17 жовтня 2017, вівторок

Захиститись від «русского мира». Чому нам потрібні квоти на українську музику

коментувати
Усі страхи з приводу знищення ринку радіореклами і різке зменшення аудиторії через україномовний продукт є повною нісенітницею

Поряд з політичною кризою однією з найобговорюваніших тем минулих двох тижнів були зміни до законодавства щодо обов’язкових квот на українську музику в радіоефірі.

Суть питання

Прихильники квотування пропонували змінити порядок визначення квоти на українську музику в ефірі. На сьогоднішній момент радіостанції зобов’язані давати в ефір не менше 50% української музики, але квота вираховується, виходячи із загальнотижневого мовлення. Пропонується внести зміни до законодавства, коли 50% музичних творів українських авторів і виконавців мають вираховуватись не від щотижневого, як зараз, а від щодобового обсягу мовлення. Також пропонується запровадити квоту пісень державною мовою в розмірі 75% від загального обсягу пісень українських авторів і виконавців. Радіостанції повинні будуть дотримуватись такої квоти рівномірно протягом усього ефіру. Квоти потрібні, і ось чому.

Ідеологічний аспект

Це більше позиція громадянина і українця. У нас в країні десятиліттями відбувалася русифікація. Українська мова витіснялася з усіх можливих сфер, починаючи від освіти і закінчуючи культурою та телерадіомовленням. Крім того, вживалися заходи для формування негативного ставлення до українця у популярній культурі. Українця завжди показували таким собі недолугим простаком.

Саме такий інформаційний продукт і сформував значною мірою ставлення багатьох нинішніх власників радіостанцій до україномовного продукту. Насправді, медійний продукт чужою мовою є не просто піснею — це також інструмент впливу на цінності людей. Недарма фахівці  з інформаційних операцій називають вплив через радіо способом ведення “віртуальної війни”, коли чуже маскується під “своє”. СРСР зруйнували не так економічні негаразди, хоча і вони також, як популярна культура у вигляді джинсів, кока-коли, відеофільмів та музики, яка проникала різними шляхами в країну і несла інший образ “вільного західного життя” на противагу авторитарному радянському.

“Русскій мір” до нас прийшов також поступово через різного роду музику шансону, попси. Про це також не слід забувати. Такий продукт, як це не дивно, руйнував Україну і продовжує руйнувати її зараз. Зрештою, всі ми пам’ятаємо скандали навколо новорічного шоу одного з телеканалів, яке мало лише 4% україномовного продукту.

Медійний продукт чужою мовою є не просто піснею — це також інструмент впливу на цінності людей

Економічний аспект

Музичний контент — це у першу чергу комерційний продукт. Відповідно, найбільше опоненти запровадження квот вказують на те, що на сьогодні немає достатньої кількості української музики (виготовленої українськими авторами), і, тим більше, україномовної, якої згідно пропонованих змін в ефірі мало б стати 37,5% від загального обсягу ефіру. Цікаво, що у Франції донедавна квота на франкомовну продукцію складала 40%. Була запроваджена ще у 1995 році, а зараз, після довгих обговорень, знизилася аж на 5% і становить 35 %. Тобто Україна лише наближається до європейського досвіду. Наша реальність  - це менше 5% української музики в ефірі у прайм-тайм.

Більшість провідних загальноукраїнських радіостанцій специфічно дотримуються закону. Українську музичну квоту у 50% на тиждень використовують вночі, коли таку музику ніхто не слухає. Україномовним виконавцям пропонують перекладати пісні російською, щоб потрапити в ефір, і пояснюють це тим, що українську ніхто не слухає. Але ж ринок може виникати тоді, коли споживач має доступ до продукту. Ситуація подібна до часів радянського дефіциту, коли є один вид товару на полиці, а інший не купують, бо його просто не пропонують.

З економічної точки зору усі страхи з приводу знищення ринку радіореклами і різке зменшення аудиторії через україномовний продукт є повною нісенітницею. Подібна аргументація звучала під час запровадження обов’язкового дубляжу фільмів українською мовою. Але наслідки є протилежними. Люди стали більше ходити в кінотеатри і надавали перевагу українським фільмам. З’явилися власні потужності для дубляжу. Почали з’являтися якісні українські стрічки.

Культурний аспект

Нарешті, те, що стосується безпосередньо місцевого самоврядування. Місцеву владу доволі часто просять “навести лад” у громадських закладах. Заборонити транслювання низькоякісної російської попси, особливо шансону, який, на думку людей, не відповідає статусу культурного відпочинку, несе фальшиві цінності, романтизує кримінальну діяльність. Міська рада має обмежені повноваження у цій сфері і може лише звернутися з проханням до власників різних громадських закладів.

Очевидно, що проблему потрібно вирішувати на національному рівні. Коли зникне середовище низькоякісної російської попси і шансону, тоді не буде виникати проблем, пов’язаних із їх трансляцією у громадських місцях. Натомість, українські виконавці отримають більше можливості для творчості і потрапляння на “медійні полиці”, а громадяни зможуть знайти музику українського походження на будь-який смак. 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.