10 грудня 2016, субота

Україна до послуг авторитарних режимів

коментувати
Авторитарні режими продовжують використовувати Україну як інструмент переслідування власних громадян

В жовтні 2013 року Amnesty International надіслала до Чехії звернення з проханням не видавати Росії та Україні колегу казахського опозиціонера Мухтара Аблязова Тетяну Параскевич. Тим не менш, заступник генпрокурора України Анатолій Матіос нещодавно надіслав до Чехії запит на екстрадицію Параскевич. Він просить чеську владу переглянути своє попереднє рішення і таки видати Україні Параскевич, яка на даний момент вже отримала міжнародний статус (юридична форма захисту, яку Чехія представляє біженцям). І це, увага, лютий 2016 року.

Дивно, але у нашої прокуратури не вистачає сил та завзяття, щоб підготувати належні документи для оголошення у міжнародний розшук Віктора Януковича і Ко, однак є час та бажання домагатися видачі наближених до переслідуваного в Казахстані опозиційного політика людей.

Це певною мірою пояснює, чому Україна досі не відкликала запит до Франції на самого Мухтара Аблязова, який було подано синхронно з Росією задовго до Євромайдану - така собі  “джентльменська послуга” казахському режиму. За даними Відкритого Діалогу, лише на оплату французьких адвокатів кожного місяця витрачалося більше 300 тис. євро (це без ПДВ, відряджень прокурорів, коштів на логістику та інших витрат).

Навіть в азербайджанській тюрмі Алієв не бачив такого, як в українському СІЗО

Інший ганебний приклад - незаконне затримання та запроторення до СІЗО азербайджанського правозахисника Аловсата Алієва, який має офіційний статус біженця в Німеччині. Після ноти німецького уряду суд переглянув свою позицію, однак проведених за гратами 20 днів виявилося достатньо, щоб Аловсат із жахом розповідав: навіть в азербайджанській тюрмі він не бачив такого, як в українському СІЗО.

Як бачимо, авторитарні режими продовжують використовувати Україну в якості інструменту переслідування власних громадян. Додатковим підтвердженням є те, що у самому СІЗО правозахисника відвідав співробітник органів внутрішніх справ Азербайджану, який “пропонував” йому підписати документи на прискорену екстрадицію. На яких правових підставах ця особа потрапила в СІЗО і чому його допустили до Алієва зараз з’ясовує його адвокат.

Особливо дивною на тлі війни з Росією виглядає продовження політики відмови у наданні статусу біженця російським та білоруським громадянам, яких за підтримку Євромайдану чи незгоду з анексією Криму переслідує ФСБ. Наразі ці люди перебувають у “сірій зоні” та особливо вразливі до зловживань чиновників, оскільки не мають легальних підстав для перебування у нашій країні.

Невипадково, що ми досі не знаємо, чи причетні українські посадовці до брутального викрадення російського опозиціонера Леоніда Развожаєва, якого співробітники ФСБ схопили прямо у центрі Києва та спокійно перевезли через кордон до тюрми Лефортова. Буквально на днях історія повторилася. На Подолі викрали чоловіка. Ймовірно, узбецькі спецслужби. На щастя, йому вдалося звільнитися. Деталі правозахисники розкажуть згодом, коли чоловік буде у безпеці. Чому? Тому що Україна досі лишається небезпечною для біженців та шукачів притулку.

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.