10 грудня 2016, субота

Справа Литвиненка і сучасні пасинки Маркса

коментувати
Росія та Китай мають намір перевершити сучасні покоління західної буржуазії, використовуючи вигоди глобалізації
Силу пасинків Карла Маркса на Заході не варто недооцінювати.

Це стало очевидним минулого тижня, коли британський суддя сер Роберт Оуен оприлюднив звіт про результати розслідування обставин смерті екс-співробітника російської Федеральної служби безпеки Олександра Литвиненка, який наважився піти проти ФСБ. Литвиненко переїхав із сім'єю до Лондона, де співпрацював з російським олігархом Борисом Березовським. Їх об'єднувала жорстка опозиція до Кремля і Володимира Путіна зокрема. Колишні роботодавці Литвиненка ненавиділи його: за повідомленнями, агенти ФСБ використали фотографію офіцера-втікача як мішень на тренуваннях зі стрільби.

У листопаді 2006 року Литвиненко – на той час громадянин Великобританії – зустрівся з двома іншими офіцерами ФСБ в холі лондонського готелю, де вони вирішили випити по чашці чаю. Напій Литвиненка виявився отруєним надзвичайно рідкісною речовиною під назвою полоній-210. Він помирав довгою і болісною смертю. Двоє агентів ФСБ, Андрій Луговий і Дмитро Ковтун, прослизнули назад в Росію, де перший став членом парламенту, а другий – бізнесменом. Звіт Оуена вказує не тільки на Лугового і Ковтуна, але і на російського президента, який, як написав суддя, «ймовірно» дав дозвіл на вбивство.

«Шкода, що чисто кримінальну справу було політизовано, що затьмарило загальну атмосферу двосторонніх відносин», - манірно зазначила речник Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова у відповідь на звіт.

Російські олігархи та їхні колеги заробили для лондонських фінансистів понад $400 млн

Прем'єр-міністр Британії Девід Кемерон назвав результати звіту надзвичайно важливими і запевнив, що стосовно Росії буде вжито відповідних заходів на додаток до вже введених санкцій. Але, як додав прем'єр-міністр, Британія продовжить «певного роду стосунки» з Росією. Хор реалістів і циніків, якщо хочете, відреагував негайно: «Вже напевно продовжить».

Великобританія є одним з найбільших інвесторів в російську економіку - переважно за рахунок діяльності енергетичної компанії British Petroleum, яка інвестувала в Росію $16 млрд допомогою своєї 20% частки державної нафтової компанії Роснафта. Це складні відносини: Ігорю Сечіну, голові Роснафти, заборонено поїздки на Захід, а Боб Дадлі, голова British Petroleum, тим часом входить до складу ради директорів Роснафти і запевняє, що заборона на поїздки його російському колезі не впливає на їхні бізнес-відносини. Аварія на нафтовій платформі Deepwater Horizon в Мексиканській затоці в квітні 2010 року завдала серйозного удару по British Petroleum. Компанії довелося витратити десятки мільярдів доларів на очищення вод від нафтової плями. В результаті BP скоротилася і стала більш залежною від Росії.

Тим часом фінансовий центр Лондона, Сіті, продовжує збагачуватись завдяки російським олігархам. Троє росіян увійшли навіть у список найбагатших людей Британії, за версією Sunday Times. Російські олігархи та їхні колеги заробили для лондонських фінансистів понад $400 млн, а 70 російських компаній вийшли на фондову біржу.

Сіті тягнеться ще до однієї авторитарної держави, цього разу не обкладеної санкціями. Два з трьох платежів у китайських юанях (поза Китаєм) проводяться в Лондоні. Коли Китай лібералізує свою валюту, Сіті опиняється в дуже вигідному становищі, щоб отримати головну частку бізнесу.

Зростання Китаю сповільнилося, а російські фінанси погіршуються з кожним тижнем під впливом падіння цін на нафту, яке загрожує зробити бензин дешевшим, ніж пляшка води, навіть у Європі. Проте на чолі цих країн лідери, не схильні до сентиментів, навпаки – вони прагнуть розширити свою владу, розв'язуючи свої питання, як завгодно і коли завгодно, маючи в запасі дешеву робочу силу і наукові досягнення.

Карл Маркс свого часу писав: «Потреба в постійному збуті продуктів жене буржуазію по всій земній кулі. Усюди має вона потрапити, всюди влаштуватися, всюди встановити зв'язки».

Він спостерігав за нескінченними амбіціями «буржуазії» – бізнес-еліти – на Заході, особливо у Великобританії, в середині та кінці XIX століття, коли розвиток фінансового сектору та індустріальний капіталізм вимагали «усюди встановлювати зв'язки».

Тепер Росія і Китай мають намір перевершити сучасні покоління західної буржуазії, використовуючи вигоди глобалізації. Лідери цих двох країн майже не дбають про дотримання прав людини у себе на батьківщині, а в країнах, з якими вони торгують, ці права не мають для них жодного значення. Коли західні держави ставлять незручні питання про дотримання прав або корупцію, нові авторитарні правителі запевняють своїх партнерів, що це їхня особиста справа.

Захід, особливо після розпаду Радянського Союзу, вірив, що глобалізація буде під його контролем. Вважалося, що в далекому майбутньому східний бік земної кулі переважно складатиметься з країн, що прагнуть наздогнати інших.

Ось вони наздоганяють. Вони шукають ринки і просувають інвестиції скрізь, женучись за ними «по всьому світу». Вони розуміють, наскільки багаті демократії залежать від них. Умови, згідно з якими кожна партія має виграти вибори, не надто хвилюють висхідні автократії.

Тепер у них в руках важелі глобалізації, завдяки чому вони зможуть все більше впливати на цей процес, а «певного роду відносини» все більше і більше братимуть гору над обуренням.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джона Ллойда. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.