4 грудня 2016, неділя

Переграти Путіна. Китай може допомогти Україні

коментувати
Чому нашому бізнесу потрібно нарощувати поставки до Китаю

Світова кон'юнктура на китайсько-азійському аграрному векторі складається на користь України. Цей найбільший у світі ринок швидкого росту розширює джерела поставок і географію постачальників. Китай зменшує вразливість власної економіки геополітичними чинниками. Насамперед, балансує вплив США.

Те, що за перше півріччя 2015 російсько-китайський товарообіг знизився на 29% до $30,6 млрд, на користь Україні. У жовтні минулого року Путін говорив про зростання до $100 млрд, однак Велика китайська стіна виявилася не на зуби лідеру РФ. Його країна вперше за п'ять років вибула з числа 15 головних зовнішньоекономічних партнерів Китаю. За оцінками аналітиків Reuters, криза в Росії та уповільнення економічного зростання в Китаї вже призвели до припинення двосторонніх проектів на $113 млрд.

Китайський ринок може стати для українських аграріїв плацдармом для стратегічного розвитку. За два останніх роки Україна помітно зміцнилася на китайському напрямку. Наш аграрний експорт до цієї країну за півроку перевищив більш ніж удвічі попередній річний обсяг. 2013 року річний обсяг становив $484 млн. 2014-го – $765 млн. А тільки за перше півріччя 2015 року – $780 млн. Головна причина зростання – рекордний експорт зернових. Їх відвантажили до КНР у першій половині 2015 року майже у вісім разів більше, ніж у минулому році – до 2,74 млн тонн, у тому числі кукурудзи - до 2,7 млн тонн.

За цей період на 6,8% зріс експорт соняшникової олії - до 330 тисяч тонн. Серед позицій в експорті рослинних жирів у 2015-му з'явилися соєва та ріпакова олії (32,4 і 14,1 тисяч тонн). Ці перспективні ринки зростатимуть. Українські переробники мають активніше виходити на ринки готової продукції Китаю. До кінцевого споживача, можливо, в партнерстві з місцевими виробниками.

РФ вперше за п'ять років вибула з числа 15 головних зовнішньоекономічних партнерів Китаю

Україна вже починає вигравати у світовій конкуренції за китайський ринок, за умови що за нього традиційно конкурують США, Бразилія, Австралія і Нова Зеландія. Скажімо, Китай сьогодні вже імпортує виключно українську соняшникову олію. У 2014/15 маркетинговому році українські компанії монополізували експорт кукурудзи до цієї країну – понад 4 млн тонн. Ще п'ять років тому 97% китайського ринку займала кукурудза, вирощена в США. Експерти бачать інші товарні ніші для української аграрної продукції. Ми використовуємо експортний потенціал до Піднебесної менш ніж на 10%. І маємо колосальні ресурси для зростання.

Зерновий та олійний експортні сегменти України потрібно доповнювати продукцією харчової та переробної промисловості. Наша мета – просунути українські продукти на полиці супермаркетів КНР. Цей ринок готовий поглинути значний асортимент нашої продукції.

2015-го було знято обмеження в доступі українського бізнесу на китайський ринок. Два роки тому таких компаній було лише одна-дві. Минулого – вже п'ять. А за півроку-рік дозвіл на експорт до Китаю отримали понад 20 компаній, від «титанів» галузі до амбітних новачків. Корупційний ланцюг розблоковано. І це – шанс для сотень, а в перспективі — тисяч наших виробників, експортерів, логістичних компаній приєднатися до найбільшого світового ринку. Результатом стануть нові робочі місця в Україні, податки, валютні надходження.

Китайський ринок непростий і специфічний, із міцним державним регулюванням і впливом великих державних компаній. З багаторічного досвіду роботи на зерновому ринку з китайськими корпораціями знаю, наскільки важлива для просування української продукції активна позиція українського уряду. Китайська сторона заявила про відсутність додаткових вимог до українського цукру, вина, борошна, кондитерських виробів. Китай привабливий для нашої курятини, свинини, молочної продукції, інших товарних позицій із високою доданою вартістю.

Китайський ринок вирізняється залежністю від імпорту та ростом динаміки споживання, яка значно випереджає зростання виробництва. Урбанізація аграрних територій, підвищення якості й кількості споживання їжі, перехід на індустріальне виробництво збільшують імпорт фуражної групи. Китай – найбільший світовий виробник свинини. Там споживають 39 кг м'яса на людину на рік, що в півтора рази більше, ніж в Україні (25 кг/рік).

У масштабах Китаю збільшення споживання м'яса навіть на 1% викликає тектонічні ринкові зрушення. Ці злами мають «ущільнювати» українські виробники. Півмільярдне поголів'я китайських свиней споживає величезну кількість комбікормів. Його головні компоненти – соєвий та соняшниковий шрот, ячмінь і кукурудза повинні мати українське походження.

У цілому Китай для українського агросектора – шанс на друге дихання. Китай, хоч і є другою найбільшою економікою світу, помітно відстає від аграрних лідерів. Насамперед організаційно і технологічно, з урахуванням державної власності на сільгоспугіддя та відсутність заставних механізмів. Аналітики Дойче Банку вважають, що фермери з Південної Кореї в 40 разів продуктивніші, ніж їхні масштабні сусіди.

Китайці не скоро подолають цю технологічну прірву. Тому Україна має час і можливості для стратегічної агроекспансії до Китаю. Китайці кажуть: де тече вода, там з'явиться струмок. Для України цей струмок може стати повноводною річкою. І тоді продукція українського агросектора подолає Велику китайську стіну.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.