3 грудня 2016, субота

Як зміниться ринок праці в Україні після G20

коментувати
За наявності політичної волі у нас є усі сприятливі умови для реформування сфери трудових відносин

Відновлення економіки на глобальному та місцевому рівнях передбачає, окрім іншого, трансформацію сфери соціальних і трудових відносин. Зустріч голів держав G20, яка проходила у м. Ханчжоу, КНР, 4-5 вересня 2016 р., показала, що світова політична еліта переймається не лише питаннями нестабільності України.

Очевидно, що чим менше в Україні зосереджується увага на соціально важливих світових тенденціях, тим більше сповільнюється реформування сфери трудових відносин, що відображується на відновленні економіки в цілому.

 Міністрами праці та зайнятості для цьогорічної зустрічі голів держав G20 була підготовлена та представлена Декларація «Інновації та всеохоплююче зростання: пристойна  робота, поліпшення зайнятості та адекватні можливості для роботи» (Innovation and Inclusive Growth: Decent Work, Enhanced Employability and Adequate Job Opportunities). На офіційному сайті G20 зазначається, що міністри мали глибоку дискусію щодо викликів, які стають перед ринками праці внаслідок глобалізації, технологічного прогресу та демографічних змін.

Вже неможливо уявити, що стабілізація ринку праці в Україні буде досягнута без  врахування світових технологій та інноваційних тенденцій. Ринок праці функціонує в умовах попиту та пропозицій. Інноваційний вектор економічного розвитку спричиняє фундаментальні зміни у багатьох традиційних видах діяльності, і зайнятість населення не є виключенням. Адаптація до нових тенденцій є критичною для працівників і роботодавців. Пристосування до таких змін породжує як можливості, так і виклики. 

Яким чином відобразяться рішення, прийняті за результатами роботи G20, на ринку праці в Україні та як з ними узгоджується реформування сфери трудових відносин в Україні?

Комплексні реформи у сфері трудових відносин в Україні не помітні. Разові акценти на доцільності розроблення нової державної політики зайнятості населення не мають очікуваного розвитку. Будь-які дії та події, пов’язані з реформуванням галузі, проводяться формально без громадського резонансу та широкого оприлюднення, на відміну від економічних реформ.

Реформування зайнятості вже здійснюється в Україні у практичній площині безпосередньо ринком без нормативного підґрунтя. Тому є очікування, що ринок відреагує на рекомендації набагато швидше, ніж державний апарат в Україні. Серед рекомендацій для держав виділю наступні:

  1. Поширення інновацій та надання пропозицій щодо практик високоефективного робочого середовища, що прискорить покращення навичок та підвищення кваліфікації працівників.
  2. Посилення співробітництва між соціальними партнерами та постачальниками освітніх і навчальних послуг для розроблення стратегій, які покращать пристосованість працівників до інноваційного робочого середовища.
  3. Скорочення інституційних перешкод та обмежень для трудової мобільності. Підтримка трудової міграції як на секторальному, так і на державному і міждержавному рівні забезпечить переймання кращого досвіду, а також гнучкість зайнятих осіб.  
  4. Забезпечення здатності специфічного працівника відповідати потребам роботодавця, інституційну та програмну адаптацію працівника до ринку праці у цілому, у тому числі завдяки навчанню протягом усього життя.
  5. Сприяння розвитку у працівників суміжних міжкваліфікаційних навичок, що буде перевагою протягом усього робочого життя, а також активних програм на ринку праці, які відповідатимуть структурним змінам на ринку.
  6. Розроблення регіональних та промислових стратегій, які покращать спроможність економіки залучати нових зайнятих осіб.
  7. Посилення глобального обміну досвідом, аналітикою, точками зору, які направлені на подолання викликів та формування доброї практики підвищення кваліфікації та розширення можливостей для зайнятості робочої сили.

Яким чином будуть враховані зазначені рекомендації в Україні, складно уявити, оскільки відсутня будь-яка програма реформування сфери трудових відносин. Наприклад, довгоочікуваний закон  «Про зовнішню трудову міграцію» був прийнятий як виконання вимог для отримання безвізового режиму. Добре скерована трудова міграція може принести користь як економіці України, так і благополуччю і рівню захищеності українських працівників. Але далі констатування у профільному комітеті Верховної Ради  незадовільного забезпечення Кабінетом міністрів України умов для виконання закону справа не пішла. Відсутність державної програми зайнятості зводить нанівець будь-які ініціативи щодо реформування профільної освіти та розроблення програм перекваліфікації та професійного навчання. Як і прив’язування таких до потреб економіки. Окрім цього, особливої уваги потребує розвиток і підтримка підприємництва, оскільки на сучасному етапі розвитку світової економіки майбутнє робочих місць за динамічними малими та середніми підприємствами, як і за індивідуальною підприємницькою діяльністю.

Спершу здається, що запропоновані стратегічні рекомендації міністрів праці та зайнятості держав G20 щодо поліпшення можливостей для зайнятості не на часі для України. Проте за наявності політичної волі є усі сприятливі умови для реформування сфери трудових відносин. В Україні очевидні певні зрушення у реформуванні економічної діяльності, що може стати добрим підґрунтям для проведення змін, які забезпечать умови розвитку ринку праці та підвищать можливості зайнятості. 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.