5 грудня 2016, понеділок

Як Порошенку залишитися на другий термін

коментувати
Український народ хоче не безгрішних, але, як мінімум, не відірваних від реальності, відкритих людей, щирих лідерів

Порошенко став президентом на хвилі перемоги Майдану — перемоги всіх українців, які захотіли жити в новій, радянській, не бандитській — європейській країні. І, я думаю, ні в кого немає сумнівів у тому, що Петро Олексійович хоче не тільки залишитися лідером України до кінця першого президентського терміну, але і бути переобраним на другий. Для політика з його досвідом і в його віці це цілком природно.

Я зовсім не політолог і не політтехнолог. Але, чесно кажучи, не бачу більш легко розв'язуваного політичного завдання. Причому розв'язуваного Порошенком практично самотужки — без хитрих голів адміністрацій, підкилимних домовленостей, бізнес-схем, фейсбучних ботів та іншого навколополітичного лушпиння.

Уявіть, що президент ще на початку агресії з боку РФ сказав би українцям: «Я не хочу продавати «Рошен», це дуже успішна компанія, і я хочу, щоб вона працювала з максимальною прибутком. Тож я її не продам, а передам у траст. Але умовою трастового договору буде те, що все зароблене «Рошеном» (економ-варіант — 80-90%), за вирахуванням зарплати співробітникам і коштів на розвиток, піде на переозброєння армії, підтримку ветеранів, інвалідів АТО і сімей загиблих. Ми зібралися на сімейну раду і вирішили, що нашій родині наявних коштів достатньо. Нерухомості, грошей, зароблених за минулі роки, вистачить. Мені не потрібен зараз прибуток від компанії, нехай він іде на потреби країни. Весь рух моїх грошей буде прозорим. Нехай кожен українець, купуючи цукерки і торти марки «Рошен», знає, що цим допомагає не мені, а армії, воякам, фронту, робить внесок у майбутнє країни і своїх дітей».

Що б тоді сталося? Тоді б у щорічних рейтингах «Форбс» значилися не $100 млн зростання особистого стану, а $100 млн, витрачених на найважливіші потреби України в період війни. Це був би одночасно найкращий приклад патріотизму і політичний крок, гідний особистостей рівня Джорджа Вашингтона, які стояли біля витоків своїх воюючих і бідних, а нині демократичних і успішних країн.

До речі, немає сумнівів, що інші олігархи були б змушені вчинити аналогічно. Щоб українці, які сприйняли як норму поведінку президента, терпимо ставилися до їхньої комерційної діяльності в період війни.

А тепер давайте відповімо самі собі на прості запитання. Це була б інша країна? Так, це була б інша країна. Це була б інша війна? Це була б інша війна. Цей президент виграв би повторні вибори? Так, звісно. Як моральний авторитет.

Без інтриг і неміцних коаліцій, нічних торгів і будь-яких політтехнологічних хитрощів до і під час виборів. Які, до речі, обійдуться в десятки мільйонів доларів — і далеко не факт, що спрацюють.

Ризик мінімальний: ви виграєте. А разом з вами виграє країна, біля керма якої ви встали в переломний час

За такого президента Україна була б розумом і серцем, яких би тактичних помилок у період першої каденції він не припускався.

Тому що український народ — мабуть, не тільки я це відчуваю — хоче не безгрішних (Україна — не Росія; та й таких, як усі розуміють, немає), але, як мінімум, не відірваних від реальності, відкритих людей, щирих лідерів. Чекає від них самовідданості і співчуття. Співчуття. По-моєму, це дуже просто. І це зовсім не політична, навіть не підприємницька фантастика.

Наприклад, сучасні американські мільярдери витрачають велику частину прибутку на благодійність. При тому, що на їхню країну не напали, їй не загрожує агресивний сусід, не паралізує корупція, що поглиблює економічну кризу. І ніхто з цих мільярдерів не помер з голоду і навіть не поскаржився на долю. Навпаки, вони жертвують добровільно — і вони щасливі, шановані співгромадянами, забезпечені довіку. І вони чинять так, хоча за відмову від пожертвувань їм ніщо не загрожує, і в президенти їм переобиратися не потрібно.

Я довго про це думав і дійшов до висновку, що заявити про таке людське і по-державному мудре рішення президенту Порошенку ще не пізно.

Шановний Петре Олексійовичу, на мій погляд, це для вас єдиний — але блискучий — вихід з не блискучої ситуації, в якій ви опинилися. (Не знаю, чи говорили вам про неї соратники і радники.) Можливо, ну їх до біса, ці остогидлі українцям ігри? До біса сумнівні (добре, нехай навіть «необхідні») офшори. Все це вашу президентську долю не продовжить. А у вас є реальний шанс стати президентом на другий термін, і увійти в історію. Без посередників. Самому. Особисто. І в злиднях ви при цьому не опинитеся. Навіть у середній клас не перейдете, залишитеся при своєму.

Сміятися не потрібно. В тому, що я написав, нема наївності й ідеалізму. Відомо, що за натурою ви бізнесмен, так от: це абсолютно практично. Відмінна інвестиція, якщо ви дійсно хочете залишитися в політиці. І в історії. Подумайте. Зважте. Ризикніть. «Перезавантажте» себе. Втім, ризик тут мінімальний: ви виграєте. А разом з вами виграє країна, біля керма якої ви встали в переломний час. Це стократ окупиться вам у подальшому житті. І морально, і матеріально. Це буде не сліпий, а зрячий і найдалекоглядніший у політичній історії XXI століття траст.

Історична довідка. Під час військових дій Джордж Вашингтон витратив на армію, яка практично не одержувала коштів з інших джерел, майже все своє майно, до того ж відмовився від платні за роки війни. Однак після війни американський Конгрес наполіг на тому, щоб він прийняв великий земельний наділ.

У 1792 році його одноголосно переобрали на новий термін, хоча сам Вашингтон у своїй передвиборчій кампанії участі не брав. Досі він залишається єдиним президентом США, за якого проголосували всі члени колегії вибірників.

Джордж Вашингтон також є найбагатшим (у відносних цифрах) президентом Сполучених Штатів за всю історію.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.