8 грудня 2016, четвер

Революція закупівель. Що дасть рішення вартістю 30 млрд гривень

коментувати
Щорічні втрати від корупції і неефективного використання державних коштів складають до 50 млрд грн, і ці кошти ми хочемо повернути українцям

Минулого четверга Верховна Рада прийняла закон «Про публічні закупівлі», який повністю змінює правила гри на ринку закупівель за бюджетні кошти. Це не просто чергове покращення чи тюнінг системи, а головний документ, необхідний для докорінної реформи держзакупівель. Раніше цього року було прийнято низку правок в діючий закон «Про державні закупівлі», який, серед іншого, містив такі важливі зміни, як принцип декларативності в дозвільній документації, відкритість рішень тендерної комісії тощо. Але від самого початку ми розуміли, що одними лише правками у діючий закон неможливо змінити систему, яка стала синонімом корупції та неефективності.

Часто в якості ілюстрації наводимо приклад із темною кімнатою. Класичні державні закупівлі – це коли дві людини сидять у темній кімнаті і про щось між собою домовляються. Звісно, ми не можемо стверджувати, що вони порушують правила, але перевірити це теж неможливо – нам просто оголошують фінальний результат. Зрозуміло, що в такій ситуації корупційні ризики максимальні. Коли ж ми переводимо закупівлі в електронний формат, у кімнаті вмикається світло. Тепер кожен бажаючий може подивитися, про що саме, і як домовляються ці двоє. Сам факт того, що інформація про всі тендери доступна для всіх громадян, стримує нахабність корупціонерів.

Наступний крок: запускаємо в кімнату більше нових людей – постачальників, які теж починають брати участь в торгах. Там, де є двоє і більше постачальників, з’являється і конкуренція. А це означає, що замовник (і держава) можуть отримати товари і послуги більш високої якості за меншу ціну. Конкуренти мають знання та досвід, аби оцінити корупційні ризики в тендерній документації, а також максимально мотивовані оскаржувати порушення.

Класичні державні закупівлі – це коли дві людини сидять у темній кімнаті і про щось між собою домовляються

Такий підхід вже дозволив зекономити на стадії пілоту більше 500 млн грн. Це при тому, що в системі електронних закупівель ProZorro наразі знаходиться лише біля 2% всіх державних тендерів. Середній рівень економії в ProZorro складає 12-18% від планової суми торгів (ви можете самі це перевірити на bi.prozorro.org, вся статистика відкрита). Це означає, що за умови збереження рівня економії та спираючись на об’єм державних закупівель у 2014 році на рівні 250 млрд грн, повний перехід на ProZorro дозволить економити щороку мінімум 30 млрд грн.

Потенційна економія, насправді, може бути суттєво більшою. За підрахунками, щорічні втрати від корупції і неефективного використання державних коштів складають до 50 млрд грн (в цінах 2014 року). Ці кошти ми хочемо відвоювати  у корупціонерів і непрофесійних держслужбовців та повернути українцям.

Мене часто запитують, а куди власне підуть ці гроші? Відповідь проста: на потреби держави, яких чимало. Це можуть бути зарплати бюджетникам чи пенсії, або будь-які інші соціальні потреби, може бути харчування бійців в АТО тощо. І не забувайте, що ми зможемо не тільки економити, але й отримувати більш якісні товари і послуги, а це нові школи і  дитячі садочки, дороги, озеленення, нові вагони, підручники і краще оснащення для наших Збройних сил. Тобто це ті речі, які оточують кожного з нас та від яких залежить якість нашого життя.

Крім того, кошти, отримані від зловживань в державних закупівлях, завжди використовувались у корупційних схемах національного масштабу. Мільярди корупційних гривень йшли на підкуп суддів, створення і підтримування кишенькових політичних сил, лобіювання інтересів олігархів в державних підприємствах, що забезпечувало можливість красти мільярди гривень на державних тендерах, і так по колу. За всі ці роки сфера держзакупівель перетворилася на синонім корупції, ставши важливою ланкою в ланцюгу глобальної системи зловживань. Переводячи закупівлі в публічну площину, ми розриваємо цей ланцюг.

Отже, закон про публічні закупівлі ухвалено. Що далі?

По-перше, готується пакет підзаконних актів, необхідних для переведення всіх закупівель в електронну форму. Ці документи будуть регламентувати вимоги до майданчиків, чітко визначати всі процеси тощо.

По-друге, з потрійними зусиллями будемо готувати систему до розгортання. Наразі в ProZorro 2,3 тис. організаторів торгів (державних закупівельників), всього ж їх в Україні більше 25 тис. Система мусить бути здатна підтримувати всі тендери в країні, працювати 24/7 без жодного збою. Це важка технічна робота, яку мало помітно ззовні, але яка має ключове значення для повного переходу на електронні закупівлі.

І, по-третє, продовжиться навчання замовників. Мова йде про користування системою.

З іншого боку, ми проводимо зустрічі з бізнесом, переконуючи залучатися до ProZorro. Ламати недовіру до держави важко, але необхідно. Від цього залежить успіх реформи, адже найкраща система нічого не змінить, якщо нею не буде користуватись бізнес.

Реформа держзакупівель дуже схожа на стартап. Спочатку вона пройшла волонтерську стадію, коли активісти розглядали різні варіанти реалізації електронної системи, потім була стадія пілоту, яка пройшла більш ніж успішно. Тепер ми готові до введення ProZorro в промислову експлуатацію, аби ефект від її використання був максимальним. Продовжуючи аналогію зі стартапом, ми рухаємось чітко по визначених дедлайнах, а значить, мету реформи буде досягнуто. Реформа триває.

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.