25 березня 2017, субота

Відчутні змісти міста

коментувати
Київ - місто з такою кількістю всього, що вичленувати головне просто неможливо

Київ - місто з такою кількістю всього, що вичленувати головне просто неможливо

"Будь багатшим", "сиди тихо" або "бери участь" - різні мегаполіси надсилають різні сигнали своїм мешканцям і світу. Що диктують українські?

Певний час тому мені потрапила на очі замітка Пола Грема, американського підприємця та письменника, одного з найвизначніших діячів IT-індустрії. Ідея його тексту — сучасні міста надсилають цілком відчутні сигнали, багато в чому програмують поведінку жителів і приїжджих. Грем міркує про те, як місце проживання може серйозно допомогти або, навпаки, перешкодити розвитку таланту людини. Згадати хоча б канонічний приклад із Флоренцією XV століття, яка стала столицею мистецтв тодішнього світу. Бути живописцем наприкінці Середньовіччя і не жити у Флоренції означало добровільно приректи себе на серйозні кар'єрні труднощі.

Сигнали у США відрізняються відчутно. Нью-Йорк, наприклад, диктує: будь багатшим. Велике яблуко легко вразити нулями і значком долара, навіть якщо всі вони спадкові або виграні в лотерею. Зовсім інша справа в Кремнієвій долині, яка прилягає до Сан-Франциско. Ця найбільш інноваційна місцевість у світі цінує розум, але головний надісланий нею сигнал: будь могутнім. Не дуже важливо, скільки у тебе мільйонів, якщо ти не впливаєш на цей світ. Тому Кремнієва долина обожнює тих, хто володіє інформацією. А власне Сан-Франциско каже: живи краще. Лос-Анджелес: будь знаменитим.

Париж, на думку Грема, який там пожив, — єдине місто, де люди щиро цікавляться мистецтвом, і його посил — дій стильно. Лондон традиційний: будь аристократичним.

Київ надсилає чіткий сигнал: "Ти не можеш лишатися осторонь" 

Москву часто лають. Можливо, це пов'язано з тим, що власне посил російської столиці, як мені здається, провокує конфлікт: не будь останнім. Мова не про те, щоб стати першим і кращим, головне — не гірше від інших. Тому в Москві важливо домінувати хоч над кимось, що і спричиняє найчастіше нездорову атмосферу. А ось Мінськ, навпаки, каже: очікуй.

Переберемося до України. За останні 10 років мені довелося побувати в усіх обласних центрах країни, крім Луганська та Донецька. Звісно, до фундаментального аналізу далеко, але можу припустити, як звучать деякі українські міста. Або, можливо, спробувати надати відправну точку для роздумів в цьому плані.

Наприклад, Дніпропетровськ та Харків, по‑моєму, своїми сигналами схожі. "Не будь слабким", — кажуть ці промислові мегаполіси. Одеса останніми роками старанно культивує образ іронічного єврейського містечка. Дотепні кав'ярні незмінно підкреслюють домашній затишок, а анекдоти з навмисними "такі" та "шо" все не виходять з моди. Схоже, головний одеський сигнал: не будь занадто серйозним.

Львів давно перетворився на найпродуманіше туристичне місто країни, багато в чому завдяки уважному ставленню до артефактів та усілякому підкресленню власного західного вектора — як в історії, так і в сьогоденні. Сучасний Львів — це "будь європейським".

Знелюднені Донецьк і Луганськ, за відгуками, пропонують: сиди тихо. А ось з іншими українськими містами все непросто. Чимало великих населених пунктів так і не виробили власної ідентичності, свого обличчя.

У Чернівцях є університет, а в Житомирі — Музей космонавтики, в Чернігові безліч церков, а в Полтаві — Кругла площа і катакомби. Але який сигнал надсилають ці міста і чи можна його вичленувати в загальному українському багатоголоссі? Не впевнений.

Що ж Київ? Попри різноманіття занять і темпераментів, як мені здається, за останні півтора роки сигнал цього міста чітко оформився у "бери участь". Мова не про те, що Київ диктує своїм жителям необхідність бути активістом, волонтером або ще якось втручатися в суспільне життя. Ні. Місто посилає чіткий сигнал: "Ти не можеш лишатися осторонь". Хату з краю, диван перед телевізором і спробу тихо пересидіти своє життя в нинішньому Києві можуть вважати чимось незграбним і навіть ганебним. Збирай гроші на благодійність, дискутуй у коментарях або просто поливай владу брудом в балачках з друзями. Головне — не будь байдужим.

Варто відзначити, що "бери участь" — це, звісно, добрий сигнал, але про Київ він нічого доладно не говорить. Якщо бренд Одеси і Львова будується на ідентичності: гуморі, морській тематиці, єврейській їжі або історії, то Київ — наче місто без минулого. Або навпаки, місто з такою кількістю всього, що вичленувати головне просто неможливо. Тому і б'ються фахівці над створенням іміджу української столиці, то повертаючись до вишиванок і Київської Русі, то відкидаючи всі традиції на догоду "креативному майбуттю".

Ось і виходить, що сигнали українських міст поки слабкі та несміливі. Але тільки в наших силах зробити так, щоб ці голоси стали чистими, сильними та надихали нас самих бути успішними, багатими та небайдужими.

 

Колонку надруковано в журналі Новое время від 2 жовтня 2015 року

Повне републікування тексту заборонене

Більше думок тут 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.