21 вересня 2017, четвер

У що перетворився донецький аеропорт

коментувати
Аеропорт нагадував Олексію обсмоктаний морськими хижаками скелет динозавра або левіафана, викинутий на берег бурею

Друкується з дозволу автора. Інші уривки роману Сергія Лойко "Аеропорт" читайте на сторінці роману в Facebook

У тумані, на злітному полі, з гарчанням і гавкотом копошилася сіра кудлата, скуйовджена маса. Здичавілі за час війни, голодні, як вовки, собаки рвали на шматки тіло ще живого (якщо вірити тепловізору з відстані метрів сімдесят) сепаратиста.

Решта відступили ще годину тому, забравши своїх поранених та вбитих. А цього не донесли. Спочатку було чутно, як він стогнав, підііймаючи руку, немов тонув. Потім затих, втратив свідомість. А далі, як ординська кіннота, нізвідки, налетіла зграя псів. Спочатку тихо, потім, відчувши кров, із гарчанням,відхаркуючись сиплим, зірваним гавкотом.

Олексій опустив тепловізор і раптом відчув нестерпний біль, десь глибоко, під лівою лопаткою. Натягнувся і з тріском лопнув рукав. Потім другий. Його наче різали ножем.

Там, на холодному бетоні, вкритому воронками, серед понівеченого, розплавленого металу лежав не сепар, а він сам. І собаки рвали на частини його...

Серед понівеченого, розплавленого металу лежав не сепар, а він сам

- Альоша, Альошенька, вставай, любий. Ми запізнимося... - Ксюшин теплий рідний голос обійняв його, вирвав із собачих іклів, і він прокинувся. Ковтаючи стухле повітря підземелля, він ловив відкритим ротом холодний піт, що стікає струмками з-під каски по обличчю.

Ксюші не було поруч. Її взагалі більше не було. З черговим нещадним усвідомленням цього непоправного факту, поступово, хвилями оживаючої пам'яті і в такт амплітуді тьмяна лампочка розгойдується під темною з тріщинами стелею, Олексій почав потроху повертатися в цю кімнату, єдине, яке не  можна прострелити крупнокаліберною стрілецькою зброєю місце у всьому червонокаменському аеропорту. Точніше сказати, все, що від нього залишалося до середини січня 2015 року від Різдва Христового.

Найсучасніший аеропорт в Україні і один із найкращих і оснащених у Європі. Побудований, до речі, до чемпіонату Європи з футболу всього три роки тому. Тепер він нагадував Олексію обсмоктаний морськими хижаками скелет динозавра або левіафана, викинутий на берег невблаганою бурею жорстокої долі.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.