21 вересня 2017, четвер

Коли вам пише Дональд Трамп

коментувати
Трамп показав нам, як сила соціальних мереж працює в демократіях. Тепер парадом правлять могутні, багаті і знамениті

У березні минулого року, за три місяці до того, як британці проголосували за вихід Великобританії з Європейського Союзу, прем'єр-міністр Девід Кемерон попросив власника видання Daily Mail лорда Ротерміра звільнити редактора Пола Дакре. Медіа-магнат, нащадок родини, яка зробила більше, ніж будь-яка інша для створення британської бульварної преси, відмовився. Більше того, він нічого не розповідав Дакре до закінчення референдуму. За повідомленнями ВВС, жодна зі сторін не заперечувала факт інциденту.

Це була неприємна подія на шляху до Брекзиту. На відміну від багатьох інших, власники Mail, судячи з усього, чітко дотримуються своїх принципів. При цьому Дакре може спокійно працювати. Ротермір виступає за збереження членства Британії в ЄС, а його видання Daily Mail, було і є одним з найвідданіших прихильників Брекзита (і досі є одним з найвпливовіших видань в країні, «газетою, яка править Британією»).

Здається, 68-річний Дакре залишається все тим же невтомним трудоголіком і одним з останніх представників редакторів Фліт-Стріт (вулиця в лондонському Сіті, де традиційно знаходилися офіси великих газет – НВ), у яких були талант і віра, аби ставитись до країни як пастор до своєї пастви – з пристрастю і упевненістю, що ти маєш рацію. Дакре людина правих поглядів: ненавидить лівих, зневажає лібералів, які, на його думку, формують інтелектуальний і культурний істеблішмент, а також вірить у верховенство британського парламенту.

Жоден редактор не користується такими привілеями як Дакре. Жалюгідне прохання Кемерона позбавити країну від щоденних проповідей Daily Mail про недоліки ЄС було даниною силі редактора. Справа не тільки в тому, що Дакре, з його характером і почуттям правоти, неповторний. Але і в тому, що затяжна драма газетного бізнесу завершується. Новинні ЗМІ поступаються місцем соціальним мережам; люди говорять самі за себе, без посередництва преси, редакторів, коментаторів і репортерів.

Знаменитість може сказати що завгодно, лише б задобрити вас і розбурхати. Якщо вам це подобається, навіщо перевіряти точність інформації?

Американський історик Джилл Лепоре вважає, що домінуюче середовище комунікацій в будь-яку епоху є одним із головних чинників впливу на політику. Можливо, єдиним. «Американська двопартійна система – це творіння преси, – стверджує вона. – Коли змінюється преса, змінюється і партійна система... Сили, які принесе комунікаційна революція, можуть покінчити з нинішньою партійною системою і покласти початок новій, більш хиткій інституції. Це малоймовірно, але не неможливо».

Політична сила соціальних мереж не є секретом. Фотографії Мохаммеда Буазізі, продавця фруктів з туніського містечка Сіді-Бузід, який спалив себе після конфіскації його товару поліцією, в 2010 році розпалили в країні революцію, яка стала одним з перших провісників арабської весни. Тексти з телефонів вивели на протести людей в Ірані, Туреччині та Росії. Китайські сайти Weibo і WeChat, місцеві аналоги (забороненого) Twitter, захлиснули повідомлення про скандали, страйки і протести по всій країні. Голова КНР Сі Цзіньпін вибухнув гнівом, заявивши, що засоби масової інформації, в тому числі соціальні засоби масової інформації, повинні бути дисциплінованими. До недавнього часу потрібно було бути дуже багатою людиною, щоб мати технологію, що дозволяє звернутися до всієї країни. Зараз такої технології немає тільки у найбідніших.

Правда, деякі відразу зрозуміли, що популярними стають далеко не всі меседжі. Активно про це говорив Євген Морозов, молодий білоруський ерудит, який критикував занадто утопічне уявлення про онлайн-свободу. Він наполягав, що здатність ідентифікувати інакомислення призведе до зміцнення, а не повалення авторитарної влади.

Морозов мав на увазі деспотичні країни. Але нещодавно президент Трамп показав нам, як сила соціальних мереж працює у великих демократіях – парадом правлять могутні, дуже багаті і знамениті. І роблять це не так, як у золоті часи традиційних ЗМІ, а в більш інтерактивній, і часом більш ефективній манері.

Політик, бізнес-лідер або знаменитість, виступаючи на телебаченні, як правило, звертається до мас через співрозмовника – ведучого, журналіста. У світі соціальних мереж ця ж людина звертається безпосередньо до вас, у вашому телефоні, через вашу стрічку в Twitter. Всі ми є частиною одного.

Щоб стати і залишатися людиною, яка керує особистими каналами комунікації людей, треба мати талант, організацію та рідкісну здатність відчувати і передавати настрій. У багатих і знаменитих є інструменти і помічники, щоб працювати в такій манері. Але соціальні мережі не демократизують їх. Поки могутні керують середовищем спілкування, вони примножують, а не скорочують свою владу.

Співрозмовників у студії та редакторів в офісах практично не залишилося. Є тільки ви і знаменитість. Знаменитість може сказати що завгодно, лише б задобрити вас і розбурхати. Якщо вам це подобається, навіщо перевіряти точність інформації? Ті, хто поширює фейкові новини на підтримку Трампа (а таких було чимало), живучи при цьому де-небудь в Грузії, непогано наживаються на своєму ремеслі. Дивуючись при цьому, чому настільки багато людей ведуться на фейки.

Влада повертається у руки могутніх. Я не кажу, що соціальні мережі не сприяють розвитку комунікабельності. Але чи покращують вони нашу політику?

Переклад НВ

Новое Время має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Джона Ллойда. Републікування повної версії тексту заборонене

Вперше опубліковано на Reuters

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.