20 вересня 2017, середа

Доля українських підприємств: Банкрутство чи вільний ринок

коментувати
Можна з великою впевненістю прогнозувати, що в рейтингу Doing business-2016 Україна в поточному році залишиться на тих же позиціях

Написано у співавторстві з Анатолієм В’язовченко, арбітражним керуючим, головою Національної професійної спілки арбітражних керуючих України, експертом громадської ініціативи “Реанімаційний Пакет Реформ”

Мірилом успішності економічних реформ влада України обрала рейтинг легкості ведення бізнесу (Doing business), який щороку публікує Світовий банк. В рейтингу 2015 року Україна займає у загальному заліку 96 місце, піднявшись на 16 пунктів, що вважається як неабияке досягнення. Президент України в своїй Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» встановив, що хоче бачити Україну у провідній двадцятці цього рейтингу вже за п’ять років.

Кожний крок вгору в цьому рейтингу означає додаткові мільйони інвестиційних доларів в економіку, робочі місяця, надходження до бюджету, підвищення зарплат і пенсій.

Серед 10 показників, за якими вимірюється рейтинг ми звернули увагу на останній - «врегулювання неплатоспроможності». Цей показник є дуже важливим для інвестора, який не хоче втратити свої інвестиції в Україні з причини банкрутства іншого підприємства. За цим показником Україна протягом останніх п’яти років посідає ганебне 142 місце (лише в рейтингу 2014 року було 141 місце).

В березні цього року відбулося публічне «підведення підсумків діяльності уряду за перші 100 днів».  Прем`єр поставив перед Державним органом з питань банкрутства зробити потужний ривок і піднятися у рейтингу Doing business-2016 за показником «врегулювання неплатоспроможності» на 75 місце, перескочивши одразу на 67 сходинок.

Ми мали б аналогічний результат, якби повноваження Державного органу з питань банкрутства були покладені на Міністерство культури або молоді і спорту

Нагадаємо, що в 2010 році Указом президента Віктора Януковича повноваження Державного органу з питань банкрутства було покладено на Міністерство юстиції в зв’язку з ліквідацією Державного департаменту з питань банкрутства, що входив до складу Мінекономіки.

Минуло майже дев’ять місяців 2015 року, і вже можна оцінити зусилля влади і перспективи досягнення запланованого результату у 2016 році.

У рейтингу Doing business-2015 Україна виглядає наступним чином  зверніть увагу на сусідів:

Місце

Країна

140

Гондурас

141

Папуа - Нова Гвінея

142

Україна

143

Сьєрра - Леоне

144

Бурунді

Позиція у розділі «Врегулювання неплатоспроможності» рейтингу Doing business вираховується за декількома ключовими параметрами, найбільш важливими з яких вважаються: тривалість процедури банкрутства (у роках), затрати на процедуру (у відсотках від вартості майна боржника) та скільки центів на долар заявленої заборгованості одержать кредитори (у центах). В передових країнах інвестори одержують більше 70 центів на долар кредиторської заборгованості банкрутів, тоді як вартість процедури складає менше 9% від вартості майна боржника. В Україні кредитори, а це ті ж самі інвестори, одержують лише трохи більше 8 центів на кожен вкладений долар в разі банкрутства об’єкту інвестицій.

Для того, аби піднятися на 75 сходинку, Україні треба покращити свої показники в розділі «врегулювання неплатоспроможності» рейтингу Doing business-2016, тобто досягти рівня повернення кредиторських вимог в розмірі, як мінімум, 38 сентів на долар. Відповідальний орган - Міністерство юстиції - має виконати досить нелегке завдання.

Аналізуючи дії чи бездіяльність  різних гілок влади, можна з великою впевненістю прогнозувати, що Україна в поточному році залишиться на тих же позиціях.

Пояснимо.

В квітні 2015 року під час слухань у Комітеті з економічної політики Верховної Ради суддями, експертами, арбітражними керуючими, податківцями, банкірами було висловлено чимало пропозицій про внесення змін до Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Але далеко не всі з них ведуть до скорочення тривалості процедур банкрутства, зменшення їх вартості та збільшення коефіцієнту повернення кредиторської заборгованості. Окремі пропозиції, навпаки, тільки погіршують ключові показники врегулювання неплатоспроможності, оскільки вводять додаткові процедури погодження щодо провадження у справах про банкрутство з різними контролюючими державними органами, які не обмежені у своїх правах відмовити, але не несуть відповідальності перед кредиторами. Навіть, якщо будуть прийняті лише норми, що покращують показники врегулювання неплатоспроможності, то конкретний результат можливо буде побачити не раніше 2017 року, коли будуть внесені зміни в підзаконні нормативні акти Мінюсту та зміниться судова практика у справах про банкрутство.

Мінюст минулого року створив робочу групу з підготовки змін до законодавства про банкрутство, але організувати її роботу так і не спромігся. Натомість, без громадського обговорення, до парламенту був поданий розроблений закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо окремих правових аспектів поліпшення позицій України у рейтингу «Doing Business»). Через три дні законопроект вноситься до зали Верховної Ради для голосування одразу в першому і другому читаннях і в цілому. Але знайшлись депутати, які встигають читати не тільки назву законопроекту, але і його текст. Законопроект не набрав необхідної кількості голосів, оскільки окремі його норми були спрямовані на ще більше зарегулювання і без того зарегульованих процедур.

Судячи з інформації на Урядовому порталі, Мінюст знову розробив законопроект з аналогічною назвою і подав його до Кабміну, знову ігноруючи обговорення з громадськістю. Текст законопроекту досі ніде не опублікований. Сподіваємося, він стане доступним для оцінки експертами після надходження до Верховної Ради.

Крім того, Мінюст у 2014 році створив, а у 2015 році ліквідував Департамент з питань банкрутства. Такі незрозумілі рухи в різних напрямках показують черговий раз, що чіткого розуміння того, що потрібно робити в сфері банкрутства, у Мінюста немає.

Підсумуємо.

Сподівання, що у 2016 році Україна зрушить наверх з 142 місця у розділі «врегулювання неплатоспроможності» рейтингу Doing business нічим не підтверджуються. Хто понесе відповідальність? Прогнозуємо, що, як завжди, ніхто. Наші чиновники звикли ніколи ні за що не відповідати.

Міністерство юстиції виконує дуже великий обсяг професійної роботи щодо люстрації, в реформі правоохоронних органів і судової системи, захищає інтереси України проти агресора в міжнародних судах і ще успішно здійснює багато найважливіших повноважень.

Але слід зауважити, що такий самий результат у розділі «врегулювання неплатоспроможності» рейтингу Doing business ми мали б, якби повноваження Державного органу з питань банкрутства були покладені на Міністерство культури або молоді і спорту.

А все тому, що відновлення платоспроможності – це, перш за все, економічна проблема. І відповідати за її вирішення має економічний блок уряду.

Та чи все так безнадійно? Звичайно, що ні. Підняти позицію України у розділі «врегулювання неплатоспроможності» можуть і повинні інші суб’єкти владних повноважень, які безпосередньо здійснюють процедури банкрутства. Це господарські суди і арбітражні керуючі. Уряд і Верховна Рада мають лише створити для цього необхідне підґрунтя.

Як спонукати господарські суди стимулювати арбітражних керуючих до скорочення тривалості процедур, зменшення витрат на процедуру та збільшення коефіцієнту повернення коштів завдяки дерегуляції  – тема наступної публікації.

Більше думок тут.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.