16 серпня 2017, середа

План для сходу

коментувати
Як далі діяти Україні на Донбасі? Пропоную два швидкі і рішучі кроки

Ситуація навколо Донбасу загострилася. І йдеться не тільки про активізацію на фронті, але і про публічні заяви з приводу сходу України, які доносяться з Брюсселя, Вашингтона та інших західних столиць. Очевидно, що у цих сигналів спільне підґрунтя. Судячи з усього, західні політики обговорюють пошук компромісу, в рамках якого Україна, наприклад, має забути про Крим і прийняти Донбас в тому вигляді, в якому він є, з усіма проблемами і зобов'язаннями.

Про те, що такий план неприйнятний, вже сказали всі. Але за три роки війни Київ так і не виробив системну політику щодо Донецької і Луганської областей. Ні в правовому полі, ні в економічному, ні в гуманітарному. Блокади і суперечки про те, хто відповідальний за війну,— прямий наслідок цієї невизначеності. Ми тільки зараз почали розробку закону, що визначатиме статус окупованих територій, в рамках якого нарешті визнаємо, що з точки зору держави Україна Крим і Донбас однаковою мірою окуповані Російською Федерацією.

Сам факт окупації в міжнародному праві визначається в першу чергу так званим ефективним контролем. В Криму все просто: Москва не заперечує своєї влади над півостровом, відкрито створюючи там державні органи. Що стосується Донецької і Луганської областей, ситуація складніша — тут окупація очевидна тільки нам; а в міжнародному правовому полі цей статус потрібно довести. До речі, Україна вже звернулася з позовами до Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини. Навіщо? Це важливий історичний крок, який дозволить покласти на Росію відповідальність за порушення прав громадян на окупованих територіях та вимагати відшкодування збитків.

Складність ситуації в тому, що Україна перебуває між двох вогнів: з одного боку, їй потрібно довести дії Москви, з іншого — не стати варваром по відношенню до своїх громадян на окупованих територіях. Йдеться про тих, хто володіє українським паспортом, але з різних причин не може виїхати з окупованих територій. Хочемо ми того чи ні, у нас є перед ними зобов'язання. Якщо добиваємося єдиної країни, ні історично, ні політично, ні з точки зору здорової логіки не можемо залишити їх напризволяще. Нам доведеться дотримуватися їхніх прав, у тому числі виплачувати пенсії, зарплати і соцзабезпечення.

Чому виникла ситуація з торговою блокадою на Донбасі? Це все наша "улюблена" корупція

Питання мертвих душ, про які так багато говорять, вирішується не так вже і складно — виплати можна здійснювати за особистої присутності, а тим, хто не може виїхати з окупованих територій,— за посередництвом міжнародних організацій.

Між тим, є один фактор, який вже зараз без усіляких статусів руйнує майбутню єдність країни. Це "улюблена" усіма нами корупція. Саме через неї ми не в змозі вибудувати зрозумілу державну політику щодо окупованих територій. І саме вона — головна причина торгової блокади, що почалася минулого тижня.

Господарські та комерційні взаємини на окупованих територіях — рай для махінацій. Для всіх очевидно, що торгівля йде (ми ж не на Марс відлетіли, зв'язки так швидко не руйнуються). Одна її частина критична для виживання людей по той бік барикад, інша — потрібна для життєзабезпечення на підконтрольній території, але левова частка — це просто торгівля, яка ретельно приховується. Наприклад, незрозуміло, куди йде різниця між ціною вугілля, який ми закуповуємо на окупованій території, і тією ціною, яку закладаємо в тариф для населення? Або чому ми продовжуємо постачати електрику на окуповані території, нарощуючи борги?

Причина такої непрозорості не в держтаємниці, а в страху втратити конкретний мільйон конкретними людьми. А заручниками цієї тваринної спраги наживи на війні є наші громадяни. Саме по ним наразі і б'є блокада. Наприклад, електростанції, що зареєстровані в Україні і живлять населені пункти на підконтрольній території, але фізично знаходяться на окупованій території, можуть зупинитися. Або Маріуполь — місто, куди вода постачається "звідти". Як з цим бути?

Без чіткого визначення статусу окупованих територій і прозорих економічних відносин війна на Донбасі і далі залишиться вигідною годівницею та вигідною проблемою. А політики, які отримують бариші з цієї торгівлі, і далі виголошуватимуть гучні промови про єдину країну, хоча насправді саме вони розривають країну на шматки. І це не абстрактні "вони" — це президент, який контролює регулятор, це очільники силових структур, податкової служби та власники енергогенеруючих компаній.

Колонка опублікована в журналі "Новое Время" від 10 лютого 2017 року. Републікування повної версії тексту заборонене

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.