10 грудня 2016, субота

Робота на довірі: новий датський стандарт

коментувати
У скандинавських країнах держава визначає стандарти, які підтримуються приватним сектором. В Україні все навпаки

Якщо США є країною – номером один за технологічними новаціями в організації та оптимізації робочого процесу, то країни Скандинавії є першими за впровадженням соціальних, орієнтованих на людину стандартів управління персоналом та регулювання трудових відносин. Скандинави настільки природно та результативно підтримують свій бренд соціальних держав, що ми сприймаємо позитивно кожну нову практику та відразу починаємо замислюватись: «А чи можливе подібне і у нас?».

Черговою новацією є підтримка адміністрацією міста Копенгаген, Данія, шість років тому так званої «довірчої реформи». Результат такої адміністративної реформи знайшов відображення у роботі датської дослідниці Тіни Оллгаард Бентзен (Tina Øllgaard Bentzen) «Менеджмент, який базується на довірі, та лідерські якості у державних організаціях – від амбіцій до практики», що представлена влітку 2016 року за результатами дослідження на прикладі управління державними організаціями міста Копенгаген.

Робота на довірі, коли безпосередній керівник довіряє працівникові самостійно керувати робочими питаннями, організовувати робочі процеси, ставить перед працівником своєрідний виклик. Працівники відмовляються від формально-пасивної позиції найманої особи, а проявляючи лідерські якості, переймають на себе активну допоміжну роль в управлінні та розвиткові підприємства. Особиста мотивація працівників, розподіл ризиків і відповідальності за свої дії та рішення призводять до підвищення результативності роботи. Цьому сприяє спільна робота та розширення персональних меж і можливостей працівника.

Управління на довірі не применшує роль безпосереднього керівника. Керівник підприємства  більш чітко проявляє лідерські функції, оскільки довіряє своїм підлеглим прийняття поточних управлінських рішень та проміжного контролю над результатами роботи працівників. У відповідь працівники є більш лояльними до свого лідера та його рішень.

Чому управління на довірі має право на існування? Управління через тотальний контроль, величезну купу звітів та паперової роботи, інші ієрархічні інструменти призводять до втрати мотивації працівниками, виникнення незникаючого відчуття недовіри та відсутності можливостей для кар’єрного розвитку та перешкод у професійній реалізації.

Контроль, управлінська взаємодія і підпорядкування встановленим на підприємстві правилам та законодавчим нормативам залишаються при роботі на довірі. Тобто контроль не зникає, а здійснюється в межах розумного і усі учасники робочого процесу розуміють, хто, перед ким та за що відповідає. Але акцент переноситься на підтримку довіри до працівника з боку керівництва і трудового колективу в цілому. Втрата довіри означає втрату права продовжувати працювати на цьому підприємстві. Це є негласним правилом, яке знаходить юридичне підкріплення.

Зразковим прикладом впровадження принципів роботі на довірі є Управління з дозвілля та культури адміністрації міста Копенгаген. Одним з перших рішень Директора Управління Сігне Ярвад (Signe Jarvad), яка керує колективом з 60 працівників та розділяє ідею управління на довірі, було «відпустити» усі звичні керівні завдання та подивитися, хто з працівників найкраще вирішить їх. Виявилося, що багато керівних завдань можуть краще вирішуватися звичайними працівниками. Наслідком цього стало скорочення позицій середньої управлінської ланки та плідне залучення працівників до прийняття рішень.

Nordic Labour Journal (вересень, 2016) оприлюднив управлінське ноу-хау Сігне Ярвад як інструмент прояву довіри до команди: робота з численними прототипами, що полягає у впровадженні в роботу нових рішень до того, як вони остаточно розроблені та прийняті. На підставі такого досвіду вивчаються та досліджуються помилки та недопрацювання, які були допущені з самого початку.

Результат роботи команди Сігне Ярвад не примусив довго чекати. Наприклад, мешканцям Копенгагену надана можливість самостійно працювати у бібліотеках, коли робочі часи закінчилися. Для цього достатньо доступу за допомогою картки медичного страхування (за аналогією з цілодобовим допуском до відділень банків). Також впроваджуються цифрові технології для забезпечення доступу громадян до ресурсів бібліотеки без спеціальних правил. У цьому проявляється рівень довіри між працівниками та споживачами послуг Управління з дозвілля та культури адміністрації міста Копенгаген.

Данія – країна, яка постійно входить до рейтингів, у яких люди вважають себе найщасливішими, відноситься до країн із найбажанішими стандартами національного благополуччя. Цим пояснюється те, що правила взаємодії та співробітництва між керівництвом та працівниками, які побудовані на етиці та моралі,  матимуть розвиток та повсюдне поширення.

Не вдаючись до оцінки ставлення українців до державної політики та багатьох українських роботодавців (подібного аналізу та деструктиву достатньо у ЗМІ та соціальних мережах), потрібно звернути увагу на таке. У скандинавських країнах впровадження передових управлінських рішень здійснюється за підтримки державної влади. Пам’ятаєте про ініціативу щодо 6-годинного робочого дня, яка імплементована за ініціативи адміністрації міста Гьотенбург у Швеції, та резонанс, який вона викликала у світі? Подібне і з копенгагенською ініціативою щодо реформування управління державних організацій і підприємств, яке відтепер має своєю основою взаємну довіру.

Отже, у скандинавських країнах держава завдає стандарти, які розділяються приватним сектором. В Україні все навпаки. Приватний сектор ініціює нововведення, які «вдало» блокуються представниками державної влади, які ніби не довіряють платникам податків.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.