9 грудня 2016, п'ятниця

Хто хоче розділити Європу

коментувати
Хто хоче розділити Європу
Польща – разом з Угорщиною – стала одним з лідерів у черговому поділі Європи

Перша сцена пародії французького письменника і драматурга Альфреда Джеррі на шекспірівську п'єсу Макбет відбувається в Польщі. «В Польщі, тобто ніде», – додає автор. Король Убю провалився з тріском. Постановку закрили відразу ж після прем'єри – глядачів шокували абсурдність п'єси і непристойна мова. Проте, реальність, що криється за французькою пародією, радше трагічна, ніж комічна. На момент прем'єри Короля Убю «в Польщі» дійсно означало «ніде» – народ без держави, розділений у 1795 році між Росією, Австрією і Пруссією.

Польща тривалий час була жертвою сильних сусідніх держав. Польський народ відновив свою державність лише після Першої світової війни, але вже під тиском нацистської і радянської навали на початку Другої світової Польща знову впала. Під кінець війни Червона армія звільнила країну і безцеремонно приєднала її до східного блоку.

Польща була звільнена знову в 1989 році – цього разу профспілкою Солідарність, найактивнішим борцем за незалежність від Радянського Союзу. Найвидатніший інтелектуал Солідарності, колишній дисидент, історик і міністр закордонних справ Броніслав Геремек пізніше назве вступ Польщі до Європейського Союзу «кінцем розділу Європи». Але Геремек, який загинув 2008 року в автокатастрофі, помилявся. Саме Польща – разом з Угорщиною – стала одним з лідерів у черговому розділі Європи.

Угорщина досить осміліла, щоб кинути виклик ЄС

Перші пострадянські уряди країн Східної Європи – право- або лівоцентристські – були переважно ліберальними, світськими і натхненно проєвропейськими. Але нинішню праву керівну партію Польщі, Право і Справедливість (ПіС), що здобула минулого року парламентська більшість, можна охарактеризувати як жорстко патріотичну, стійко католицьку і глибоко євроскептичну. Вона потребує субсидій Європейського Союзу, тому не піде слідом за Великою Британією з блоку. Однак, з точки зору лідера ПіС Ярослава Качиньського, брати гроші у Брюсселя не означає, що йому треба підкорятися.

Як Європейський Союз, так і Північноатлантичний альянс стурбовані втручанням Варшави в діяльність таких інституцій як судова влада, ЗМІ та служби безпеки. Але найкраще фундаменталістський, консервативний поворот Польщі помітний на двох інших прикладах.

По-перше, попередній уряд планував створити в Гданську найінклюзивніший музей Другої світової війни у світі. Американський історик Тімоті Снайдер, консультант проекту, писав, що на відміну від аналогічних музеїв у інших країнах, які є, насамперед, національними, «гданський музей має показати Другу світову очима різних народів». Це було одночасно актом поминання жорстокості, від якої Польща постраждала більше, ніж будь-яка інша держава Центральної Європи, а також спробою порівняти досвід окупації Польщі та аналогічний досвід інших країн.

Але цим планам не судилося втілитися в життя. Музей має відкритися наступного року, але тепер він, здається, покликаний продемонструвати лише одну точку зору. Судячи з усього, це буде ще один музей, побудований навколо оборони Вестерплатте – героїчного тижневого опору двохсот солдатів гарнізону німецьким обстрілам з суходолу та моря в перші дні нацистського вторгнення в Польщу. Про зміну ключового задуму музею повідомив міністр культури Петро Глинський. Це ж може послужити причиною для відсторонення від посади директора музею, історика Павла Махцевича. Снайдер написав, що «відхід від первинної задумки музею – сильний удар по світовій культурній спадщині».

Другий показовий приклад польського консервативного зрушення також пов'язаний з трагедією. У квітні 2010 року група високопосадовців Польщі загинула в авіакатастрофі на шляху в Росію, де відбувалися поминальні заходи з нагоди 70-ї річниці розстрілу радянською владою 25 тисяч польських офіцерів у Катинському лісі. Відповідальність за це звірство Совєти довго перекладали на нацистів. Серед загиблих в авіакатастрофі був тодішній президент Польщі Лех Качиньський і його дружина, голова польського Генштабу і кілька міністрів. Звіт показав, що літак польської делегації Ту-154 намагався приземлитися в густому тумані, але у місцевого аеропорту не було сучасних систем посадки. Літак влетів у дерево і розбився, всі пасажири загинули.

Вивчивши записи чорних скриньок, російські та польські слідчі зійшлися на тому, що це був нещасний випадок. Ярослав Качиньський, брат-близнюк загиблого президента, з цим висновком так і не змирився. Сьогодні він закликає поляків дивитися фільм Смоленськ - по суті, вигадану історію про те, що катастрофа була навмисно організована російськими спецслужбами. Новий звіт польської комісії звинувачує попередній уряд країни в тому, що він нібито «фальсифікував, маніпулював, уникав і покривав» правду про катастрофу.

Нещодавно я поспілкувався з одним колишнім польським міністром, якого засмутила як зміна задуму гданського музею Другої світової війни, так і фільм про Смоленську трагедію. Не для запису він сказав: «Немає жодних сумнівів у тому, що [авіакатастрофа Ту-154] була нещасним випадком. На запису чорного ящика чути, як генерал говорить пілотам приземлитися». Однак, розповідає він, поляків, у тому числі школярів, закликають подивитися художній фільм, називаючи це ледь не патріотичним обов'язком.

Польський уряд прагне розпалити ненависть до двох тираній, які колись розбили Польщу, - нацистської Німеччини і Радянського Союзу. Польща не раз опинялася жертвою історії, що дає нинішньому уряду підставу для конструювання «справжньої» Польщі – тієї, в якій шанується церква та її вчення, гомосексуалізм розглядається як збочення, а іноземний вплив пригнічується. Втім, нещодавно по правлячій партії було завдано удару, що буває досить рідко. Тисячі жінок вийшли на протест проти практично повної заборони абортів. Попри це, Качиньський у парламенті заявив, мовляв, його партія «продовжить діяти в цьому напрямку».

Ще одна країна Центральної Європи, яка вважає Європейський Союз космополітним деспотом, - Угорщина. Британський референдум про вихід з ЄС підбадьорив угорців: вони провели власне голосування, під час якого майже 100% виборців проголосували проти того, щоб пускати мігрантів у країну. Референдум визнано таким, що не відбувся, оскільки явка була менше 50%. Проте, він показав, що Угорщина досить осміліла, щоб кинути виклик ЄС.

Мільярдер-філантроп угорського походження Джордж Сорос побоюється, що розпад Європейського Союзу «практично незворотний». ЄС забув свою прихильність до ідеї недопущення трагедії тотальної війни на континенті. Качиньський показав, що такий міжнародний ідеалізм слабкий – кожна країна має плекати власні спогади про війну. Трагедія, як моральна основа єдності Європи, націоналізована.

Переклад НВ

Новое Время має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Джона Ллойда на Reuters. Републікування повної версії тексту заборонено

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.