24 червня 2017, субота

Війна, яка стала рідною

коментувати
Війна між Росією та Україною стала для мене першою, в якій з обох сторін борються та гинуть близькі мені по крові люди


Це не перша книга, яку я написав про війну. Точніше — друга. Перша називалася Шок і Тремтіння — Війна в Іраку і була документальним оповіданням про події другої війни в Затоці [військова операція американсько-британських сил проти армії Саддама Хусейна в 2003 році - НВ], заснованим на матеріалах моїх статей того часу в Los Angeles Times і Новій газеті, а також на щоденникових записах про ту "блискавичну", як тоді здавалося, війну.

Книга була написана холодним, часом саркастичним тоном і являла собою, як мені здається, своєрідний підручник, якусь настанову, так би мовити, для початківця журналіста про те, як працювати і виживати в умовах війни.

Та війна була для мене, як і багато інших до цього та після, чужою, в якій "зоряні" воїни боролися проти "варварів", майже безкровною, під наркозом точкових ракетних ударів та при практично повній неявці противника (армія Саддама Хуссейна просто напросто розбіглася).

Війна між Росією та Україною, а інакше назвати це не можна, стала для мене вперше, як би страшно це не звучало, рідною війною, в якій з обох сторін борються та гинуть близькі мені по крові люди — українці та росіяни.

Одні захищали свою батьківщину, інші виконували злочинні накази у війні, якої не повинно було бути

Робота в Донецькому аеропорту в жовтні 2014 року виявилася порогом, після якого я був буквально одержимий романом, що рвався з мене. Ні про що інше думати та розмірковувати я більше не міг.

З самого початку я зрозумів, що це повинен бути саме роман, тому що в хроніці, в документальному свідоцтві не можна висловити всю глибину трагедії, підлості, героїзму, ненависті, пристрасті, властивих цій війні. Я не міг розповідати про неї холодним, відчуженим тоном літописця.

Образ Донецького аеропорту видається мені головним у майбутній книзі, збірним і трагічним образом того, як і тепер, вже у XXI столітті людство все ще здатне знищити свою цивілізацію.

На моїх очах один з найяскравіших досягнень цивілізації, один з кращих та сучасних пам'яток архітектури, технології та дизайну перетворювався в палаючі руїни, серед яких люди продовжували вбивати один одного. Одні захищали свою батьківщину, інші виконували злочинні накази у війні, якої не повинно було бути і для якої не було ніяких розумних підстав, жодної більш-менш значущої причини.

Вже з листопада минулого року моє життя перетворилося на постійне внутрішнє озвучування і редагування діалогів і монологів, створення сюжетних ліній. Подумки я кожен день писав і переписував свій роман, поки одного разу на початку червня не трапився той страшний день, коли нарешті я сів перед комп'ютером і відкрив сторінку, на якій написав одне слово — аеропорт. І вже не встав з місця, поки через місяць не написав заповітне слово кінець.

Цитати з роману:

“Люди не хотіли війни. Вони хотіли жити. І жили. Солдати теж хотіли жити. І вмирали. Нікому не потрібна була ця війна. І все‑таки вона сталася".

“Кіборги билися так, ніби в цьому проклятому Аеропорту вирішувалася доля війни. Насправді жоден з них не міг до ладу пояснити, навіщо він проживав тут кожен свій новий день, як останній, навіщо так несамовито бився..."

"Єдиний наказ, який ними був одного разу отриманий і виконувався, як заповідь, складався лише з одного слова: "Тримайтеся"! Скасування наказу не було і, схоже, не передбачалося. І вони трималися".

"Неможливо ніяким чином підготувати себе до цього, якщо у тебе раніше ніколи не стріляли, щоб ти чітко розумів, що зараз стріляють саме в тебе, і не одним патроном, не двома, а чергою".

"Увага, через п'ять хвилин підуть "сигарети", — відповів Майк. Це означало, що через п'ять хвилин рятуйся, хто може від свого ж Граду".

“Війна потворна. Але людина відкривається на війні як гіршими, так і кращими гранями".

Уривок з роману «Аеропорт» опубліковано в журналі «Новое Время» від 28 серпня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.