18 жовтня 2017, середа

Вперед і з піснею на Євробачення-2017

коментувати
На Євробачення потрібно не $45 млн. Яніка Мерило вже розповіла, що все коштує набагато дешевше

На Євробачення потрібно не $45 млн. Яніка Мерило вже розповіла, що все коштує набагато дешевше

Євробачення-2017 — новий шанс нагадати світові, що Україні є чим пишатися. А самій країні — непогано заробити

Після перемоги Джамали на Євробаченні соцмережі заповнили не тільки привітання або осуд, але і пости про те, звідки українці візьмуть гроші на проведення конкурсу. Особливо доклали зусиль росіяни. Голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачьов, наприклад, вважає, що Україна Євробачення програла, враховуючи "багатостраждальний бюджет країни". А якийсь користувач Михайло Тритон і геть обізнаніший, ніж чимало інсайдерів: “У 2015 році Україна не брала участь у Євробаченні через фінансові причини... Зараз потрібно буде викласти $45 млн на проведення Євро-2017! Ех, Джамала, таку свиню своїй країні підкласти!" Щоправда, приблизно таке само кректання лунало і після перемоги Руслани у 2004‑му, і після оголошення країн—хазяйок Євро-2012.

Тож для початку — не $45 млн. Радник міністра інфраструктури України Яніка Мерило вже розповіла, що все зазвичай коштує набагато дешевше: "Найменше витратила Естонія, якій 2002 року конкурс коштував €8 млн. Швеції 2013‑го він став приблизно у €15 млн,— написала вона у Фейсбуці та додала одну важливу річ: — "Євробачення" — не просто крутий захід, а реальна реклама країни та підвищення туризму, нові інвестиції та робочі місця".

В Україні багато хто досі не розуміє, що культура — зовсім не картина на стіні в музеї або музика різного ступеня огидності, що лунає зі сцени. Це ще і грандіозний економічний чинник, який живить грошима безліч далеких від культури галузей.

Зрештою, якщо Джамала спромоглася, то й ми спроможемося

Візьмемо якийсь умовний сферичний фестиваль у вакуумі й одного його відвідувача. Щоб дістатися місця проведення і назад, він купує бензин або витрачається на громадський транспорт — це плюс транспортній сфері. Платить за вхідний квиток, інвестуючи й в організаторів, й у всі технічні служби. На самому фестивалі купує собі їжу та питво — плюс харчовій промисловості. Купує диск вподобаної групи та сувеніри — плюс креативному сектору. Якщо ж це подія міжнародна, то додайте авіаквитки, готелі, ресторани, екскурсії та все, на що витрачається турист, який приїхав в будь-яке чуже місто. В результаті фестиваль з пісень і танців перетворюється на кинутий у воду камінь, грошові кола від якого розходяться дуже далеко.

Кожен масштабний культурний захід іде на користь не лише його організаторам і безпосереднім глядачам, але й усьому району, місту або країні. Візьмемо канонічний приклад: 1997 року іспанський Більбао був депресивним містом із жахливим безробіттям. А потім міська влада ризикнула і з заплющеними від жаху очима вклала майже $90 млн у абсурдний проект: нью-йоркський музей Соломона Гуггенхайма і архітектор-фантазер Френк Гері будують філію цього музею в Більбао — але саме місто при цьому не має права втручатися ні в проект, ні в тематику виставок. Будь-який наш бюрократ від таких умов просто розреготався б в обличчя співрозмовнику. Але вже за перші три роки музей відвідали 4 млн осіб, які витратили в Більбао понад €500 млн, а у міста почалося справжнє відродження. Зараз Більбао — один із головних туристичних центрів Іспанії.

І це геть не поодинокий приклад. Культура вміє і може заробляти. Наприкінці зими у Великій Британії підрахували, що креативні індустрії — книговидавництво, фільми, музика, відео і чимало іншого — приносять країні 10 млн фунтів на годину. Це близько 365 млн грн за 60 хвилин. Непоганий бонус до культурної та розважальної складової.

Свій попередній шанс з Євро-2012 Україна не втратила, але вже точно не використала повною мірою. Після закінчення чемпіонату чимало європейців з'ясували, що наша країна — не дика Азія і з радіоактивними калашніковими тут ніхто в землянках не живе. За даними Держприкордонслужби, на Євро-2012 приїхали 8,3 млн туристів, а наступного року зростання турпотоку становило 7,4% — на 1,5 млн більше, ніж у 2012 році. Але потім всім відомі трагічні події знову підітнули туристичну привабливість країни. Євробачення-2017 — новий шанс нагадати світові, що Україні є чим пишатися. І шанс заробити — також.

“Оплата країн за участь, спонсорська підтримка і прибуток від продажу квитків можуть покрити приблизно 75% витрат. В Україні, враховуючи важливість заходу, вірю в ще більші спонсорські гроші. Тож я не дуже драматизувала б "а чи є гроші". Впевнена — відшукаються",— написала Яніка Мерило. Хочеться додати, що вони обов'язково відшукаються, якщо влада усвідомить, що вони мають відшукатися, і не почнуть "освоювати" бюджети.

Та й зрештою — якщо Джамала змогла, то і ми зможемо.

Колонка опублікована в журналі "Новое Время" від 20 травня 2016 року. Републікування повної версії тексту заборонене.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.