10 грудня 2016, субота

Король телешоу. У чому секрет Трампа

коментувати
Король телешоу. У чому секрет Трампа
Американці намагаються показати середній палець політичному класу країни. І Дональд Трамп готовий їм у цьому допомогти

Одну з найбільш вражаючих промов в історії голлівудського кінематографу було виголошено Марлоном Брандо у фільмі «В порту» (1954), де він зіграв портового робочого Террі Маллоя, що мріє стати професійним боксером. Його брат Чарлі (Род Стайгер), який працював на впливового мафіозі, зруйнував перспективну боксерську кар'єру Террі, переконавши його програти важливий бій, щоб мафія змогла зробити ставку на опонента. Надії Террі були зруйновані. Ледь не плачучи, Террі каже братові: «У мене міг бути клас. Я міг стати гідним супротивником. Я міг бути кимось, а не просто сміттям, яким я є зараз».

Дональд Трамп такої промови не виголосить. Ті, хто номінально вважають його мафіозі, – безпорадна,скоріш за все, організація під назвою Республіканська партія – намагалися вмовити його програти бій, але той не погодився. Тепер пізно залишати ринг. Результати супервівторка, в ході якого Трамп виграв 7 з 11 штатів, означають, що він – гідний супротивник. І вже точно не сміття. Що стосується «класу» - питання спірне.

Трамп домігся таких успіхів завдяки жовчі, забобонам, звинуваченням і грошам. Це був перший акт. Другий акт почався під час прес-конференції Трампа в Палм-Біч (штат Флорида) за результатами супервівторка. Як Бенедикт з п'єси Шекспіра «Багато з нічого», що не приймав усіх труднощів, які несе в собі потяг до жінок, він раптом готовий полюбити Беатріче. Тепер Трамп любить всіх. Він досяг свого, він щедрий супротивник, і об'єднувач. Він вже точно не сміття – хто б міг таке подумати?

Ми спостерігаємо за приголомшливим процесом перетворення політики на розвагу

Багато американців спостерігають за цим з тривогою, але це почуття взагалі не співвідносне з жахом, який відчувають європейці. Якщо Хілларі Клінтон від Демократичної партії спотикнеться, чи спрацює обіцяний Трампом бліцкриг проти неї, європейці та представники інших регіонів,які як і раніше залежать від Сполучених Штатів у питанні забезпечення стабільності, захисту і базової загальноприйнятої моралі у світових відносинах, ймовірно, злякаються ще більше.

Праймеріз  стали репетицією для Трампа, коли вміння захопити всю увагу в реаліті-шоу, справити ефект, заявивши «Ти звільнений!», змогли привернути до нього мільйони тих, хто вважав політиків безнадійними або навіть шкідливими. Ми спостерігаємо за приголомшливим процесом перетворення політики на розвагу,що штовхає серйозних людей на сцену водевілю.

Подивіться, наприклад, «підсмаженого» Трампа – американську гумористичну передачу «Підсмаж зірку» на телеканалі Comedy Central 2011-го року. Випуск присвячений смішним образам Трампа – різким, наклепницьким і веселим. Комік і актор Сет МакФарлейн кілька разів жовчно пожартував щодо неосяжного его Трампа. Найяскравіший момент: коли Сет припустив, що навіть під час сексу з гарною жінкою, Трамп фантазує про себе. Сам Трамп добровільно прийшов на шоу, сидів в декількох метрах від Макфарлейна та виглядав задоволеним.

У своїй автобіографічній книзі «Мистецтво укладати угоди» (тепер вже обов'язкової до прочитання) Трамп писав, що «гарна реклама краще за погану, але якщо ви знаходитесь в найнижчій точці, то погана реклама часом краща, ніж повна її відсутність. Іншими словами, протиріччя сприяють продажам». Ось чому Трамп прийняв запрошення на те телешоу. Він планував брати участь у президентських перегонах 2012 року. Тоді він так і не став балотуватися. Але це була лише відстрочка.

У березні 2014 року президент Барак Обама, можливо,міркуючи так само, з'явився в ефірі популярної програми «Між двох папоротей». Ведучий Зак Галіфіанакіс провів знущальне інтерв'ю. Наприклад, він запитав Обаму, що той відчує, якщо гравці припинять йому піддаватися на баскетбольному майданчику після того, як він залишить президентську посаду. Галіфіанакіс зображував нудьгу, коли голова Білого дому говорив про реформу охорони здоров'я (Obamacare). Fox News і комік Стівен Колберт звинувачували Обаму в тому, що він применшує роль президентської посади. Тим часом, програма вже набрала 13,5 млн переглядів на YouTube. І це те, що важливо для комунікації Білого Дому з людьми.

Трамп знав (і Білий Дім теж засвоїв цей урок), що ритуальний, що привертає увагу, прояв неповаги грає на руку того, хто опинився під прицілом критики. Подібні нападки доводять, що у «жертви» є почуття гумору, що це різностороння особистість, ба більше– критика стає даниною статусу. І саме це піднімає «жертву критики» в очах суспільства, особливо - молоді.

Американський письменник, журналіст і драматург Норман Мейлер у своїй книзі «Записки президента» 1963 року зазначив, що «політика – не тільки арифметика, але і риторика, пристрасть і несподівана ідея, що запалює уяву мільйонів». Він був у розпачі від того, що тодішній президент Джон Кеннеді (здавалося б, один з найбільш харизматичних лідерів, які займали Овальний кабінет) був надто відданий арифметиці. Мейлер, напевно, навіть не думав тоді про когось на кшталт Трампа (адже він, як завжди, більше думав би про себе, а не арифметику або риторику). Але саме Трамп відповідає наведеним вимогам.

Трамп виявив пристрасть – або, як мінімум, переконливо зображував її – з цілого ряду питань: депортації тих, кого він називає криміналом, схильних до згвалтувань мексиканців; тимчасовій забороні на в'їзд у Сполучені Штати мусульман; анулювання реформи охорони здоров'я Обами і створення «чогось набагато кращого».

У «Мистецтві укладати угоди» Трамп пише: «Я граю на фантазіях людей... це дуже ефективна форма просування».

Ось чому він звертається до людей. Він там, де він є, лише завдяки тому, що люди голосують за нього – так, деколи він лукавить, але часто здається, ніби його агресія, прагнення бути «кращим» і багатим стане працювати на них. Трамп – не політик, він ніколи не займав виборної посади, а ще він користується підтримкою президента Росії Володимира Путіна. Яка радість! Він не один з них!

Як сказав прихильник Трампа Кен Магно з Еверетта (штат Массачусетс): «Мова не про те, чи буде він працювати краще чи ні. Мета приблизно така: нам набридло те, що ви там робите і ми збираємося посадовити туди когось іншого. Це наш вибір: ми збираємося посадовити туди когось, хто вам зовсім не до душі».

Так велика частина багатомільйонної Америки показує середній палець політичному класу – як лівому, так і правому. Люди реагують на те, до чого закликав Мейлер – пристрасть, риторика, нові ідеї, «запалювання уяви мільйонів».

Маючи все це в кишені, лише номінація від Республіканської партії стане для нього поразкою. Оскільки,найімовірніше його супротивником стане жінка, яка знає арифметику, але не те, як робляться видовища.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джона Ллойда. Републікування повної версії тексту заборонене.

Початково опубліковано на Reuters

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.