6 грудня 2016, вівторок

Право знати. Хто такий Андерс Чайденіус?

коментувати
Та чому українці мають знати, що сталося у Швеції 28 вересня 250 років тому

Вже багато років 28 вересня визначається як міжнародний день Права знати або Право на доступ до інформації. Перший закон про свободу інформації було ухвалено в Швеції у 1766 році, тобто навіть раніше ніж Декларація незалежності Сполучених Штатів.

Втім, якщо автори декларації незалежності США добре відомі не лише фахівцям, але й широкому загалу,  автора першого в світі закону про свободу інформації мало хто знає. Хоча світова історія права на доступ до інформації могла бути зовсім іншою, якби не Андерс Чайденіус. 

Автор першого в світі закону “Про свободу інформації” — один з видатних лібералів та реформаторів Швеції ХVIIІ століття, фінський мислитель, політичний діяч та священик, який усе своє життя служив на благо Швеції та Фінляндії. Свого часу дослідник історії свободи інформації  С. Ламбл назвав цю свободу подарунком від фінського священика на користь демократії. Андерс Чайденіус був не лише автором та ініціатором прийняття цього закону. Саме він доклав багато зусиль, щоб даний законопроект перетворився на закон.

У 1765 році Чайденіус зчинив справжню колотнечу в шведському парламенті, коли вперше став вимагати нечуваних демократичних перетворень: скасування обмежень на підприємництво та торгівлю, скасування цензури, проголошення свободи інформації та свободи друку, а також втілення принципів особистої свободи й відповідальності за власне життя.

Саме у свободі друку та інформації Чайденіус бачив порятунок Швеції від розгулу корупції, зловживань з боку влади 

Що ж наштовхнуло Чайденіуса на ідею створення цього закону? Відповідь слід шукати в його біографії, економічних і політичних подіях, що відбувались у тогочасній Швеції, а також в особливостях характеру жителів Швеції та Фінляндії. Чайденіус народився у 1729 році в родині фінського лютеранського священика (північна Фінляндії тоді належала до складу Швеції). Після  закінчення навчання в місті Турку (1745) він вступив до університету Уппсали – найстарішого скандинавського університету, який закінчив у 1753 році і в тому ж році був призначений вікарієм. Як бачимо, становлення особистості Чайденіуса припало на період, коли вся Європа захоплювалась ідеями просвітництва. І хоча в Швеції не було великого просвітницького руху, як у Англії, Франції, проте спостерігалися просвітницькі тенденції. Це також було індивідуальне просвітництво, представниками яких були Пітер Форссколь, Джохан Аркенхолтз, Андерс Норденкрантз. У своїх мемуарах сам Андрес Чайденіус згадує, що на роль та значення  свободи преси вплинули ідеї Джохана Аркенхолтза й особливо Андерса Норденкрантза.

Слід зауважити, що Швеція тих часів знаходилась у складному економічному становищі, особливо відсталими були периферійні райони Швеції, саме з такого регіону був вихідцем сам Чайденіус. Причини негараздів, що існували в країні, Чайденіус, як і багато інших його співвітчизників, вбачали в корупції та використанні чиновниками влади для власного збагачення. Прагнення подолати ці негативні явища та вивести економіку Швеції зі стану стагнації спонукали його до пошуку шляхів усунення проблем. Саме у свободі друку та інформації, а також у свободі підприємницької діяльності Чайденіус бачив порятунок Швеції від розгулу корупції, зловживань з боку влади. Він був упевнений, що утвердження цих „свобод” стане  запорукою її економічного та культурного процвітання.

Ставши 1765 року членом парламенту, він доклав чимало зусиль для того, щоб перший у Європі законопроект „Про свободу друку” перетворився на закон.

Чого нас вчить ця історія фінського священика? І чому це має бути цікаво українцям 28 вересня 2016 року через 250 років після ухвалення першого в світі закону? Є багато паралелей щодо економічного, політичного стану між Швецією 250 років тому та Україною сьогодні. Тоді ухвалення закону Про свободу друку в Швеції стало переломний моментом в історії утвердження права знати.

В Україні таким переломним моментом став 2011-й, коли було ухвалено закон “Про доступ до публічної інформації ”. За останні роки в сфері інформаційної відкритості сталися дійсно серйозні позитивні перетворення. Звичайно, це лише перші кроки на шляху до реформ і перетворень в країні, але завдяки українським Чайденіусам Україна швидко просувається  дорогою інформаційної відкритості, отже у бік до економічного та культурного процвітання.

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Оксана Нестеренко   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.