такої людини на найвищих посадах є насправді небезпечним. 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.