18 жовтня 2017, середа

Єврореалізм замість євроромантизму

коментувати
Саміт Україна-ЄС повернув нас у реальність, яку ми не хотіли бачити та визнавати

Політика ЄС щодо України, ще з 2003 року знаходиться на платформі Європейської політики сусідства (ЄПС), яка не передбачає можливості членства цих країн в ЄС. При цьому, вона надає доступ до деяких інструментів ЄС, що раніше надавалися тільки країнам-кандидатам на членство. Крім нас, в рамках цієї політики, ЄС будує відносини ще із 16ма країнами на Півдні та Сході кордону Європейського Союзу (включаючи Палестину). Тобто тут поєднано європейських сусідів ЄС із сусідами Європи, що вже багато що говорить, про інтеграційні можливості в рамках ЄПС.

Варто зазначити, що політика сусідства ЄС є результатом компромісу між державами-членами Союзу. І сьогодні позиція впливових країн-членів ЄС не на користь зміни цього підходу  щодо східних сусідів, особливо в питанні їхньої інтеграції. Перегляд ЄПС 2015 року, тільки підтвердив цю тезу, він не передбачає навіть довгострокової перспективи переходу до політики розширення щодо окремих країн ЄПС. Однак, останній перегляд підсилює принцип диференціації, що передбачає зміни відносин із деякими країнами до рівня, якого вони самі бажають. Підтвердженням цього є переговори щодо узгодження нових підсилених Угод про партнерство із Вірменією і Азербайджаном на зміну Угоди про асоціацію (що вже отримало схвалення із Москви). Також, не виключено, що почнуться переговори щодо спрощення візового режиму із Білоруссю. Однак, у 2013 році, коли Янукович просив подібного компромісу від ЄС, подібна можливість навіть не обговорювалася. Такою зміною підходу Євросоюз консолідує зусилля для подолання поточних криз у сусідстві, однак не пропонує стратегічної візії відносин із ними на довгостроковій основі. Ця непевність останнім часом характерна для ЄС на фоні цілого ряду внутрішніх криз. Про це говорять прийняті Єврокомісією перед самітом у Римі п’ять сценаріїв майбутнього ЄС. Що замість відповідей залишають ще більше запитань щодо інтеграційних процесів на континенті, особливо після виходу Великобританії із Союзу.

Сьогодні, дякуючи Революції гідності, відносини між Україною та ЄС перебувають на набагато вищому рівні, тому нам варто наголошувати на зміні самого підходу до України у відповідності до внутрішніх змін, а не ображатись щодо відсутності тих чи інших формулювань у спільних заявах. Вже восени цього року відбудеться черговий саміт Східного партнерства ( ініціативи ЄС в рамках ЄПС, щодо Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України). Очевидно, що відмінності у відносинах ЄС із країнами що підписали Угоду про асоціацію (Україна, Грузія, Молдова) і тими, хто цього не зробили стає надто великою для того, щоб зберігати існуючий формат ініціативи. Саме тут Україні разом із Грузією і Молдовою потрібно використати шанс і виступити із тверезою пропозицією перспективи трансформації Східного партнерства, що враховуватиме політичну ситуацію в самому ЄС. І надасть час нам краще підготовитись до вимог щодо інтеграції із Союзом.

Реальним варіантом є перехід, відповідно до принципу диференціації, відносин із  Азербайджаном, Вірменією та Білоруссю на двосторонній формат. Натомість підсилення Східного партнерства відповідними «Планами Маршала» для України ( що вже обговорюється), Грузії та Молдови. При цьому, варто також підсилити роль країн, що підписали Угоду про асоціацію, у Плані зовнішньоекономічних інвестицій ЄС ( анг. External Investment Plan) та Європейському фонді сталого розвитку (ЄФСР, анг. European Fund for Sustainable Development, EFSD) через збільшення внесків у Гарантійний фонд ЄФСР ( анг.EFSD guarantee fund) країн-членів ЄС, зацікавлених у підсиленні економіки східних сусідів. Це забезпечить збільшення приватних інвестицій в дані країни через зменшення ризиків втрат для інвесторів. Цього потребує застаріла інфраструктура нашої країни та необхідність підсилення позицій малого та середнього бізнесу.

Досить довгий час політика ЄС в країнах регіону будувалася на принципі  «більшого за більше», що дозволяло проводити необхідні реформи взамін на доступ до відповідних «бонусів» від ЄС. Нещодавнім із них був безвізовий режим, що з червня 2017 року діє у всіх державах СхП, що підписали Угоду про асоціацію. Тому тепер, ЄС при даній моделі відносин, вичерпує свої можливості надавати «більше» особливо в політичному аспекті. Це необхідно розуміти на фоні того, що ряд реформ несуть собою відповідні внутрішньополітичні ризики і без далекосяжних цілей, на кшталт безвізу, заради яких політики раніше на ці ризики йшли, проштовхувати реформи буде важче. На заміну політичним «бонусам», повинні прийти вищезазначені економічні можливості, які можуть збільшуватися відповідно до рівня проведення реформ. Крім того, ЄС варто продовжити підтримку громадського суспільства в цих країнах та збільшення їхньої ролі у внутрішньополітичних процесах.

Варто домогтися більшої участі країн оновленого Східного партнерства у процесі прийняття рішень в самому ЄС, що стосуються економічних та політичних дій Союзу в регіоні. ЄС вже досить довгий час наголошує на необхідності збільшення «залучення» країн-учасниць СхП в даних процесах. Тому варто визначити приорітети і необхідний рівень замученості до них.

Угода про асоціацію є доволі комплексним документом і щоб виконати взяті на себе зобов’язання нам необхідно зробити багато домашньої роботи. Нажаль сьогодні вона робиться «через не хочу» і під тиском ЄС, інших країн Заходу і частини громадського суспільства. У грудневій заяві ЄС, щодо референдуму у Нідерландах окрім болючих для нас слів про відсутність перспективи членства, були ще слова про приорітетність антикорупційних реформ у відносинах з Україною, однак на цій ниві нам поки немає чим особливо похвалитись.

Тому, мрії про швидке членство в ЄС повинні замінитися прагматичним підходом використання наданих можливостей для модернізації країни і підсилення власних інституцій.

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Іван Нагорняк   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.