23 серпня 2017, середа

Сюрреалістичне сьогодення Росії

коментувати
У пророчому романі Войновича "Москва-2042" "щасливі" комуняни зрештою повстають проти Геніаліссімуса. Перший дзвіночок для влади сьогоднішньої Росії вже пролунав

Сталося! Довгоочікувана новина прийшла з Міністерства закордонних справ: "4 квітня у Веллінгтоні підписано угоду між урядом Російської Федерації і урядом Незалежної Держави Самоа про взаємне скасування візових вимог для громадян Російської Федерації і громадян Незалежної Держави Самоа", пише Сергій Лойко для Крим.Реалії. Тепер у Самоа, як і в Кримнаш, можна поїхати без віз!

Чим ближче до жовтня сімнадцятого, тим більше знаходиш спільного в "чудесатому", за влучним висловом Аліси, російському сьогоденні з сюрреалістичним майбутнім з роману-антиутопії Володимира Войновича "Москва 2042", написаного в 1986 році. Нагадаю для тих, хто забув, що основна дія книги відбувається в 2042 році в Москорепі – Московській Комуністичній Республіці, оточеній "кільцями ворожості". Як свого часу Східний Берлін, Москореп відділений від цивілізованого світу височенною стіною з колючим дротом і автоматичними кулеметами, що стріляють на рух. Керує Москорепом національний лідер Геніаліссімус, якого за законами країни всі громадяни зобов'язані безмірно любити. Геніаліссімус – колишній генерал КДБ, який прийшов до влади в результаті Великої Серпневої Комуністичної Революції. Він поєднує посади Верховного головнокомандувача, Генерального секретаря КПДБ (Комуністичної Партії Державної Безпеки), Голови КДБ і Патріарха Всієї Русі. Нічого і нікого не нагадує?

За короткий термін свого правління Геніаліссімус побудував чекістсько-православну комуністичну державу, яка ворогує з усім світом, але при цьому залишається пов'язаним з ним "Гівнопроводом імені Леніна". Нафта і газ скінчилися, але "комуняни" навчилися робити пальне з вторинного продукту. Комуняни офіційно обожнюють свого лідера, харчуються при цьому якщо не вторинним, то "первинним продуктом": вівсяним киселем, лободою, бруквою, "щами поживними на рисовому бульйоні", водою натуральною "Свіжість"...

Діти слухняних забитих "комунян" не бажають продовжувати їсти кремлівську локшину з лободи брехні. Вони не заспокояться

Тут навіть особливих паралелей проводити не треба. Якщо вигаданий автором "Чонкіна" Москореп був (тобто буде в 2042 році) єдиною країною, в якій існують будинки терпимості, що працюють в режимі самообслуговування, то сьогоднішня Росія, мабуть, єдина країна, в якій заборонена не корупція, а боротьба з нею. Сотні студентів і школярів потрапили за ґрати 26 березня тільки тому, що мирно запитали прем'єр-міністра, який катається на лижах: "Де гроші, Дімо?"

Падіння брежнєвського режиму стало незворотнім, коли з кожної праски ви чули анекдот про автора "Малої землі". Одним із найсмішніших був анекдот, як радянський лідер переплутав Індіру Ганді з Маргарет Тетчер під час прийому в Кремлі. Багато було всіляких анекдотів у той час, але ось про корупцію – одиниці. В основному – про ідіотизм влади і про політику. Сьогоднішні анекдоти всі про корупцію і, звісно, про політику теж. Ось свіжий приклад:

– Іванов, а де твоє домашнє завдання?

– Вилучили під час обшуку, Маріє Іванівно.

– Нічого розумнішого придумати не міг?

У пророчому романі "Москва-2042" "щасливі" комуняни зрештою повстають проти Геніаліссімуса. Перший дзвіночок для влади сьогоднішньої Росії вже пролунав – 26 березня. Діти вийшли на вулиці. Вони знову, як співав Віктор Цой, хочуть змін. Їх б'ють, кидають за ґрати, але вони не заспокояться. Молоді поки жартують. Але жартують вже не тільки гостро, але часом і дуже злісно. Їх можна зрозуміти. Вони виросли і стали поколінням розсерджених. Вони не розуміють, як можна знижувати на 200 рублів прожитковий мінімум в країні, в якій державний службовець, президент держкомпанії і друг президента отримує три мільйони рублів на день. Вони не розуміють, за які заслуги ці державні службовці живуть у палацах, плавають на яхтах і приватизували півкраїни, поки вони росли і хором з дорослими комунянами кричали: "Крим – наш!" Зараз вони кричать "[Ім'ярек] – злодій!", і Ім'ярек цей зовсім не "Дімон". Цілком можливо, що одне іншому не заважає і не суперечить. Але це поки.

Москорепи своїх не кидають. На знак солідарності з ображеним на просте питання про сімдесят мільярдів рублів (подумаєш, якась дрібничка!) прем'єр-міністром президент взяв його з собою в екзотичну подорож на Крайню Північ – охолодитися, і заодно, можливо, обговорити загальний план контрнаступу на боротьбу проти корупції. Осмілілий від такого подарунка Медведєв візьми й опублікуй у Твіттері своє фото з президентом у гарних червоних куртках, які продуваються всіма вітрами Землі Франца Йосифа. Молоде покоління відповіло вибухом коментів у мережі – кожен смішніший і дошкульніший за інший – під цим необережним твітом. Діти слухняних забитих "комунян" не бажають продовжувати їсти кремлівську локшину з лободи брехні. Вони не заспокояться.

І дійсно, як придушити протести молодих? Вони не далекобійники, їм радіочастоту не відключиш, їм рот рублем не заткнути, їх не можна купити. У Кремлі чудово обізнані, що основною рушійною силою протесту у всіх "кольорових" революціях – чи то на Близькому Сході, в Грузії чи Україні – була молодь. Молоді люди повставали в першу чергу проти корупції, з цього все починалося. Кремлю нічим крити. У Радянському Союзі, та й у Москорепі Войновича, була хоч якась ідеологія. У сьогоднішньої російської влади ніякої іншої ідеології, окрім ідеології корупції, немає. І вони будуть захищати своє право на корупцію до останнього подиху.

Який збіг! Поки всі менти в обладунках і при повному озброєнні борються, не покладаючи рук, з боротьбою проти корупції, у Петербурзі вибухає вагон потягу метро. Заплутаним, зім'ятим, суперечливим заявам влади вже мало хто вірить. Росія сьогодні чи не єдина в світі країна, громадяни якої мають підстави серйозно підозрювати свій уряд в організації терактів, вибухах будинків, політичних вбивствах. Згадаймо – у 1999 році начальник райвідділу міліції з Рязані підполковник Кабашов засумнівався з приводу навчань з "цукром": "Наша попередня експертиза виявила присутність вибухових речовин (у мішках з "цукром", закладених у підвал житлового будинку в Рязані – авт.). Нас не сповістили про навчання. Ми виходили з того, що небезпека реальна".

І якщо комуняни все ще охоче вірять у все те, що їм несуть з екрана телевізора, то молоді взагалі не дивляться телевізор, вони живуть в інтернеті. Вони не хочуть жити в "кільцях ворожості", не хочуть здавати "продукт вторинний" в гівнопровід імені Леніна, не хочуть шукати з мікроскопом на глобусі дружні держави. Вони не хочуть гинути в Сирії чи в Донбасі за маячні імперські ідеї Геніаліссімуса. У романі Войновича Геніаліссімус рятується від народного гніву тим, що відривається від Землі на космічному кораблі. Після 26 березня стало ясно, що космічний корабель час будувати. Не на Самоа ж – нехай і без візи – бігти, врешті-решт.

Після зрадницького удару томагавком у спину з боку тепер вже заклятого друга Кремля Дональда Трампа молодь у мережах активно обговорює питання про те, якою буде асиметрична відповідь Кремля. Позбавлення сиріт-інвалідів шансу на щасливе життя вдалині від мачухи-батьківщини – вже було. Заборона смачної і якісної їжі для комунян – вже була. Невже настав час для повторної ракетної атаки? А раптом ці ракети нікуди не полетять? Знову вийде незручно "перед пацанами". Значить, треба потренуватися десь, нові "навчання з цукром провести". Шалений патріот Олександр Проханов пропонує зробити це в Україні. Воно й правда – не бомбити ж "невірний далекий Захід", врешті-решт? І не тому, що страшно. Ми, росіяни нічого не боїмося. А тому, що на Заході у "державних службовців, слуг народу" – лаврових, залізняків, мізуліних, та й у самого Ім'ярека будинки, яхти, діти, дружини, рахунки. Значить, все-таки по Україні довбонути, на чому наполягає навіжений Олександр Проханов? Або все-таки аншлюс найвірнішого дружнього сусіда з "близького кільця ворожості" провернути?

Роздратоване покоління, яке дедалі більше цікавиться політикою, втім, "онлайн" схиляється до думки: якщо буде удар, то його найімовірніше завдадуть... Воронежу. Що більш асиметричне можна придумати? Російське прислів'я "Бий своїх, щоб чужі боялися" ніхто не відміняв.

Цього тижня Європейський парламент схвалив безвізовий режим для громадян України. Кільце ворожості звужується, стає все більш ворожим не по днях, а по годинах...

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.