3 грудня 2016, субота

Найслабша ланка Євросоюзу

коментувати
Британія, Греція чи Італія. Звідки ЄС чекати удару?

Драма Європейського Союзу поки не переросла в трагедію, однак він рухається саме в цьому напрямку. ЄС починався з ідеї порятунку континенту від жахів першої половини ХХ століття, але зараз, після десятиліть гучних заяв про оптимістичне зростання, союз ледь підтримує своє існування. Трагізм ситуації зумовлений крахом амбіцій: ЄС схопився за велику ідею і досяг багато чого, але сьогодні близький до того, щоб втратити все.

Найбільш очевидні внутрішні виклики пов'язані, в першу чергу, з традиційно відокремленими британцями, які після червневого референдуму можуть покинути Євросоюз. Британці,які й раніше вірили в те, що їх країна піде з ЄС, тепер побоюються загроз масової міграції, тероризму та зростання економічної турбулентності – все це схиляє їх до виходу з Союзу.

Але проблеми є і в інших країнах. Угорщина проявляє ворожість до ліберальних цінностей і практик ЄС. Така ж ситуація, хай і меншою мірою, спостерігається в Польщі, яка з моменту вступу до Євросоюзу (у 2004 році) вважалася самим успішним членом з-поміж посткомуністичних країн. Греції все ще загрожує колапс: правляча партія Сіріза повинна прийняти кілька десятків законів, які передбачають подальше «затягування поясів» заради можливого зростання в наступному році. Однак Сіріза може чинити опір заходам економії.

Більш серйозний, прихований виклик для ЄС йде від держави, що є одією з шести засновників ЄС і завжди виступала за його зміцнення. Мова йде про Італію, світову «м'яку силу», чия популярність обумовлена багатою культурою та мистецтвом (колишнім і нинішнім), чуттям в дизайні, кухні та красі.

Італія, можливо – найслабша ланка європейської конструкції.

По-перше, через державний борг, що становить більше $2 трлн. За цим сумним показником Італія поступається лише Греції. Ще одна причина – слабкість італійських банків. Загальний обсяг боргів, які, швидше за все, не будуть повернені, сягає $350 млрд. Влади кажуть, що з цим можна впоратися за умови продовження економічного зростання, однак на даний момент в економіці намітилося уповільнення.

За величиною держборгу Італія поступається тільки Греції

Прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці, який відрізняється невпинним публічним оптимізмом, здається, передав своє піднесене бачення ситуації всій країні, але статистика від цього не покращилася. Як зазначено у січневому дослідженні Reuters, оптимізм Ренці, «здається, передався більшості італійців, однак це не вирішує проблеми хронічно слабкої продуктивності та не усуває вразливостей економіки, що перешкоджають її зростанню протягом двох десятиліть». На завершення опису сумної картини італійської економіки автори аналізу цитують економіста Deutsche Bank Марко Стрінга, який говорить про те, що «не перший рік зростання (Італії) виявляється нижчим, ніж середній показник по єврозоні. Якщо ви постійно нижче середнього, значить у вас проблеми».

Але є і більш глибока причина уразливості Італії. Про неї у своєму недавньому дослідженні говорить італійський вчений Манліо Граціано. Він вважає, що різнорідні національні держави півострова, які виявляли в період Середньовіччя та Ренесансу креативність у різних областях, згодом опинилися під владою більш могутніх сил, які користувалися роз'єднаністю, характерною для більшої частини півострова.

Єдність досі подається як запорука свободи від зовнішнього домінування. Тим не менше, вона обернулася внутрішнім розколом країни – похмурістю півдня та імперіалізмом півночі. Політичне життя Італії характеризується нескінченними компромісами та зростанням корупції. Інші країни, що відрізняються сильною внутрішньою конкуренцією, зуміли адаптуватися до глобальних змін, а Італія недооцінила їх значимість.

Таким чином, загроза від Італії, дуже серйозна. Щоб змінити нинішню ситуацію, потрібні сміливість, яка у Ренці є, і майстерність, якої у нього може не бути. Для серйозних змін необхідно, щоб політичний клас Італії усвідомив свою відповідальність, а також переконав населення у необхідності системних і персональних змін.

Цілком ймовірно, що країна не зможе створити політичну партію (або клас), що здатні провести трансформацію. Зараз в Італії набирає популярніості Рух п'яти зірок коміка Беппе Грілло, який з'явився кілька років тому на протестній хвилі в інтернеті. Тепер цей рух, судячи з усього, перетворюється на популістську, антикорупційну силу, яка скептично ставиться до євро: Грілло назвав європейську валюту «антидемократичною гамівною сорочкою». Їх шанси на перемогу виглядають обнадійливо, чого не скажеш про тих, хто міг би дійсно стати драйвером глибоких системних змін.

Багато політиків і представників інтелігенції схильні вважати, що вихід із ситуації потрібно шукати в Брюсселі, і активна підтримка ЄС з боку Італії слугує тому підтвердженням. Але ті, хто вірить у Брюссель, судячи з усього, не стежили за подіями останніх двох років. Журналіст і переконаний прихильник ЄС Вольфганг Мюнхау піддав жорсткій критиці безуспішні спроби Брюсселя вибратися з кризи, наголосивши, що його поведінка «зруйнувала довіру суспільства до Євросоюзу та до самої ідеї європейської інтеграції».

Перед Італією стоять гори, на які неможливо піднятися: відроджується політичний рух, який бажає позбутися євро (краще, напевно, повернутися до девальвації); час працює проти прем'єр-міністра, що не має достатньої кількості союзників. Більш тісний союз можливий лише між країнами, здатними формувати як національний, як і наднаціональний політичний клас для досягнення амбітних цілей. Там, де немає ні першого, ні другого, ці цілі розчиняються.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джона Ллойда. Републікування повної версії тексту заборонене.

Спочатку опубліковано на Reuters

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.