17 серпня 2017, четвер

Повернення до Європи

коментувати
Нещодавнє запровадження безвізу з ЄС та ухвалення Нідерландами угоди про асоціацію України з ЄС — як на мене, події історичної ваги

Вільні подорожі українців Європою, відкриття євроринку для українського бізнесу, покращення інвестклімату та, зрештою, аспект безпеки — ці та інші переваги надзвичайно важливі. Однак, сьогодні я б хотів поділитися своїми думками щодо інтеграції України в європейський гуманітарний простір. Йдеться про можливість долучення кожного з нас до європейської освіти та сучасного культурного простору.

Одразу зауважу, що не ідеалізую нинішніх європейців. Деякі ліберальні підходи в європейському суспільстві викликають здивування. Але загалом гуманітарний потенціал Європи у порівнянні з пострадянським — це порівняння MP3-плеєра з балалайкою. Даремно, що винахідники балалайки переконують нас в протилежному.

Я завжди захоплювався духовним та інтелектуальним розквітом України в XV-XVI ст. Тоді ми справді були не просто учасниками — ми були лідерами! — європейської думки: від метафізики до астрономії. Російське поневолення (державне і церковне), на жаль, різко загальмувало і звело нанівець всі ці досягнення вже до середини XVIII ст. Закритий кордон імперії, потім СРСР фізично сепарували нас від обміну думками з іншими європейцями, від розвитку людини.

Йдеться про можливість долучення кожного з нас до європейської освіти та сучасного культурного простору

Наслідки катастрофічні: освітня та наукова системи України залишаються майже цілковито пострадянськими. Інтелектуали, письменники, громадські лідери, молодь — ця якісно нова еліта не може системно передавати свої знання й думки далі, за естафетою — школярам, студентам, науковцям. Вільне спілкування англійською (на рівні російської) досі є виключенням, а не правилом навіть у столиці. Чотириста років тому вільне володіння латиною — тодішньою мовою міжнародного спілкування — було нормою не лише для міщан Києва, але й для запорізьких козаків. Цією мовою писались наукові трактати в Могилянці та Острозькій академії, тоді як зараз англомовну книжку досі можна знайти лише в спеціалізованій книгарні.

Ми були відгороджені від своєї Європи не лише консульськими чиновниками іноземних посольств. Ми на кілька сторіч випали з гуманітарного контексту — маю на увазі, випали як багатомільйонна спільнота, а не вузький прошарок еліти.

Ми маємо повернутись до Європи через пізнання. Пізнання, найперше, себе — своєї невикривленої історії, нашого — значного! — внеску в загальноєвропейську культуру, аналіз власних поразок і перемог. Щодо історії, то тут не можна не привітати досягнень вітчизняного Інституту національної пам'яті, окремих істориків, наприклад, Олександра Палія, що днями презентував "Короткий курс історії України", орієнтований на подолання спадку меншовартості.

Інший важливий аспект — особистий досвід через подорожі. Я дуже сподіваюсь, що лоукости в небі й залізниці на землі дозволять українцям за мінімальний кошт виїжджати у відпустки (чи й на вихідні), якщо не до Лондону і Парижу, то до Кракова, Братислави, Будапешта чи Вільнюса.

Але не лише подорожі дають особистий досвід: книги, періодика (зокрема, й електронні ЗМІ), культурні заходи в Україні та інших країнах ЄС мають бути спільними. Сприяти такому (історично порушеному) стану справ, гадаю, має окрема урядова агенція або потужний громадський центр.

Європа — історичний дім України, до якого ми зараз повертаємось після вимушеної розлуки. І повернення це полягає, найперше, у пізнанні.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.