25 сiчня 2017, середа

"Холодні люди". Я бачив їх у Росії, бачу і тут

коментувати
У Росії мене не чули: у "русского мира" прямо протилежні завдання. А в Україну я вірю

Приїхавши в Україну, я як не громадянин дав собі слово не обговорювати дії української влади, і тримаю його. Але я кримський татарин, і у мене залишається право обговорювати їх бездіяльність, оскільки від неї (точніше, у її процесі) страждає мій, кримськотатарський народ. Народ, ледь не знищений у ХХ столітті, а зараз зазнає страшних утисків (не буду перераховувати) і до крові розірваний по живому: розділені сім'ї, заборони на в'їзд або її загроза тощо.

Я наполягаю на тому, що громадянська блокада Криму стала прямим і логічним наслідком державної бездіяльності. Я бачив людей, які там живуть в наметах, і знаю, про що кажу. "Людина відрізняється лише ступенем відчаю від самого себе", як говорив Бродський. Тому її не можна розглядати холодно і абстрактно, поза цим контекстом. Всякий, хто так чинить, — як мінімум лицемір.

Я чимало надивився на подібного типу "холодних" людей в Росії, але бачу таких і тут, від чого іноді стає фізично погано. Я стверджую, що Росія, громадянином якої я є, зробила "гірше, ніж помилку" — злочин, не лише анексувавши Крим, але і демонстративно повернувши кримським татарам відчуття народу другого сорту. Ні, це не "звичайні політичні репресії", як кажуть в Україні деякі політспекулянти. А саме національні: найнижчі і болючі. Кожен кримський татарин їх відчуває шкірою.

І якщо це відчуття ще не передалося всьому українському політикуму та частині суспільства, то я бачу в цьому власну провину. І, скільки вистачить сил, буду цю провину спокутувати. Тому прошу нікого з українців на мене не ображатися і не вважати ненормальним, за постійні ствердження одного і того ж. Я можу говорити, писати на різні теми, і роблю це не гірше від багатьох, але зараз просто не хочу ні про що інше згадувати. У Росії мене не чули, бо й не хотіли: у "русского мира" прямо протилежні завдання. А в Україну я вірю і сподіваюся, і люблю її. І бачу, що з кожним днем біль кримських татар "чути" все більше і більше.

Блокада Криму стала прямим наслідком державної бездіяльності

Я страшенно вдячний українським журналістам: стільки серед них небайдужих, справжніх людей. Якби не ви, друзі... а, власне, без друзів взагалі нічого б не було. У ці дні я особливо близько відчув ваші плечі і хочу за них вас обійняти.

Потім, я впевнений, багато людей почнуть говорити, як вони допомагали кримським татарам обстоювати їхні честь, гідність і свободу. Ти лише ви, ті, хто не мовчить зараз, будете мати на це справжнє право.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.